Відповідно до даних, опублікованих у «П'ятому національному повідомленні України щодо питань змін клімату», у найближче десятиліття середньорічна температура підвищиться не суттєво. Учені з Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту підрахували, що до 2020 року зростання цього показника у країні складе не більше 1 градуса. Насторожує довготерміновий прогноз: до середини ХХІ століття у Причорномор'ї потеплішає на понад 2 градуси.
На перший погляд, цифра не така суттєва, щоб хвилюватися. Проте дослідники сприймають цей прогноз з тривогою.
На думку доктора географічних наук, професора Кишинівського сучасного гуманітарного інституту Романа Коробова, одним з найсуттєвіших наслідків зміни клімату стане перерозподіл прісної води на планеті. За його словами, уже сьогодні від нестачі питної води потерпають понад 2 мільярди чоловік. І ця цифра у найближчі роки тільки зростатиме.
Фахівець відзначає: сьогодні саме час оцінити природні зміни, що уже відбулися за останні роки. Учений наводить дані, відповідно до яких у зв'язку з потеплінням клімату в усьому світі зріс ризик сильних посух і повеней. Так, усього за перші 8 років з початку ХХІ століття кількість великих повеней більш ніж у 3,5 раза перевищила їхню кількість за попередні 3 десятиліття. За найбільш приблизними підрахунками, все це спричинило матеріальний збиток на 10 мільярдів доларів.
Насторожує ситуація і у нашому регіоні. Підвищення температури води очікується у головній питній артерії кількох регіонів, зокрема і Одеської області – річці Дністер. У найближчі десятиліття клімат території у середній і нижній течії Дністра стане теплішим і сухішим, з теплою вологою зимою і спекотнішим, але сухішим літом. Це, на думку Р. Коробова, може призвести до зсуву географічних зон.
Підвищення температури води негативно вплине на її якості, що може дуже негативно позначитися на здоров'ї населення. За таким показником як кількість розчиненого кисню, який безпосередньо впливає на процес самоочищення водойм, щодо Дністра уже є досить тривожні дані. У найближчі десятиліття цей показник може знизитися на 5-6%, що призведе до цвітіння водоростей, зростання вмісту бактерій і грибків.
Цікаво, що інформація про якість води з часом може взагалі втратити свою актуальність з тієї лише причини, що вибирати особливо не буде з чого. Так, за інформацією представниці міжнародної екологічної організації «Чорноморський клуб» Світлани Слєсарьонок, за одне лише літо 2009 року в Одеській області висохли майже 190 водойм. У пересохлому або частково пересохлому стані перебувають 52 малі річки і понад півтисячі дрібніших водойм нашого регіону. У результаті рейду по річці Кучурган, проведеного фахівцями-екологами, було з’ясовано, що у Фрунзівському районі з 20 ставків на сьогоднішній день рівно половина зникла з карти. Населенню доводиться поглиблювати артезіанські свердловини, багато з яких все одно перестають давати воду. Щодо того ж Дністра, то, посилаючись на дослідження Одеського екологічного інституту, Світлана Слєсарьонок підкреслює: до середини століття кількість води у річці може знизитися на 50%.
Слід відзначити, що, нарівні із загрозою збільшення опустелювання у регіоні, не менш вірогідними видаються також і прогнози щодо підняття рівня Світового океану, і, як наслідок, Чорного моря.
Декілька років тому «Міжнародна організація економічної співпраці та розвитку» провела масштабні дослідження, вивчивши моделі прогнозованих наслідків зміни клімату у 136-ти портових містах по усьому світу. Розглядалася серед них і Одеса. Учені порахували найбільш імовірне підняття рівня Чорного моря не менш ніж на півметра вже до 2070 року. І хоча процес цей буде досить розтягнутим у часі, все-таки у потенційній зоні ризику тільки в Одесі перебувають десятки тисяч жителів Пересипу та Лузанівки.
Усі учені-екологи сходяться у тому, що потепління атмосфери буквально на кілька градусів призведе до катастрофічних змін у звичному для нас світі. І, хто знає, якби в когось із нас раптом з'явилася можливість перенестися на десятиліття вперед, впізнали б ми наше місто і регіон?
