Телефонний дзвінок перервав нашу розмову із виконавчим директором ВАТ «Затишанський ХПП» Володимиром Ткачем. Телефонував підприємець із Індії, цікавився черговим контрактом на постачання зерна нового врожаю.
І це не випадково. ВАТ «Затишанский ХПП» вже кілька років успішно займається зовнішньоекономічною діяльністю. Має торговельні відносини із дванадцятьма країнами світу із Південно-Східної Азії, Африки, Латинської Америки. Експортує, переважно, українські зернові, бобові та борошно.
– Як на зовнішньоекономічній діяльності підприємства позначилася проблема із затримкою повернення податку на додану вартість?
– Зрозуміло, що через це темпи та обсяги зовнішньоекономічної діяльності трохи знизилися, – говорить Володимир Миколайович. – Крім того, фінансова криза вплинула на платоспроможність наших безпосередніх партнерів. Проте, ми не залишаємо світового ринку.
– Міжнародна торгівля – справа тонка. Якщо не секрет, як Ви знаходите закордонних партнерів?
– Це результати нашої самостійної діяльності. У нас є перелік давно перевірених клієнтів у регіонах світу, які нас цікавлять. З ними і намагаємося працювати. Як правило, за прямими контрактами: Затишшя – безпосередній клієнт.
– Чи не вигідніше брати участь у регіональних або міжнародних тендерах з купівлі-продажу сільськогосподарських культур?
– Ми не проти таких зовнішньоторговельних механізмів. Але, на жаль, ще слабенькі для того, щоб брати участь у їхній роботі. Тому що у цьому випадку йдеться про партії у сотні тисяч тонн продукції.
– Ваше підприємство, крім основної своєї діяльності, займається ще й виробництвом борошна. Вигідна справа?
– Основна частина цієї продукції надходить на підприємства нашої компанії. Зокрема, на Котовський та Ширяївський хлібозаводи. Частково експортуємо. Але минулий рік, як я вже говорив, був невдалим – знизився рівень попиту. Однак «Затишанський ХПП» далі виконує укладені раніше контракти, постачаючи наше борошно на Філіппіни і до Об'єднаних Арабських Еміратів.
– Підприємство підготувалося до приймання нового врожаю?
– Підготовку практично завершено. На сьогоднішній день наші потужності дозволяють зберігати і переробляти 80 тисяч тонн зерна. Крім того, ми зробили усе можливе для зручності роботи із нашими клієнтами. До їхніх послуг, наприклад, електронні ваги та сучасна лабораторія, які дозволяють точно й за лічені секунди визначити вагу та якість зерна, що постачається.
– Це, як кажуть, технічна сторона питання. А як Ви у цілому будуєте відносини із клієнтами?
– Ми будемо дотримуватися вже давно апробованої стратегії. Вона полягає у тісній та взаємовигідній співпраці із клієнтами, які будуть постачати зерно на наш елеватор. Крім того, ми серйозно працюємо із Аграрним фондом, будучи його надійним оператором.
– У чому головна суть цього партнерства?
– Клієнти, які не бажають реалізовувати свою продукцію нашому підприємству, мають можливість, уклавши відповідний договір із фондом, здати зерно нам же на зберігання. І одержати за нього ту ціну, яка існує на даний час. Згодом, коли ціна підвищиться, вони можуть зерно реалізувати за ринковою вартістю. Це робиться у межах державної програми, спрямованої на підтримку сільгоспвиробника. Тому ми не можемо залишатися осторонь від її втілення у життя. Щоправда, скажу одразу, вартість зберігання зерна сьогодні досить таки висока.
– Як мені розповіли в управлінні агропромислового розвитку Фрунзівської райдержадміністрації, ваше підприємство є бюджетоутворюючим. Більше того, Ви підтримуєте місцевого сільгоспвиробника. На мій погляд, це досить далекоглядна політика, спрямована на те, щоб у майбутньому і самим не залишитися без сировини для переробки.
– Багато сільгосппідприємств справді входять до нашої компанії, залишаючись при цьому самостійними юридичними особами. Тому ми намагаємося надати їм посильну допомогу – як посівним матеріалом, паливом, технікою, так і фінансово. Адже не усі партнери можуть одержати кредит у банку. Нам, до слова, це не приносить особливої вигоди. Але, як кажуть, із селянської солідарності, розуміючи ситуацію, що склалася, а, головне, щоб земля не стояла пусткою, ми й робимо такі кроки.
– Але чи вигідно це самим сільгоспвиробникам?
– Рік за роком ми провадимо таку політику – саме підтримати їх, а не закабалити. Для цього розроблено систему співпраці, що містить у собі і цілу низку знижок на надавані нашим підприємством послуги.
Досить сказати, що географія взаємовигідної співпраці рік у рік розширюється. На сьогоднішній день серед наших партнерів нараховується близько сімдесяти господарств із декількох прилеглих районів – Фрунзівського, Котовського, Ширяївського, Великомихайлівського, Красноокнянського і навіть Ананьївського. До речі кажучи, ми готові до співпраці і з іншими аграріями.
– А це і є найсправжнісінька робота на майбутнє. Чи не так?
– Безсумнівно. І такі партнерські відносини із сільгоспвиробниками, на мій погляд, повинні бути в усіх підприємств переробної та харчової галузі.
