Звичайно ми звикли зустрічати на вулицях жінок з поштовою сумкою. Яким же був мій подив, коли на одній із вулиць Балти я зустріла парубка, що поспішає на свою ділянку з періодикою. Він мені нагадав відомого персонажа з мультика – доброго та цікавого Пєчкіна. Сергій Гончарук теж носить вуса, але рухається без велосипеда (їх у міському поштовому відділенні декілька, і використовують на віддалених ділянках). Він дуже відповідально ставиться до своїх обов’язків.
– Так вийшло, що працювати на пошту я повертаюся вдруге, – говорить Сергій. – Спробував себе і контролером РЕМу, і комірником на хлібозаводі, але ця робота мені припала до душі найбільше. Я з ранку на своїй ділянці №4 міського відділку зв’язку – своя людина. Знаю всіх жителів вулиць Ломоносова, Ярославського, Панфілова та інших, які входять до нього. На жаль, кількість передплатних видань скорочується, переважно через злиденні сімейні бюджети. Люди стали менше захоплюватися читанням газет і журналів. Цікавляться здебільшого програмою телепередач. А що відбувається в країні, області довідуються із програм телебачення. Хоча водночас на моїй ділянці збільшилася кількість безкоштовних газет різних політичних сил, зокрема, від соціалістів і комуністів. Їх одержують понад сто чоловік, у той час, коли місцеві газети передплачують чоловік сорок. Але ж там є що почитати. Я сам читаю районку «Народную трибуну», обласну газету «Одеські вісті». Мені цікаві статті про незвичайних людей, події, які відбуваються в області та районі. Про прочитане намагаюся розповісти своїм клієнтам на ділянці.
Мене, як листоношу, дуже турбує ще одне питання – відсутність поштових скриньок у будинках. Пошту доводиться кидати просто у двір, через паркан, нерідко в зуби полишеним неприв’язаними дворовим псам. Не найкраща ситуація і в багатоповерхових будинках, де для того щоб доставити газету або листа адресатові, доводиться підніматися на верхні поверхи. Поштових скриньок там або взагалі немає, або вони розбиті так, що пошта вивалюється на підлогу. Хотілося б, щоб це питання було порушене на міському рівні. Гадаю, що в цьому плані ситуація не краща і в моїх колег із інших районів.
