Чутки про ще однехімічне забруднення Дунаю дуже перебільшені?

Суховантажник, що затонув на румунській ділянці річки 19 грудня, перевозив не «хімію», а мінеральні добрива

У минулу неділю, 19 грудня, ЗМІ поширили в інтернеті інформацію про те, що на румунській ділянці річки Дунай, поблизу міста Хиршова затонула молдовська баржа «Оріон», яка везла до Сербії близько 1000 тонн хімікатів. Повідомлялося також, що у зв’язку із цією подією до Рені прибула мобільна оперативна група Головного управління МНС в Одеській області з метою вивчити ситуацію на місці. Якщо виходити з відстані між точкою аварії й «початком» українського відтинку Дунаю, то з урахуванням швидкості плину ріки хімікати, що потрапили у воду, могли досягнути Рені через 25 – 30 годин, Ізмаїла – через 40 – 45 годин. Тому обласна служба порятунку рекомендувала мешканцям Придунав’я утриматися від рибного лову та використання дунайської води для харчових і господарських потреб.

Щоби здобути докладнішу й об’єктивнішу інформацію, ми звернулися до начальника Ренійського райвідділу ГУМНС Володимира Барашкевича. Як з’ясувалося, найперша інформація, що прозвучала в інтернеті, містить у собі цілу низку неточностей.

– Одразу ж хочу зазначити: затонуле судно перевозило не хімікати, а фосфат амонію (амофос), – говорить Володимир Вікторович. – Це досить невинне нетоксичне мінеральне добриво. Не слід плутати його зі справді небезпечними хімічними добривами. Наскільки мені відомо, амофос застосовується навіть для підгодівлі риби. Судно, про яке йдетья, прийняло на борт 1000 тонн фосфату амонію. Тип судна – суховантажник СВ-5. Повантаження відбулося 16 грудня в Ренійському порту, після чого караван із сімох суден (під прапорами різних країн) рушив нагору по Дунаю.

Караван штовхав буксир «Оріон». На 261-му кілометрі річки, між румунськими містами Хиршова та Чернаводе, караван розпався, і врешті СВ-5 із вантажем амофосу наскочив на кам’янистий берег. Як висловився начальник порту Рені Сергій Строя, це гибле місце. Суховантажник, мабуть, зазнав пробоїни та пішов на дно. Гадано, судно лежить на глибині 5-7 метрів. Воно не є герметичним, і оскільки вантаж – навалювальний (не впакований), добриво, звичайно ж, потрапить у Дунай. Проте завдяки низькій температурі води розчинення вантажу відбуватиметься повільно. Таким чином, можна впевнено стверджувати, що концентрація амофосу в дунайській воді буде незначною, а до тієї миті, коли добриво «дістанеться» до українського Придунав’я, ці дози стануть і геть мізерними.

Втім, цими днями Рені відвідав виконувач обов’язків начальника ГУМНС в Одеській області Володимир Боделан. Справа в тому, що спочатку не було вірогідної повної інформації про затонулий вантаж, і якби він виявився токсичним, то виникла б реальна загроза не тільки для екології річки, але й для водозабору тих населених пунктів, що забезпечуються водою з Дунаю. Ось чому В. Боделан вирішив особисто ознайомитися з обставинами в зоні ймовірного забруднення. Але тепер уже очевидно, що ступінь небезпеки невеликий.

За словами В. Барашкевича, попри втішні прогнози розвитку подій, Ренійська районна комісія з техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (ТЕБіНС) провела нагальне засідання, на якому винесла низку ухвал щодо контролю над обставинами на Дунаї, намічено заходи щодо запобігання можливим наслідкам пригоди.

Начальник райвідділу ГУМНС нагадав також, що найгірший сценарій екологічної катастрофи після аварії на заводі в Угорщині, коли до Дунаю потрапила величезна кількість небезпечного червоного шламу, теж, на щастя, не виправдався. В. Барашкевич зазначив, що червоний шлам осідає на дні й, будучи різновидом важкого металу, розчиняється дуже повільно. Відповідно, і в цьому разі нижньому Дунаю не загрожує висока концентрація токсичних відходів.

Сергій ДЯТЛОВ, одеський еколог (цитує «Сьогодні»):

– Взимку біонаслідки викиду будуть меншими, ніж улітку. Хоча тисяча тонн – це дуже багато. Добрива винесе в море, де вони спровокують цвітіння водоростей, які потім гнитимуть. Деякий час дунайською водою ліпше не користуватися.

Андрій ПОТИЛІКО

Екологіяяк глобальна категорія

Відбулося чергове засідання громадської ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. У ньому взяли участь начальник управління Анатолій Яцков, заступник начальника управління екологічної безпеки Одеської міськради Володимир Савусін, а також депутат обласної ради В’ячеслав Страшилін – куратор громадської ради.

Спочатку, за пропозицією голови ради Юрія Геращенка, визначили основне коло питань, якими належить займатися у 2011 році. Це вивезення з території та області хімдобрив (Україна повинна позбутися їх до кінця 2012 року), ситуація на Дністрі, робота глибоководного суднового ходу Дунай – Чорне море, розвиток арт-туризму як одного зі шляхів залучення коштів до депресивних районів. По суті, настав час оцінки екологічності будь-яких проектів і починань.

В’ячеслав Страшилін пообіцяв сприяння у проведенні виїзних засідань ради, присвячених проблемі спорудження нафтотерміналу в районі Джурджулешт і експлуатації ГСХ Дунай – Чорне море.

Перераховані напрями надзвичайно складні і для чиновників, і для представників громадськості. Анатолій Яцков розповів про запит на 38 мільйонів гривень, що був відправлений його управлінням до Міністерства охорони природного довкілля на вивезення 900 тонн хімдобрив. Регіон готовий профінансувати 10% необхідних коштів, а решту повинна виділити держава.

Порт у Джурджулештах (на нього робить ставку ЄС) у Дунайському регіоні стає для нашої країни все більшою проблемою. Не випадково обласна рада порушує питання про денонсацію договору з Молдовою, оскільки деякі її умови не виконуються. Це питання неодноразово порушувалося на сторінках «ОВ».

Оскільки багато екологічних проблем є спільними для міста і області, Юрій Геращенко вкотре озвучив ідею створення громадської соціально-екологічної ради при міському голові Одеси. Тоді обидві громадські ради – і міська, і обласна – могли б працювати в тісному контакті на благо територіальної громади Одещини.

Про перспективи співпраці нашої області в Дунайському регіоні на засіданні ради розповів кандидат економічних наук, старший науковий працівник Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України Олег Рубель. Так, ухвалена широка Стратегія ЄС щодо цього регіону. Всі країни визначили свої пріоритети. Настав час і Україні заявити свою чітку позицію, активізувати міжнародну співпрацю щодо різних напрямів діяльності, щоб нарешті позбутися ролі сторони, яка залежить від інтересів і примх сусідів.

Світлана МАРШИНА

За прикладом Мексики

В Одеській національній академії харчових технологій відбувся круглий стіл «Практична реалізація стратегії формування в Одеській області виробництва та реалізації екологічно чистих продуктів харчування», ініційований благодійним фондом «Фонд охорони природного середовища».

Як повідомила прес-служба фонду, у круглому столі взяли участь представники обласної та міської влади, науково-дослідних та вищих навчальних закладів Одеси, громадських організацій.

Учасники круглого столу у своїх доповідях відзначили, що екологічне сільське господарство є одним з економічних, соціальних, природоохоронних пріоритетів та пріоритетів щодо охорони здоров’я розвитку Одеської області. Економічна вигода полягає у формуванні регіонального ринку збуту, виведення регіональної екологічної продукції на закордонний ринок, що, відповідно до останніх даних, оцінюється у 60 млрд дол. США. Екологічний ефект впровадження екологічного сільського господарства насамперед полягає у зменшенні забруднення екосистем хімічними пестицидами та мінеральними добривами, що особливо актуально для захисту водних джерел питної води в Одеській області від забруднення, особливо у районі водозабору. Ефект щодо охорони здоров’я реалізації стратегії розвитку екологічного сільського господарства полягає у формуванні регіонального ринку збуту безпечних для здоров’я продуктів харчування, які не мають залишкових пестицидів, мінеральних добрив, антибіотиків та гормонів. Соціальний же ефект, на думку учасників форуму, полягає у створенні нових робочих місць. Так, Мексика у 2007 році за рахунок активного розвитку екологічного сільського господарства створила 172251 робоче місце.

Також учасники круглого столу відзначили, що Одеса та область мають всі необхідні науково-технічні, аграрні і людські ресурси для стрімкого розвитку екологічного сільського господарства, формування внутрішнього ринку збуту екологічних продуктів харчування і виведення екологічної продукції на зовнішні ринки.

Для практичного запуску проекту створення у регіоні виробництва і ринку збуту екологічних продуктів харчування була сформована робоча група фахівців для підготовки стратегічної пропозиції керівництву області. Враховуючи наявність високого науково-технічного потенціалу регіону, уже навесні 2011 року можна розпочати сільськогосподарське виробництво перших партій екологічно чистих продуктів харчування для їх реалізації у торговельних мережах Одеси.

Наш кор.

Попутного вітру, «Геннадій Савєльєв»!

На хорошій швидкості, широко розганяючи хвилю по акваторії Аджаликського лиману, з димки вийшов буксир «Геннадій Савєльєв». Не зменшуючи ходу, зробив розворот біля фарватерного буя і плавно став бортом до причалу портофлоту порту «Южний». Це була переконлива демонстрація маневреності та експлуатаційних якостей буксирного судна-кантувальника нового покоління.

Зустрічали «Геннадія Савєльєва» урочисто. На причалі грав оркестр. Зібралися портовики. Прийняти рапорт від капітана Юрія Великохатька вийшов начальник морського торговельного порту «Южний» Олександр Лагоша. Екіпаж одержав благословення православної церкви та побажання завжди мати за кормою попутний вітер.

Буксир вражав уяву навіть неспеціалістів. Спереду потужно виділявся захисний пояс, який дає змогу працювати як криголам. Він «начинений» сучасними навігаційними приладами, два його двигуни керуються за допомогою комп’ютерних програм. Автоматизовано роботу лебідки. Потужність машини у 4,2 тис. кінських сил і здатність утримувати на гаку тягову спроможність 50 тонн дозволяють судну забезпечувати швартування будь-яких суден, які заходять у порт. Чудовий дизайн і комфортні умови побуту для екіпажу завершують комплекс достоїнств, що відповідають міжнародним стандартам. Буксир коштував підприємству 10 млн євро.

– Дорого – та любо! – гадає начальник Южненского портофлоту Валерій Кулик. – І окупність придбання складе 2 мільйони євро на рік.

Судно збудоване на філії верфі «Damen Shipyards», яка базується у кораблебудівному центрі у Галаці. А чому не наші корабели прийняли замовлення? Та тому, що не можна не зважати на економічні реалії: в Україні це коштувало б дорожче.

Буксиру присвоєно ім’я Геннадія Савєльєва. Це портовик із багаторічним стажем, який керував роботою на другому районі. У гарячі дні, коли порт був мішенню рейдерських атак, Савєльєв виступав на боці інтересів колективу. І йому помстилися. Одержані травми не залишили шансу вижити... Напис на борту – світла пам’ять про цю людину.

Буксир пішов на перше завдання. А начальник чекає у лютому наступного року надходження у розпорядження порту ще одного такого ж морського трудяги. Між іншим, також побудованого на власні кошти. Робота триває.

Влад славін