ГРАМАТИЧНІ ВІДМІННОСТІ МІЖ УКРАЇНСЬКИМИ

І РОСІЙСЬКИМИ ДІЄСЛОВАМИ

Категорія часу

Крім трьох спільних для обох мов часів – минулого, теперішнього і майбутнього, українська мова має ще й час давноминулий (перед­минулий), який фіксує дію, що мала місце перед тим, як відбулась основна дія в минулому часі. Отже,

Давноминулий час

Утворюється дуже просто: беремо дієслово звичайного минулого часу і додаємо до нього допоміжне дієслово бути,яке теж стоїть у минулому часі і, як інші дієслова цього часу, змінюється за родами й числами: ходив був, ходила була, ходило було, ходили були. Приклади вжитку: Бо це син мій умер буві ожив; згинув буві найшовся (Євангеліє в перекладі Морачевського); Не міг погодитись, що місто, де ступала булайого юнацька нога, так само гине (В. Підмогильний); Сонечко перше булоліпше світило,ніж тепер (Б. Грінченко); Зникла в Криму республіка, що спорудили булиславні генуяни (Куліш).

Росіяни, коли хочуть відтворити дію, яка відбулася перед іншою дією, теж користуються словом бутив минулому часі, але НЕ відмінюють його ні за родами, ні за числами – беруть форму тільки середнього роду: Хотел было читать, но помешали. Тому фраза радіокоментатора: Верховна Рада постановила буловиплачувати.., а потім переголосувала, – слід віднести до неграмотних, побудованих не за українською стилістикою. Треба – постановила була.

А сталося це тому, що радянська філологія одного разу проголо­сила давноминулий час архаїзмом. І тримається цього вже ніби незалежна від російських канонів сучасна «остепенённая» філологія. Щоб по­долати цю «науку», пропонуємо невеличкий практикум: думал бы­ло –думав БУВ, думала было –думала БУЛА;думали было –думали БУЛИ.Його можна повести далі, перекладаючи рос. речення з невідмінюваним у минулому часі дієсловом бути.

Не треба плутати передминулого часу із зворотами, до складу яких входить дієслово було (бувало),що виступає в ролі частки. Воно в такій ролі, по-перше, не змінюється (стоїть лише у формі середнього роду), а по-друге, стосується не минулого часу, а теперішньогоі навіть майбутнього:Ти ж булоселом ідеш,ти ж булов дуду граєш(пісня), А ще булояк намалюєщо та надпише…(Квітка Основ’яненко).

По-третє, звороти з булоі значенням своїм різняться від форми передминулого часу: вони вказують не на дію, що відбулася перед іншою дією в минулому,а підкреслюють недоконаність чи повторюваністьдії тепер:Вона буловесь двір веселитьсобою (М. Вовчок).

Повторюваність дії росіяни підкреслюють спеціальною формою дієслів: хаживал, говаривал, сказывал.Отут і буде доречним ук­раїнський зворот з дієсловом середнього роду бувалов ролі частки: ходив, бувало; казав, бувало.Або з дієсловом булов ролі тої ж таки незмінної частки: Було, казала нам бабця по чужих садах не лазити, а ми таки лазили (з живих уст); Дарка часто, було, дивилась понуро (Леся Українка). Булов таких випадках виділяють комами.

Частка б (би)може надати формам давноминулого часу відтінку умовності: Щоб булая матусеньки слухала,то б булая дівонькою гуляла(пісня).