Буде вода – буде і комфорт…

Для мешканців Саханської сільської ради, де про газифікацію населених пунктів і не мріють, найвищим благом цивілізації у повсякденному побуті є якісна проточна вода. Тепла вода на кухні та у ванній кімнаті, облаштований санітарний вузол із каналізацією та інше створюють той неповторний домашній затишок, який і прив’язує людину на все життя до рідної оселі. І якщо в Саханському чи Никомаврівці хтось продає хату, то з підведеною водою житло коштує дорожче.

Саханський сільський голова Володимир Олексійович Каблаш переконаний у тому, що саме розв’язання проблеми водозабезпечення є найголовнішим для місцевої влади. Бо ж, тільки проклавши кількасот метрів водогону і привітавши односельців зі вступом до числа абонентів водомережі, відремонтувавши занедбану водонапірну вежу і дочекавшись, доки в оселях знову заструменить вода з підземних джерел, чого давно не було, можна відчути радість від корисності своєї діяльності.

Втім, ці теоретичні узагальнення мають під собою практичну основу. Нині більшість селянських господарств уже під’єднані до водомережі, і кількість водокористувачів щороку зростає. Минулого року, наприклад, прокладено водогін по вулиці Нагірній, а це близько кілометра. Від башти Рожновського, що неподалік школи, водою тепер забезпечені понад 10 родин.

І у прийнятій цього року програмі соціально-економічного розвитку на 2011 рік водозобезпеченню населення відводиться пріоритетна роль. Заплановано, зокрема, провести капітальний ремонт та реконструкцію двох водонапірних веж у Саханському, виготовити кошторисну документацію на заміну водогону у цьому же селі на вулицях Леніна, Молодіжній, Миру. За кошти місцевого бюджету намічено виготовити кошторисну документацію на водогін у Никомаврівці, дозвіл на спецводокористування. А до прокладення водогону для мешканців вулиці Комсомольської необхідно залучити кошти районного бюджету. Отже, водокористувачів у сільській раді, можливо, вже цього року буде більше.

Розширення сільської водомережі створює, однак, і проблему розрахунків за водокористування. У сільській раді провадять спільний облік використаного природного ресурсу, індивідуального обліку тут практично немає. Тож, підрахували об’єм спожитої води, розділили на всіх водокористувачів. І тому громадянин, що має велику сім’ю або велике домашнє господарство, платить за воду стільки ж, скільки, скажімо, самотня пенсіонерка. Зрозуміло, що справедливою і об’єктивною таку оплату назвати не можна. Але як відрегулювати тарифи в залежності від об’єму використаної води кожним абонентом окремо? Очевидно, тільки шляхом встановлення індивідуальних лічильників. Про це мають подбати уже найближчим часом.

Володимир КАНЕВСЬКИЙ, Ширяївський район

Орієнтований на громаду

На зустрічі представників громад, які брали участь в проекті ЄС та Прог­рамі розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієн­тований на громаду», про­веденій головою рай­держ­адмі­ністрації На­талією Бя­но­вою та аси­стентом по впро­вад­женню проекту в Оде­ській області Тетяною Маяк, її учасники обмінялися дос­відом та переглянули документальний фільм про цю роботу на Одещині. Як виявилося, територіальні громади Іванівського району визнані найактивнішими у вирішенні місцевих проб­лем.

Наталія Анатолівна Бянова вручила відповідні сертифікати громадам, які завершили виконання робіт. Тетяна Леонідівна Маяк подякувала райдержадміністрації, ра­йонній раді та сільським громадам за тісну співпрацю, за вміння організувати на­селення на вирішення нага­ль­них проблем.

Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» фінансується Європейським Союзом та Програмою розвитку ООН. Головне завдання проекту – допомогти місцевій владі та громадам у вирішенні соціально-економічних проблем шляхом впровадження ініціатив та залучення громад до співучасті у реальному покращенні рівня життя. Проект підтримує об’єднання громад, діалог населення та влади, участь громад в прийнятті спільних з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування рішень. 8 громад району, які брали участь в реалізації проекту, довели єффективність співпраці із органами вико­навчої влади, місцевого само­врядування.

Всі мікропроекти спів­фінансувалися районним бюджетом, згаданим проектом та внеском громади. Громади Радісного, Петрівки, Причепівки, Білки, Павлинки, Бузинового, Конопляного вирішили проблему водозабезпечення населення, громада Іванівки – питання заміни вікон у місцевій школі.

Найактивніше працювали об’єднання громадян: «Гейзер» – Петрівської селищної ради (голова Василь Миколайович Желясков, скарбник Олена Іванівна Кротова); «Струмок» – Баранівської сільради (Степан Дмитрович Квашук, Оксана Миколаївна Аргатенко); «Радісненські джерела» – Раді­сненської селищної ради (Ва­лентин Васильович Гурський, Ольга Миколаївна Єфімчук); «смт Іванівка» (Олександр Адамович Ковалів, Олена Ми­колаївна Майстренко).

Учасники зустрічі подякували райдержадміністрації та об­ласним координаторам і ви­словили побажання подальшої співпраці з проектом «Місцевий розвиток, орієнтований на гро­маду».

Лариса ТОКАР,Іванівський район