Не дає пустих обіцянок
Понад 50 відсотків жителів Стрюківської сільської ради на останніх виборах сільського голови проголосували за 62-річну Марію Іванівну Какору. Ще у листопаді 2004 року на дострокових виборах сільського голови вона отримала переконливу перемогу і сьогодні, твердо утримуючи позиції лідера громади, свій авторитет підтверджує виконанням передвиборних обіцянок.
Сільчани розповідають, що відколи Марія Іванівна стала сільським головою, людям розвиднілося в прямому (на декількох вулицях відновлено освітлення у вечірній час) і переносному сенсі. Жителі сіл відчули піклування про себе, адже у цієї жінки за кожного душа болить, і якби вона раніше була при владі, то не дозволила б «розвалити» місцеву промисловість. Не так давно у селі працювало 14 підприємств, зокрема потужне сільське господарство імені Суворова. Вони забезпечували роботою тисячі людей. Сьогодні жодне з них не працює, а руїни більшості вже важко відшукати в чагарниках. Молодь роз’їхалася по світу в пошуках кращого життя.
З цього приводу Марія Іванівна каже, що пізно лікті кусати, коли економіка – в бур’янах. Але рук не опускає, а працює на перспективу, щоб у майбутньому сільрада стала привабливою для інвестиційних капіталовкладень. Адже її територія має площу одинадцять тисяч гектарів, тут розташовані села Стрюкове, Ананьївка, Журівка, Мартинівка, Успенка. На 8 тисячах гектарів ріллі працюють добросовісні фермери, з якими М.І. Какора знайшла спільну мову. Завдяки товаровиробникам вирішується низка проблем, таких як підвезення школярів, розчищення вулиць, допомога дитсадку, благоустрій територій, поточний ремонт тощо.
Переймається сільський голова долею невеликих сіл, де сьогодні жителів можна по пальцях перерахувати. Одне з них – село Мартинівка. Не більше 10 чоловік живуть тут у злагоді з природою, бо придатних для мешкання хат – лише декілька, а решта стоять напіврозвалені в оточенні здичавілих садків. Колишній бригадир мехзагону, орденоносець Олександр Сергійович Галіцький з теплотою згадує минуле благополуччя і з болем розповідає про сьогодення. Каже, що вже в село і вовки, і лиси безбоязно забігають. Тішить те, що є освітлення та автолавка регулярно приїжджає. За словами ветерана праці, їхній сільський голова – «золото» і про людей невпинно дбає. Суворо контролює, щоб фермери в повному обсязі розраховувалися з людьми за орендовані паї. Адже багато селян утримують худобу, наприклад, громадське стадо у Стрюковому нараховує понад 600 голів, а тварин потрібно добре годувати, щоб мати молоко і м’ясо.
Як колишня вчителька, Марія Іванівна особливо турбується про благоустрій дитсадка, про виховання та раціональне харчування дітей, роботу фельдшерсько-акушерського пункту, діяльність сільського Будинку культури.
Зрозуміло, є ряд проблем, які без державної підтримки вирішити неможливо. Це капітальний і поточний ремонт 11 кілометрів сільських доріг, капремонт Будинку культури, медичне обстеження та лікування людей.
Саме над розв’язанням цих та інших проблем надалі працюватиме Марія Іванівна Какора. І, безперечно, розв’яже їх, бо не звикла давати пустих обіцянок.
Юрій Федорчук,власкор «Одеських вістей»,Миколаївський район
Найперше дбаємо, аби в селі був лад
Люди, що живуть в селі Осички, зажили слави добрих господарів, які особливо дбають про свої оселі, садиби. Закономірно, що й орган місцевого самоврядування теж клопочеться, щоб у селі було чисто та затишно. Кілька років тому Осичківська сільрада виборола перше місце серед північних районів області у обласному конкурсі на найкращий санітарний стан та благоустрій села, за що була нагороджена автомобілем. Торік на засіданнях сесій сільради багато що ухвалювалося за цими питаннями. Що ж вдалося зробити? Звертаюся до секретарки Осичківської сільради Наталії Григорівни Лісниченко.
– Останнім часом найбільше розглядалось питань, що стосуються землекористування. Зокрема, не так давно ухвалили прийняти на баланс сільради дороги внутрішнього користування, щоб мати змогу законно використовувати кошти на їх ремонт. І вже три дороги полагодили білощебеневим покриттям. Крім того, ще два відтинки доріг по вулиці Круговій та Ворошилова покрили асфальтом.
Вже цього року затвердили правила благоустрою. Хоча, варто зазначити, що до цього питання ми повертаємося майже щосесії. Дуже хочеться, щоб село мало гарний санітарний стан. Та, на жаль, ще є чимало мешканців, які, поприбиравши у своїх дворах, сміття та побутові відходи викидають у громадських місцях, іноді просто на вулицях. З ними ми постійно проводимо роз’яснювальну роботу. Дуже багато в цьому допомогають сільській раді депутати. Кожен на своїй дільниці намагається стежити за порядком, боротися із порушниками.
В цьому році у нас з’явилась надія на те, що питання буде вирішено остаточно. За допомогою депутата райради Чемеринського, який виділив власну вантажну машину, організовується вивезення побутового сміття із садиб громадян. Для жителів села ця робота буде безкоштовною. Єдине, що потрібно буде, – у призначений час вивантажити побутові відходи на автомобіль.
Щоб держати ситуацію під постійним контролем, кожен робочий день працівники сільради збираються на кількахвилинну нараду, де кожен розповідає про те, як прожило село минулу добу, що доброго, а що поганого сталося, які нагальні проблеми потрібно розв’язати.
Ніщо не випадає з поля зору.
Лариса Півторак,власкор «Одеських вістей»,Савранський район
