Сільська сходка – забутий вид соціального спілкування, відроджений сьогодні депутатом облради «регіоналом» Олександром Пресманом. У відкритій бесіді з жителями сіл Новоукраїнки, Яковлівки та Степанівки Роздільнянського району було розкрито багато проблем.
Основною темою обговорення була газифікація сіл. Наприклад, магістраль, від якої можна провести гілку до Новоукраїнки, проходить від неї всього за 800 метрів. Де взяти кошти, щоб покрити цю відстань, – головна турбота нового складу сільради.
І ось ми в залі місцевого Будинку культури. З Роздільної прибули голова райради Сергій Крилов та голова райдержадміністрації Олексій Могилко, запрошені на зустріч із селянами.
Поглядаю на стелю, де від вогкості відвалилася штукатурка та видно гнилу дранку. Стіни, що облупилися, поїдені грибком. Зала не опалювалася з 1995 року.
Однак у прорізах стоять понад двадцять нових металопластикових вікон фірми «Кенінг». За таких розмірів, з урахуванням довезення та встановлення, у кожне з них вкладено мінімум по 500 доларів. Тільки навіщо вони тут, у холодному, незатребуваному приміщенні? Ніхто з
18 сільських депутатів не дає відповіді! Де розрахункові проектні схеми, фінансові кошториси? Вже чи не відмивав тут якийсь приватник свої грошики? А тим часом це 10 тисяч доларів, яких цілком би вистачило з лишком для прокладання бажаної газової труби.
Палка суперечка спалахнула між односільчанами з приводу розцінок щодо газифікації у Степанівці. Здивувало, чому жителі дотепер не з’ясували, скільки потрібно заплатити за проведення труб, які подають газ від головного розподільчого щита по вулицях, а потім – по дворах? Скільки – за право підключення та користування газом? Невже, щоб народ розворушився, потрібен приїзд депутата облради?
Але не в його компетенції творити дива помахом чарівної палички. Олександр Пресман неодноразово доводив ділом, що може допомогти в організації масових заходів, за необхідності прискорити одержання потрібної ліцензії, поклопотатися, добути оперативну інформацію. Посприяти в одержанні для дитини або хворого направлення до санаторію. До кожного села він приїжджає із набором медикаментів першорядної важливості для ФАПів, дарує школам реактиви для хімкабінетів, глобуси, канцелярське приладдя. Завдяки його старанням у Яковлівці з’явився новий шкільний автобус…
О. Пресман дістає телефон. На другому кінці трубку піднімає заступник голови ВАТ «Одесгаз». За обласною програмою на газифікацію Одещини виділено 20 млн гривень. Подробиці ж їх розподілу по об’єктах можна довідатися, лише склавши депутатський запит. Тепер потрібно чекати, коли буде відповідь, і вже після цього предметно розбиратися з тарифами.
Але чому люди не потурбувалися про це самі? Адже від цієї довідки залежить, чи варто їм взагалі заводити розмову про газифікацію та її фінансування. Є приклади, коли газ було підведено до меж населеного пункту, а далі з’ясовувалося, що жителі неплатоспроможні. І дотягти труби до своїх будинків їм просто не вистачить коштів.
Гроші Новоукраїнці потрібні також для забезпечення водоподачі. Однак, у результаті судового позову, початого колишнім директором Будинку культури, арештовано рахунок сільради. Депутат Роздільнянської райради Кероп Арутюнян дав юридичну довідку, що закон дозволяє в таких випадках відкрити другий – новий рахунок. І запитав, чи багато грошей на тому, який під арештом? Виявляється – зовсім ні. Але чому на конфлікт час знаходиться, а на пошук вливань до бюджету – ні?
Переконливим був виступ начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Ольги Євтушок про те, що за розумного урахування землі та грамотних відносин з її орендарями можна одержати додатково до 300 тисяч гривень на рік. Далі О. Могилко повідомив, що закон дозволяє у примусовому порядку розірвати договір з орендодавцем, який не виконує своїх зобов’язань. Чому терплять люди: прав своїх не знають? Але хто за них наведе порядок? Співпраця з керівництвом району та з депутатами можлива за особистої участі людей у вирішенні своїх наболілих питань. Саме громада, вважає О. Пресман, є базою, на якій будується вертикаль державної влади.
Останню тезу було яскраво проілюстровано на сходці в Яковлівці. Знову повна зала. Жінка з малям на руках підходить до мікрофона, скаржиться: немає дорожніх знаків, що обмежують швидкість, і машини мчать повз школу, створюючи загрозу безпеки дітей. І знову депутат дістає мобільник. Дзвінок іде просто до начальника обласної ДАІ Олександра Якимовича. Через 20 хвилин до зали вже входить інспектор, ще через 5 хвилин приїжджає начальник ДАІ Роздільнянського району. Вони чітко пояснюють порядок встановлення знаків. Потрібно всього лише рішення сесії місцевої ради про обмеження швидкості авторуху біля школи до 40 км/год.
А далі з’ясовується, що потрібний знак там стояв. Але його вкрали на металобрухт. Найдивовижніше, що це зробили батьки, дітей яких він повинен був оберігати від дорожніх аварій. Так само знято табличку з назвою населеного пункту, яка вказувала водіям на необхідність знижувати швидкість.
Думка про те, яку силу має громада, звучала в кожному селі. У можливостях депутата звернутися до місії ООН щодо надання допомоги в питаннях газифікації, водоподачі, енергопостачання «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Люди повинні лише скласти проект заходу та дати письмовий запит депутату, який стане для нього наказом громади. І тоді можливий варіант участі на паях, коли вона дає 5% необхідних коштів, 50% робіт фінансує ООН і 45% оплати здійснюється з місцевого бюджету розвитку. Це означає, що, як би не було важко, вихід є.
