Cайт «Одноклассники» щодня відвідують близько 8 мільйонів чоловік, «Вконтакте» – 9, 5 мільйона, «Facebook» – близько 200 мільйонів. Це свідчить про те, що інтерес до соціальних мереж не меншає, а неухильно зростає. Чи стануть вони новим бичем нашого суспільства, яким стала алкогольна і наркозалежність? Поговоримо про це в нашій постійній рубриці «Молодіжний квартал».
У полоні мережі
Одна моя знайома за допомогою соціальних мереж періодично перевіряє своїх хлопців. У неї є декілька кавалерів, яким вона зрідка пише млосні повідомлення, попередньо зареєструвавши себе під вигаданим ім’ям та помістивши на аватарку, (головне фото) знімок якоїсь звабної блондинки. Випробовує їхні почуття. Звичайно, молоді люди, без винятку, потрапляють на цю вудку. У результаті, вона одразу прощається з горе-залицяльником. І сьогодні, бідна «випробувачка» ніяк не знайде свого особистого щастя.
Чи справді мережа обволікає людину, не даючи повноцінно спілкуватися? Та ні. Це все не про мене, відмахнетеся ви.
Та ні, це все не про мене, відмахнулася і я. Але, щоб далеко не ходити за доказами, вирішила сама перевірити, чи такий страшний інтернет, як його малюють. Для цього завела невеличкий щоденничок, до якого заносила час свого перебування у віртуалі. Отже, поїхали:
Понеділок.10.00. Перевірила пошту, відповіла на листи та коментарі до фотографій. Вийшла з мережі о 10.40.
11.16. На поштову скриньку надійшло 14 повідомлень про те, що в мене нові оцінки до фотографій. Так хочеться подивитися. Але ні, зайду лише в обідню перерву.
11.46. Лаючи себе за слбодухість, заходжу на свою сторінку. Звичайно, нічого життєво важливого. Просто нові оцінки від маловідомих мені людей.
14.14. Затрималася в мережі довше, ніж планувала на 14 хвилин.
Вівторок.Вщент розлетілося моє твердження, що це все не про мене. Особиста сторінка відкрита весь ранок до обіду. Аякже! Раптом хтось напише повідомлення або прокоментує фотографію, а мене немає на сайті.
Середа.12.10. Розумію, щось треба робити. За останню годину зайшла на свою сторінку як мінімум разів п’ять. Навіщо? Усе це тривало два тижні.
А що, власне, мені потрібно в мережі? Чого не вистачає в реальному житті? Чому цікавіше у віртуальному світі? Відповіді на ці запитання за твердженнями психологів потрібно шукати в собі, а не на сайтах, які, як виявилося, здатні зруйнувати не лише ваші плани на сьогоднішній день, тому що ви, застрягши «в павутині», не помітили, як пролетіли кілька годин – але й кар’єру і навіть особисте життя.
Погодьтеся, у нерівній боротьбі проти соціальних мереж ваша робота, звичайно, програє. Сидіння в соцмережах у робочий час розвиває слух, пильність та бічний зір, люблять жартувати завсідники інтернетної спільноти. І картина складається зовсім сумна: люди прагнуть потрапити до мережі щодня, незмінно та регулярно. Роботодавці втрачають величезну кількість грошей через недопрацювання своїх підлеглих. Адже працівники дві третини робочого дня витрачають на спілкування у соціальних мережах. Звичайно, деякі керівники фірм просто обмежують доступ до мережі інтернет або на якісь конкретні сайти, наприклад, на соціальні мережі. Лише це не допомагає, оскільки працівники знаходять інші лазівки, як дістатися до улюбленої іграшки.
«Величезне вам спасибі! З вашою допомогою я знайшла людину, з якою 25 років тому розсталася». Таких листів-подяк на адресу соціальних мереж дуже багато. Але у нас в країні ніхто не брався досліджувати вплив соціальних мереж на інститут сім’ї. А ось у Великій Британії підрахували, що соціальні мережі є причиною 20% розлучень в країні. Як відзначає «TG Daily», інтернет-ресурс «Divorce-Online» проаналізував заяви на розлучення на предмет наявності в них слова «facebook», і виявили, що воно зустрічається в 989 примірниках з 5 тисяч: це практично кожна п’ята (!) заява.
Найчастіше від залежності страждають чоловіки та домогосподарки. Перші поринають у світ свого минулого – або новознайденого віртуального сьогодення – від проблем на роботі та побутових безладів, а другі за допомогою інтернет-мереж розширюють своє коло спілкування: причому іноді настільки, що руйнують реальний домашній світ.
Коментар фахівця
Хто винен? Що робити?
Відповідь на перше зі споконвічних запитань ми з вами знаємо. У своїй залежності ми винні самі. Відповідь же на останнє знайдете, якщо запитаєте у себе, чого чекаєте від спілкування в мережі? Розуміння? Але хіба люди, що у вас у групі «друзі», насправді є такими? За статистикою, 50% користувачів не знайомі в реальному житті з деякими такими «друзями». Тоді напевне варто задуматися, чи такі доброзичливі та щирі люди, які обдаровують компліментами і завиграшки багато чого дізнаються про ваше життя з фотографій і особистих даних.
Як виявилося, негативного впливу соціальних мереж не уникли й українські подружні пари. За словами психолога-консультанта Ольги Скорової, у її практиці стає все більше подружжів, у яких виникають конфлікти через цю залежність, і вони звертаються по допомогу. Основна небезпека для сімейних взаємин, за словами фахівця, полягає в тому, що людина перебуває в невідомості, вона не знає з ким і про що спілкується її партнер.
– Ця таємниця посилює почуття, через які виникають ревнощі. А це – відчуття непевності в собі й почуття власності стосовно іншої людини, – пояснює психолог. – Крім того, соціальні мережі не тільки загострюють почуття ревнощів, але й роз’єднують подружжя. Зараз у багатьох родинах є комп’ютер, і нерідко не один. І замість того, щоб увечері спілкуватися одне з одним, кожен сидить перед своїм монітором.
Не все так сумно, вважають інші фахівці. Усі вони згодні в думці, що потрібно, насамперед, відродити сімейні цінності та скоротити роз’єднаність між людьми, які живуть разом. Причина пристрасті до соціальних мереж ховається в царині внутрішньосімейних взаємин. Від люблячого чоловіка або жінки в інтернет не йдуть.
Таким чином, підкреслюють психологи, боротися з інтернет-залежністю можна досить простим – але так рідко використовуваним у наш час способом – за допомогою любові, терпіння та взаєморозуміння. Родина, у якій усе це є, ніколи не опиниться у полоні соціальної мережі.
Зірковий приклад
…І потужний піар-інструмент
Соціальні мережі сьогодні перетворили на потужні піар-інструменти. Нещодавно на порожньому місці затіяли скандал балерина Анастасія Волочкова і телеведуча Анфіса Чехова. Волочкова, котра приїхала до Києва на шоу «Майданс», написала у своєму блoзі у відомій мережі «Твіттер» про те, що їй подобається бувати в барі. На що Чехова, яка, до речі, також зараз у столиці України, жартома, запитала: «Настю, а я дивлюся, ти випити любиш». Повважавши це за образу, балерина відповіла в досить різкій формі. Сварка відбувалася в буквальному значенні слова на очах у всіх охочих почитати уїдливі випади селебріті. У принципі, скандал закінчився, не встигнувши, як слід розгорітися, але тиждень-другий вітчизняним зіркам буде про що потеревенити.
Стає страшно за дітей
Ми поцікавилися в одеситів, яке місце в їхньому житті посідає спілкування у соціальних мережах?
Петро Дудуш, 33 роки:
– Соціальні мережі – це абсолютна дурниця. Ніколи не заводив собі особистих сторінок і не збираюся. Сьогодні мобільний зв’язок, слава Богу, дозволяє поспілкуватися з усіма необхідними мені людьми.
Галина Грін, 58 років:
– Комп’ютер я опанувала не так давно. І вважаю, що мати можливість вільно спілкуватися зі своїми дітьми, які, зважаючи на різні обставини, перебувають далеко від дому, це дуже добре. Нічого поганого в цьому не бачу. Завдяки мережі, я знайшла своїх однокурсників, про яких нічого не знала із часу закінчення інституту.
Аліса Крюк,
22 роки:
– Мені не подобається жодна із соціальних мереж. Я впевнена, що ні до чого доброго вони не призводять. Тим більше, якщо йдеться про молодят. Я неодноразово ставала свідком того, як люблячі одне одного люди сварилися через таку дурницю, як комплімент до фотографії від зовсім незнайомої людини. Мені та моїй коханій людині це не потрібно. Ми віддаємо перевагу товариству один одного, а не віртуальному.
Ангеліна Степанова, 27 років:
– Життя рухається вперед. Вчора люди спілкувалися за допомогою листів. Сьогодні це замінює інтернет. Я сучасна людина і, звичайно, із задоволенням користуюся благами електронних технологій. У мене кілька поштових скриньок, сторінок у соціальних мережах. Це допомагає мені дізнатися багато нового, розширити коло інтересів. Також допомагає в роботі. Я щодня відправляю, одержую та переробляю масу інформації. І сьогодні не уявляю свого життя без інтернету та без соціальних мереж, зокрема.
Катерина, 37 років:
– Усе корисно в міру. Через інтернет я знайшла своїх старих друзів. Але мене непокоїть, що в таких мережах, як «Однокласники», «В контакті» цілими днями пропадає мій син. Я випадково прочитала декілька його повідомлень. Молодь спілкується незрозумілою мовою. І якщо вони так говорять, як пишуть, то стає страшно за наших дітей.
