– Чотири роки тому, коли Сергій Ткаченко очолив СВК «Світанок», у господарстві налічувалося 2,5 мільйона гривень збитків, – говорить начальник управління агропромислового розвитку Комінтернівської райдержадміністрації Володимир Приймак. Техніка була, як то кажуть, добита до ручки. А от за підсумками 2010 року кооператив, навпаки, одержав уже понад 2,5 мільйона гривень чистого прибутку.
І це при тому, що минулий рік видався нестандартним у всіх стосунках. Спочатку озимі та ярі обіцяли добрий урожай. Але пішли дощі, які загальмували збирання. Свою негативну роль відіграла і спека, що настала потім. У результаті хлібороби СВК зібрали в середньому по 23 центнери зернових і зернобобових на круг. Хоча озима пшениця дала по 28 і більше центнерів, соняшник – до 30 центнерів з гектара. Загалом же, враховуючи погодно-кліматичні умови, валовий збір вийшов відносно непоганим – близько 5 тисяч тонн.
– Це, звичайно, не гроші для такого господарства, як наше, – журиться Сергій Володимирович. – Тим більше що левова частка доходів – за нашими підрахунками, це 60 відсотків – іде на сплату податків, відрахувань до Пенсійного фонду тощо. Щоб було зрозуміліше, скажу, що, наприклад, тільки з місячної заробітної плати у 80 тисяч гривень відрахування становлять 53 тисячі гривень. Хіба це нормально?
Крім того, за підрахунками голови, на закупівлю ПММ торік пішло 2 мільйони 100 тисяч гривень. Понад 3 мільйони – на придбання нової техніки. Близько 1 мільйона – на запчастини. І це далеко не всі витрати.
Найсумніше, що ціни зростають зі скаженою швидкістю.
Одне з головних завдань голови з перших кроків – забезпечення виплати регулярної та стабільної заробітної плати працівникам. Старожили спочатку підсміювалися над цим його наміром, бо такого ніколи не бувало в кооперативі. А що в результаті?
– Так, спочатку моя обіцянка викликала посмішку, – говорить Сергій Володимирович. – Але тепер усі зрозуміли, що це не просто слова. Досить сказати, що минулого року середньомісячна заробітна плата по господарству склала близько 1270 гривень. У механізаторів вона, звичайно, трохи вища: близько півтора – двох тисяч на місяць, а в сезон збирання їхній заробіток доходить до 6 – 10 тисяч гривень. Тобто галузевий рівень щодо заробітної платні ми переступили легко. Головне, що зарплата всім 120 працівникам виплачується регулярно.
Додамо, що фахівці у «Світанку», насамперед механізатори, яким доводиться працювати цілорічно, забезпечені одноразовим, а під час жнив – дворазовим гарячим харчуванням. Причому за символічну плату – близько трьох гривень за обід.
І робота ладиться! Озимі на полях господарства тішать око, практично завершено сівбу ярових. Однак, за словами Ткаченка, оскільки степова зона з ризикованого перейшла в розряд несприятливого землеробства, потрібні нові підходи в усьому. Так, у «Світанку» на площі близько 3,6 тисячі гектарів вирощують щорічно не менше 20 видів сільськогосподарських культур. Ставка робиться на елітне насіння вітчизняної селекції та гібриди закордонних фірм. І пояснюється це не тільки вимогами сівозміни, але й економічною доцільністю.
Щоправда, як зізнався Сергій Володимирович, через брак коштів не вдалося внести достатню кількість добрив.
І ще одна дуже важлива деталь. У той час, коли мало не всі поголовно в країні та в області зайнялися рослинництвом, зокрема вирощуванням зерна, соняшника та ріпаку, в СВК «Світанок» почали серйозно займатися тваринництвом. Сьогодні тут налічується 296 голів великої рогатої худоби, зокрема 112 дійних корів і 400 голів свиней.
Але тваринництво не мусить бути зайвим тягарем на шиї виробника.
– На моє переконання, жити в сільській місцевості та займатися сільськогосподарським виробництвом без тваринництва і нелогічно, і докорінно неправильно, – говорить Сергій Володимирович. – Щоправда, щодо молока тільки 2010 рік став першим роком, коли воно не завдало нам збитків. Собівартість свинини також поки що висока – 27 гривень за кілограм живої ваги.
Але це пояснюється тим, що в собівартість тваринницької продукції сьогодні входять витрати на реконструкцію приміщень для утримання худоби. Адже всі ферми були практично зруйновані. Не останню роль відіграло й подорожчання зерна, яким годують тварин.
Однак, за словами Ткаченка, в господарстві взяли курс на підвищення рентабельності цієї галузі. І, як видно, згодом доможуться цього.
На наш погляд, цікавий і інший аспект. Як стверджує Сергій Володимирович, м’ясо, молоко, інша продукція, вирощена в господарстві, реалізується не тільки через власну фірмову крамницю, розташовану на Комінтернівському районному ринку. Натуральна продукція «Світанку» постачається до двох дитячих садків, центральної районної лікарні, санстанції та інших установ. Таким чином, тваринництво в окремо взятому Комінтернівському районі виконує і важливу соціальну функцію.
– Чи є у нашого села перспектива? – запитую наостанок у голови.
– Якщо немає перспективи, то й працювати не варто! – відповідає він.
