ДІЄПРИСЛІВНИК
Це – невідмінювана форма дієслова. Має теперішній час, що утворюється від дієслів недоконаного виду з допомогою суфіксів -ачи (-ячи)і вказує на додаткову дію, яка відбувається разомз основною: Марійка, наздоганяючисани, посковзнулась і шубовснула просто в калюжу (Коцюбинський); Захлинаючись,ковтала воду суха земля (Васильченко).
Має дієприслівник також час минулий. Він утворюється від дієслів доконаного (іноді – недоконаного) виду з допомогою суфікса -шиі вказує на додаткову дію, що відбулася ПЕРЕД основною: Почувши се, звірі аж у долоні сплеснули (Франко) – доконаний вид; Ходивши довго, повернулися ні з чим (Марко Вовчок) – недоконаний вид.
Такі (коротенькі) граматичні дані про дієприслівник. Дещо ширшого розгляду потребують особливості його вжитку.
Передусім мусимо зазначити, що дієприслівників у нашій мові набагато більше, ніж дієприкметників, і на цей факт повинні зважати літератори. Ми вже бачили, наскільки зручно (і навіть дуже гарно й природно!) замінювати в самоперекладацьких потребах російські причастия українськими дієприслівниками (див. розділ «Дієприкметник»). Нагадаємо про це прикладами поправного фразобудування. Ось як чинить, скажімо, С. Ковганюк, перекладаючи Шолохова: «Слышался только удаляющийся шум машин» – Чути було тільки, як гудуть, відділяючись, машини».
З допомогою дієприслівників можна також позбутися невластивих українській мові конструкцій віддієслівного іменника (див. «Віддієслівні іменники») з прийменниками без, після, при:
рос. укр.
без исследованияне дослідивши питання,
вопроса нельзя сделать... не можна зробити…
после окончаниязакінчивши школу, вона…
школы она…
приописанииперечислите… описуючи, назвіть…
при получениираспишитесь одержуючи, розпишіться
при исполнениивиконуючи службовий
служебного долга обов’язок
приопределениивизначаючи швидкість,
скорости используют… використовують…
при решениизадачи надо… розв’язуючи задачу, треба…
«Таке широке вживання дієприслівників, - зазначає Б. Антоненко-Давидович («Як ми говоримо», с. 199), - надає українській мові тої легкості вимовляння і мелодійності, на що не один раз звертали увагу навіть іноземці, побувавши в Україні, і нема потреби цуратися цього давнього способу висловлювання заради запозичених канцелярських штампів на зразок при виконанні, по одержанні тощо, які зводять нанівець природну красу нашої мови».
Рясніють дієприслівниками твори класичної літератури (Не раз я з кораблем піду на дно, шукаючи нової Атлантиди – Леся Українка; Перепелиця пурхнула перед самою Харитею і, тріпочучи коротенькими крилами, ледве перенесла на кілька ступнів своє тяжке, сите тіло – М. Коцюбинський); твори сучасних письменників (Ігор стояв, схиливши голову, не сміючи підвести очей – О. Донченко); приказки, приповідки, народні пісні (Не спитавши броду, не лізь у воду; Не вечерявши легше, а повечерявши ліпше; Доброго здоров’я пивши!).
Щоб до ладу користуватися всім цим багатством, придивіться до дієприслівників пильніше.
