Хто він такий – державний службовець?

Безумовно, життя кожного з нас так чи інакше залежить від тих фахівців, які керують державними установами, виконують свої службові функції держслужбовців в обласних, районних та місцевих структурах управління. Тому напередодні ми звернулися до в.о. начальника Головного управління статистики в Одеській області Тетяни Копилової і попросили її розповісти, скільки чиновників працює у нашому регіоні, й дати узагальнений портрет державного службовця.

– За нашими даними, на 1 січня поточного року кількість державних службовців, зайнятих в органах державної виконавчої влади, та посадових осіб місцевого самоврядування становила 17,5 тисяч. З них, відповідно до Закону України «Про державну службу», статус державного службовця мали 12,5 тисяч осіб, а згідно із Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» статус посадових осіб мали 5 тисяч осіб, – розповідає Тетяна Володимирівна. – Кількість керівників серед державних службовців місцевих державних адміністрацій і територіальних органів виконавчої влади становила 3,1 тисячі осіб, спеціалістів – 9,4 тисяч осіб. Серед посадових осіб місцевого самоврядування кількість керівників становила 1,8 тисячі осіб та спеціалістів – 3,2 тисячі осіб.

Найбільшу частку серед державних службовців складають працівники середнього віку. Частка працюючої молоді віком до 27 років серед чоловіків – державних службовців становить 29,1 відсотка, серед жінок – 26,9 відсотка. У передпенсійному віці чоловіки становлять 10,6, жінки – 11 відсотків. А серед працюючих пенсіонерів чоловіки становлять 0,7, жінки – 0,4 відсотка.

Аналіз структури державних службовців та посадових осіб за статтю свідчить, що в загальній кількості переважають жінки. Водночас чоловіки, як правило, належать до вищих посадових категорій.

Із загальної кількості державних службовців 12,3 тисячі осіб мають вищу освіту. Крім того, 36 державних службовців мають науковий ступінь, а 9 – вчене звання. Серед посадовців місцевого самоврядування вищу освіту мають 5 тисяч осіб, 20 з них здобули науковий ступінь і один має вчене звання.

За даними статуправління, протягом минулого року підвищили кваліфікацію 1,7 тисячі осіб державних службовців та 297 посадовців місцевого самоврядування. За цей час на посади державних службовців було прийнято 2,5 тисяч осіб і стільки ж вибуло. Кількість прийнятих на посади до органів місцевого самоврядування становила майже тисячу осіб.

Анатолій ДНІСТРОВ

Микола Іжа: «Мізантропові не місце на державній службі»

Понад п’ять тисяч управлінців, зокрема 3300 магістрів державного управління. Майже сімсот магістрів управління проектами, понад тисяча менеджерів сфери інноваційно­інвестиційної фінансової діяльності та економічної безпеки. Такі результати роботи Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії держуправління при Президентові України.

В ОРІДУ трудяться 82 кандидати наук і 28 докторів наук. В 2010 відбулися захисти 10 кандидатських дисертацій і чоти­рьох докторських дисертацій. Чотири роки поспіль інститут посідає перше місце серед гуманітарних вузів області, за рейтинговою оцінкою Ради ректорів. Про те, як в епоху реформ розвивається система підготовки фахівців у сфері держуправління, ми розмовляємо з директором ОРІДУ НАДУ Миколою Іжею.

– Миколо Михайловичу, у вас – унікальний вуз. У його стінах проходять підготовку державні службовці і посадові особи органів місцевого самоврядування. Це відповідальні працівники, люди серйозні. І в той же час професію менеджера опановують звичайні студенти, молодь. Заступник міністра і вчорашній школяр у сусідніх аудиторіях – де ще таке зустрінеш!

– Розкрию таємницю: у нас є 45­річна слухачка. Так вона вже бабуся!

– Дивовижний факт. І що, немає горезвісного конфлікту «батьків і дітей», недорозуміння, косих поглядів?

– Усі слухачі й студенти перебувають тут у статусі людей, що опановують знання. Їхні спільні завдання, незалежно від віку та стану, – вчасно приходити на заняття, готуватися, успішно складати іспити. І молоді, і зрілі стоять в одній черзі в їдальні, живуть в одному гуртожитку. У результаті таких контактів по­новому дивляться одне на одного. Старші бачать, як поводиться молодь, які проблеми її хвилюють, про що і як говорять юнаки й дівчата. Така інформація дуже корисна для подальшої роботи. А наші молоді студенти, у свою чергу, починають розуміти, що дорослі люди, які годяться їм у татусі й мами, зовсім не відсталі й «непросунуті».

– Інститут дає фундаментальні знання керівникам – як бізнес­орієнтованим громадянам, так і держслужбовцям. Але ми часто бачимо й чуємо, як керівники органів виконавчої влади жорстко критикують підлеглих за помилки в їхній роботі. Що, теорія розходиться із практикою?

– Один з найважливіших пріоритетів ОРІДУ – розширення співпраці з інституціями публічної влади. Направляючи на навчання до нас співробітника, органи управління ставлять йому конкретне завдання за тематикою магістерської роботи, що відповідає проблемам конкретної територіальної громади. Ми регулярно провадимо наради із представниками регіональної влади, кадрових служб. Нас просили зробити акцент на роботі держслужбовців з офіційними документами – співробітники інституту розробили спеціальний курс для слухачів. Його читає доцент Андрій Крупник. Далі. Працівник держадміністрації або ради повинен уміти виступити на сходці або мітингу, грамотно відповісти на запитання мешканця маленького містечка й села. І тут ми йдемо в ногу з часом – спецкурс з публічної майстерності веде доцент Іван Нєнов.

На замовлення Одеської облради наш інститут провів дослідження всіх територіальних громад – територія, населення, фінанси тощо, випустивши два томи. Ми організовуємо виїзні заняття в Беляївському, Овідіопольському, Комінтернівському районах з метою підвищення кваліфікації наших слухачів, багато хто з них – сільські й селищні голови, головні спеціалісти. Вони ведуть щоденну роботу із простими людьми. Ми робимо все, щоб теоретичні знання були уплетені в канву практичної діяльності.

– Державної служби торкнулися серйозні перетворення. Президент України Віктор Янукович ініціював адміністративну реформу. Взято курс на заощадження бюджетних коштів, що напевне позначиться й на підготовці кадрів для системи держуправління.

– Ми підготувалися до цього. В Одеському регіональному інституті держуправління розроблено шістнадцять модулів для заочно­дистанційної форми підвищення кваліфікації. Слухач лише один раз приїде до нас, відвідає лекції й одержить усю необхідну інформацію в електронному вигляді. Повернувшись додому, він розпочне індивідуальну роботу. Після закінчення двох місяців команда наших викладачів приїде в його район або кущ районів, збере слухачів, проведе заключне тестування. Таким чином, витрати з боку місцевих органів влади будуть мінімізовані.

Це унікальний досвід. Уже зараз інститут готовий впроваджувати дані розробки. Чекаємо відповідних змін до Бюджетного кодексу.

– Ми часто говоримо про професійну підготовку державного службовця. Ніхто не сперечається, що саме професіонали здатні вивести країну з економічної кризи. Але суспільство чомусь забуло про моральну складову. Чи навчають держслужбовця у вашому інституті нормам високої моралі?

– Для того, щоб бути держслужбовцем­професіоналом, недостатньо одержати диплом, скласти присягу, знати закони. Потрібно любити людей, незалежно від того, яку посаду обіймає чиновник. На мій погляд, це основа основ державної служби. Мізантропові тут робити нічого.

Слухач і студент навчається не тільки наукам. Своєю роботою, спілкуванням з аудиторією, зовнішнім виглядом – а це дуже важливо, – навіть поведінкою в їдальні викладач нашого інституту повинен показувати приклад. Приклад дружнього, сімейного спілкування дає й наш центр культури.

Підтримуємо школу­інтернат у Саратському районі. Коли робиш добру справу своїми руками, це прекрасний елемент виховання. Усе це крупиці високої моральності.

– Спасибі за інтерв’ю. Вітаємо у Вашій особі, Миколо Михайловичу, Одеський регіональний інститут держуправління із Днем державної служби.

– Дякую Вам. І, користуючись нагодою, хочу побажати державним службовцям здоров’я, терпіння, постійної роботи над собою. Нехай їхня праця буде оцінена гідно й державою, і звичайними людьми!

Євген НІКОЛЬСЬКИЙ

Сергій БРИНЗА: «Усі разом ми зможемо багато зробити»

Роздумами про держслужбу та держслужбовців ділиться голова Біляївської районної державної адміністрації Сергій Іванович Бринза.

– Шановний Сергію Івановичу, представники державної служби мають, з одного боку, широкі повноваження, а з іншого – несуть високу відповідальність за стан справ у суспільстві. Від чого, на Вашу думку, залежить ефективність їхньої роботи?

– Від порядності, чесності та компетентності. Якщо людина, яка прийшла на державну службу, глибоко усвідомлює, що це її громадянський обов’язок – бути відповідальним перед людьми і любити свою справу, то висока ефективність роботи гарантована.

– Чим, на Вашу думку, має вирізнятися державний службовець незалежної України?

– Державна служба в розвинутих країнах відшліфовувалася століттями. Ми – молода держава, і багато чого потрібно навчитись, треба переймати досвід, аналізувати стан справ, і все це за досить малий час. Сьогодні вже постає завдання не просто рухатися вперед, а й надолужувати нераціонально використаний за попередні 20 років незалежності час. «Найбільша втрата – втрата часу», як сказав відомий український філософ Г.С. Сковорода. Держслужбовці незалежної України не мають права втрачати час.

Передусім вони повинні викликати до себе повагу своїми справами та ставленням до людей. Свою посаду розглядати не через призму власних інтересів, а з позицій служіння державі, народу. Це дуже важлива місія, яка потребує від чиновника високої моралі. Прийшовши на прийом, людина розраховує на увагу і повагу до неї, а не зверхнє ставлення. Останнє лише підриває авторитет влади. Ось цієї проблеми я б радив уникнути першочергово усім.

– Виповнилося 20 років незалежності України. Що основне Ви особисто зрозуміли за ці роки?

– За часів радянської влади ми не раз чули «багата держава – багаті люди». А у житті, як показує досвід успішних держав, міцність держави починається з добробуту людей. Наше завдання – створити умови для громадян, щоб вони могли заробити на гідне життя, реалізувати себе. А не хворіти на зіркову хворобу, відірвавшись від дійсності. Саме до цього нас закликає губернатор Одещини Едуард Матвійчук.

– В Біляївському районі Ви людина нова. Але йдучи на цю відповідальну посаду, маєте власний план дій. Який він?

– Планів багато. Я намагатимуся організувати роботу так, щоб ті, хто живуть не в Біляївському районі, по­доброму позаздрили нам з вами. В плані взаємовідносин населення із владою, благоустрою, рівня економічного достатку наших жителів. Є підстави думати саме так, бо Біляївський район – один із найперспективніших в Україні.

Я відразу звернув увагу на дороги. Однозначно, будемо їх приводити до ладу. І якнайшвидше. Щодо цього вже розпочато роботу. Є шляхи, є рішення, є бажання.

– Добробут народу, країни, її імідж значною мірою залежить від того, хто при владі. Але один у полі не воїн?

– Одна із складових стабільності – відсутність плину кадрів. Більшість людей схильні навчатися, змінюватися. Тому моє завдання як керівника районної державної адміністрації – направити роботу в потрібне русло, підказати, навчити, дати можливість проявити свою професійність. Я консерватор у плані кадрової політики. Але команда має бути міцна. Бо питання, які ми беремося вирішувати, дуже серйозні.

– Тривалий час Ви займалися переробкою та збереженням зерна, маючи спеціальність інженера­технолога у цій галузі. Тож Ви добре розумієте ціну хліба.

– Хліб у нас – один із найдешевших продуктів. Інакше я б не побачив сьогодні викинутий цілий буханець. Гріх кидатися хлібом. Цим ми знецінюємо працю хлібороба і принижуємо себе. До жодного продукту так часто не доторкаються людські руки аж поки він дійде до столу споживача. Від зернини до хлібини – довгий шлях.

Посіяти зерно, захистити від шкідників, виростити, зібрати, зберегти, віддати на мелення, випекти хліб, доставити його до торговельної точки… Це варто знати, щоб берегти і цінувати хліб, який на сьогодні є не лише важливим продуктом харчування, а й символом України.

– Що особисто цінуєте в людях?

– Людяність і порядність – ці слова дуже гарно звучать українською мовою. Один із елементів порядності – обов’язковість. Крім того, легше працювати з пунктуальними людьми. Ці якості можна в собі розвивати, хоча і генетика тут присутня значною мірою.

– Які сподівання Ви хочете висловити своїм колегам та жителям Біляївського району?

– Хотів би працювати так, щоб бути близькою людиною жителям району. Брати участь у розв’язанні їхніх проблем, до всього бути причетним і відповідальним за все.

Сподіваюся, що всі разом ми зможемо зробити багато важливих і вагомих справ.

Олександра КОРЧИНСЬКА,Біляївський район