Відбувати, відбути

Лише в одній смисловій точці, а саме там, де йдеться про щось, пов’язане з певним часом (строком), це дієслово збігається за своїм російським співзвучником:

відбувати, відбути покарання – отбывать, отбыть наказание;

відбути повинність – отбыть повинность.

Коли ж мова заходить про щось, пов’язане з рухом,починаються розбіжності. Наприклад:

рос. укр.

отбыть в командировку поїхати (виїхати) у відрядження

делегация отбывает делеґація від’їздить чи від’їжджає (якщо йдеться про автомобіль або потяг),

відлітає (якщо йдеться про літак),

відпливає (якщо йдеться про пароплав).

Повторюємо: українці не застосовують дієслова відбуватив розумінні руху. А коли ж застосовують?

1).Коли йдеться про щось, що було і вже перестало бути: Не жаль було давно відбутих… моїх тяжких кривавих сліз (Шевченко);

2).Коли мовиться про справляння обрядів, свят: Відбули Різдво – відбудемо й Великдень (приказка); У суботу дівич-вечір відбули, а в неділю повінчали (Стороженко);

3).Коли ходить про звичайний плин життя: Живуть… відбувають свої романи (В. Підмогильний).

Відбуватися, відбутися

Є рація розглянути вжиток цього дієслова за його часовими формами, оскільки кожна з цих форм має свою царину застосування.

Почнемо з минулого часу.Відбувався, відбувся (відбулася, відбулося) пишемо тоді, коли йдеться про щось реґламентоване.Коли ж мовиться про щось стихійне, спонтанне,то треба писати стався (сталася, сталося). Порівняймо: відбувся мітинг (реґламентована подія), але – стався землетрус (спонтанна подія); відбулася зустріч (запланована) але сталася зустріч (несподівана). Це – першацарина застосування.

Друга.Відбуватися, відбутися пишемо тоді, коли це дієслово дорівнює значенням слову збутися(рос. избежать, обойтись): Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання (Нечуй-Левицький);Не мав подарунка – відбувся телеграмою (із живих уст); відбулася жартом (отшутилась).

Третя царина– це коли ходить про щось, що відійшло в минуле назавжди:Відбулись хвилини тихого зачудування (Підмогильний). Тому аж серце стислося, коли в [десятий] День незалежності України по радіо долинув голос Президента, який запевнив: «Україна відбулася!» Цебто, була і перестала бути!?

Виникла ця недоладність, мабуть, під впливом модного сьогодні в Росії вислову человек состоялся.Тож правду казав польський письменник Ян Парандовський про аматорів кальок: «Своїм блазнюванням вони порушують урочисту тишу над колискою Слова. Мови не можна збагатити введенням штучних витворів – цим її можна лише спотворити».

А що лунало б доречно в описаній ситуації? Можна було б сказати Україна настала!, як-от в «Отченаші» (Хай настане царство Твоє! – Євангелія в перекладі І. Огієнка),Україна постала! Україна є (єсть)! Україна живе! Не вийшло б тут поза рамки і Україна стала!, як мовлено в «Записах о Южной Руси» (ЗОЮР) про те, що Мандебурія (тобто Мандебурзьке право) стала; зрештою, Україна сталася!, як читаємо в П. Куліша: Аби ваша думка сталася ділом.

Теперішній час досліджуваного дієслова(його рос. відповідник теперішнього часу не має). Тут теж відіграє́ роль реґламентація: де вона є (наприклад, у ремарках до п’єси), там пишемо відбувається(дія відбувається); реґламентації (зумовленості) нема, там вдаємось до інших дієслів: діється, робиться, чиниться, має перебіг, коїться (в негативному розумінні). Тож неграмотним є повідомлення радіо: Засідання Верховної Ради відбуваються бурхливо. Треба: проходять, точаться бурхливо, мають бурхливий перебіг. Ще одна фраза з радіо: В сорока країнах світу відбуваються сьогодні війни. Ясно, що тут потрібне дієслово точаться чи вислів мають місце. Або ось герой одного з романів письменника Шкляренка підходить подивитися, що там відбувається,а насправді, то міг би поцікавитись, що там діється, робиться, коїться.

Невідповідним українській стилістиці є також вислів відбувається швидка зміна подій. Тут є відтінок стихійності, спонтанності, тому грамотніше викласти думку хоч ось так: Ми є свідками швидкої зміни подій або події – як у калейдоскопі чи ще якось, але без слова відбуватися, бо воно тут недоречне: ніхто темпу подій не зареґламентував.

Запланованість – несподіваність стосується і майбутнього часудієслова відбувати. Наприклад,збори відбудутьсяо такій-то годині, але: нічого з тобою не станеться!Заплановане – відбудеться,несподіване – станеться.

Кілька прикладів суто українського вжитку описаного дієслова в майбутньому часі: Брехнею не відбудешся (сл. Грінченка); Відбудуться (тобто, перестануть бути – наш коментар) наші сьогоднішні замилування (Підмогильний).