З оптимізмом та надією
Після вимушеної перерви, пов’язаної із затяжними дощами, хлібороби ЗАТ АПК «Саврань» приступили до збирання озимих пшениці та ріпаку. А урожай озимого ячменю їм вдалося зібрати ще до дощів. Зібране збіжжя, середня урожайність якого склала трохи більше 22 ц/га, перевезли на зберігання з полянецьких полів до Любашівського, а з бакшанських – до Заплазького елеваторів. Тож несприятливі погодні умови тут перечікували зі спокійною душею.
По відновленні польових робіт чотири зернозбиральних агрегати було спрямовано до Бакшанського відділку господарства. Решта залишилась у Полянецькому. Серед них і придбаний цьогоріч комбайн іноземного виробництва «КласТукано470». Цей агрегат придбано з метою проведення збиральних робіт у найкоротші строки та вагомого скорочення втрат урожаю при збиранні, особливо ріпаку. Тож «іноземець» продовжив жнивувати саме на ріпакових площах. За попередніми підрахунками, середня урожайність цієї культури коливається від 12 до 15 ц/га. До збирання урожаю озимої пшениці приступили в першу чергу на насіннєвих площах. Цьогоріч тут вирощено такі сорти одеської селекції, як «годувальниця» і «антонівка». Вони зарекомендували себе як найбільш придатні для умов Савранського району. За словами голови спостережної ради ЗАТ АПК «Саврань» Володимира Бондарчука, сільгосппідприємство має у достатній кількості посівного матеріалу цих сортів і може реалізувати його частину іншим сільгоспвиробникам району.
На жаль, в силу різних об’єктивних причин урожайність озимої пшениці, як і ячменю та ріпаку, не дуже радує місцевих хліборобів. Внаслідок дрібної фракції зерна у середньому з кожного гектара тут отримують від 25 до 35 центнерів збіжжя. Зібраний урожай після очищення на току та, в разі потреби, просушування, засипається на зберігання у зерносховища. До речі, в цьому році в господарстві проведено реконструкцію ще одного складського приміщення, що дало можливість зберігати все вирощене у себе, не вдаючись зайвий раз до послуг елеваторів.
Слід сказати, що у ЗАТ АПК «Саврань» нині впроваджується нова агротехнологія, спрямована на значне підвищення урожайності сільгоспкультур та відновлення родючості ґрунту. Провідною у сільгосппідприємстві є головна хлібна культура. Причому акцент робиться на вирощування продовольчої пшениці І класу. Тобто, пріоритетом є якість вирощуваної продукції.
Для цього, відзначив В. Бондарчук, торік розроблено бізнесплан на 5 років. Підібрано найбільш прийнятну для місцевих кліматичних умов та економічних можливостей агроформування технологію вирощування сільгоспкультур. Впроваджувати її запрошено німецького фахівцятехнолога Рене ХьомеНовоселецького, який нині мешкає в Україні. Спеціалістом сплановано п’ятирічну структуру посівів, завдяки якій та суворому дотриманню вимог агротехнології має підвищуватися родючість ґрунту. Як наслідок, у господарстві мають намір до 2015 року вдвічі збільшити урожайність усіх культур, що тут вирощуються.
Сергій ОСАДЧУК, Савранський район
Буде наш плов із кілійського рису
Цілими днями мобільний телефон голови СВК «Маяк», депутата Кілійської районної ради Костянтина Олексійовича Мици (на знімку) не відключається: керівникові доводиться вирішувати масу оргпитань. Це сільгосппідприємство, що біля Кілії, спеціалізується на вирощуванні ранніх зернових, під які цього року відведено 2000 гектарів. Крім цього, «Маяк» вирощує 1230 гектарів рису, урожайність якого доходить зазвичай до 35 центнерів з гектара (назагал це, вважайте, до 6 вагонів крупи для плову).
У сімдесяті роки минулого століття в Кілійському районі були побудовані потужні рисові системи, на що держава направила мільйони радянських рублів. І якщо чеки не експлуатувати за призначенням, за дватри роки землі перетворяться на солончаки, не придатні для землеробства. Щоб поля не «вмерли», доводиться з року в рік займатися вирощуванням «сорочинського пшона», а це дуже заморочлива та дорога справа. Ця примхлива культура потребує великої кількості води, подавання та скидання якої (у строго певні періоди росту) коштує дуже дорого. Але якщо роботу поставити чітко та грамотно, не пошкодувати обігових коштів, то чеки дають пристойну віддачу. Минулого року в СВК «Маяк» на виробництві рису одержали рентабельність майже 50%.
Приносять прибуток і ранні зернові, оскільки Костянтинові Олексійовичу та його колективу вдається домагатися високої врожайності. Так, цього року в СВК «Маяк» озимий ячмінь дав близько 40 центнерів з гектара.
Якщо говорити про К.О. Мицу як про депутата, то він завжди прагне до консолідації всіх сил, командної цілеспрямованої роботи, будучи переконаним, що політичні чвари нікому не потрібні і до добра не доводять.
Антоніна Бондарева,власкор «Одеських вістей»,Кілійський район
