Збирати чи складати?

Адресуємо це запитання до тих, кого в народі називають технарями. Технар-росіянин на нього відповість: собирать (мотор, механизм, машину). Технар-українець, а разом з ним і ті, хто про нього писатиме чи розповідатиме, повинні відповісти: складати. Чому? Бо збирати нашою мовою означає брати до рук щось розсипане, розгублене (чи засіяне) в просторі, наприклад, збирати колоски (це широко практикувалося в голодні 30-ті роки минулого століття), збирати розсипані по підлозі намистини, зрештою, збирати врожай. Складатиозначає: з окремих частин формувати щось ціле. Тому технар-українець не збирає мотори, механізми чи машини, як це сьогодні твердять ЗМІ, а складає їх. І професію свою називає слюсар-складальник, а не збиральник (від рос. сборщик), як пролунало недавно з телеекрану.

Не мають українці звичаю збирати також гроші, за винятком випадків, коли ці гроші якимось робом випали з гаманця та порозсипалися по підлозі, або в ситуації, коли гроші збирають по людях, наприклад у церкві. Гроші у нас складають, а коли копієчку до копієчки на якусь чітко зазначену річ, то ще – збивають (І к Великодню збили півтора карбованця, хотіли хоч поросятко купити – Г. Барвінок).

Зводити, звести

Пропонуємо паралелі, щоб читачі самі побачили, скільки спільного має це дієслово з поняттям будувати (перед фразеологізмами ставимо значок ◊ ):

укр. рос.

зводити, звести (кого, вниз) сводить, свести (Панну з коня

зводить – іст. пісня)

зводити, звести (кого, вгору) возводить, возвести (Звів

його на високу гору – пісня)

◊ зводити, звести курок взводить, взвести курок

зводити, звести (що, вгору) поднимать, поднять (Без

трепету зведеш на нього очі

– Євангелія в перекладі Куліша)

◊ зводити, звести корогву поднимать, поднять флаг

◊ зводити, звести сводить, свести с ума

з розуму (ума) (З ума-розуму звела – пісня)

◊ зводити, звести з світу губить, погубить (Звела його

з світу горілка)

◊ зводити, звести сделать бедным, разорить

з хазяйства (кого) чье-л. хозяйство

◊ зводити, звести діло портить, испортить дело

◊ зводити, звести брови хмуриться, нахмуриться

◊ зводити, звести (людей) обольщать, обольстить,

искушать, искусить (Очі

дівочі, де ж ви навчились

зводить людей? – пісня)

зводити, звести сводить, свести (Слава ж

(кого-що з ким-чим) тобі, Шафарику, во віки і віки,

що звів єси в одно море

слов’янськії ріки – Шевченко)

◊ зводити, звести дух переводить, перевести дух

◊ зводити, звести на очі 1. производить, произвести

очную ставку; 2. обратить

чье-л. внимание на что

(Зводжу на очі їй багато

таких, що любили та й

покинули – Марко Вовчок)

зводити, звести (после сна) поднимать, поднять (Лисий

віл усіх звів – загадка про сонце)

зводити, звести на ноги ставить, поставить на ноги

(после болезни) (Таке зілля мерущого

на ноги зведе – Кобилянська)

Щодо зводити(в розумінні будувати), то прикладів його вжитку в народній мові і класичній літературі не знайшлося. Зате багато таких прикладів дає мова газет і сучасних письменників, які спираються на перекладний словник, що співвідносить це дієслово з рос. возводить, возвести. Гадаємо, є рація придивитися до нього пильніше:

рос. укр.

возводить на престол зводити, садовити

(на трон) на престол (на трон)

возводить на новый уровень зводити, підносити

на новий рівень

возводить в принцип зводити в принцип,

ставити за принцип

возводить напраслину зводити наклеп

возводить в степень (мат.) підносити до степеня

возводить плотину гатити греблю

возводить электростанцию споруджувати(ставити)

електростанцію

Єдино виправданим зводитиє у вислові зводити з руїн (щось розвалене) – так само, як зводити на ноги (після хвороби).