Невдовзі минає рік відтоді, як за підсумками чергових виборів було сформовано нові склади органів місцевого самоврядування: сільських, селищних та районних рад. Що вдалося зробити за цей час новообраному депутатському корпусу з допомогою органів виконавчої влади та громад? З таким запитанням ми звернулися до голови однієї з найбільших за кількісним складом і територією районних рад Одещини – Біляївської – Олександра Семенова.
– Почну з того, що районний депутатський корпус цього скликання істотно обновився (десь відсотків на шістдесят) і помолодшав. Загалом до 22 місцевих рад обрано близько шести сотень депутатів – представників десяти політичних партій. А головне, як на мене, більшість обранців як до районної, так і до Біляївської міської, сільських рад чітко усвідомлюють, що вони представляють інтереси не лише політичних сил, а передусім – населення району. Отож домінантами наших дій і на ближчу, і на віддалену перспективу, за великим рахунком – на весь час скликання, є послідовність і поступальність у справах, започаткованих нашими попередниками. Адже стабільність ситуації в країні в цілому формується на основі стабільності в кожному окремо взятому населеному пункті, районі, області. Стародавні греки залишили нам у спадок мудру заповідь: «Господар у хаті – лад у державі». Між іншим, із 22 наших «господарів у хаті», маю на увазі сільських, селищних та міського голів, за підсумками минулорічних виборів лишили за собою ці ключові у місцевому самоврядуванні посади двадцятеро. Це люди з багатим життєвим досвідом, здібні організатори, або, як зараз прийнято говорити, менеджери.
– Отож, шановний Олександре Федоровичу, влада в районі спирається на такі важелі, як послідовність і поступальність у діях, а звідси – і певна плановість, що в підсумку маємо у «господарів у хаті»?
– Простий приклад. Кожен населений пункт мріє про те, щоб у ньому був природний газ. Попри те, що ціни на так зване блакитне паливо постійно зростають, його наявність у селі – це зручність. За відсутності альтернативи – це один з елементів якості нашого життя.
Придністровські села (Троїцьке, Градениці, Яськи), до речі – з найбільших у районі (у кожному мешкають від 4 до 6 тисяч чоловік), мріяли про газ понад два десятиріччя. Це ті населені пункти, котрі напряму поставляють екологічно чисті овочі та фрукти нашим городянам. Причому до цього звикли не лише одесити, але й жителі інших міст регіону. Це вже як традиція. І продукція надходить по суті цілорічно.
Так от, розуміння завдання, яке стояло перед нами, організаційна робота, проведена в даних населених пунктах, плюс фінансова підтримка облради та облдержадміністрації, спільні узгоджені дії з фірмами «Одесагаз» та «Газсервіс» дали змогу здійснити цей довгоочікуваний проект за якісь півтора роки. А перед тим були газифіковані Велика Балка, Червона Гірка, Кам’янка, Секретарівка.
Сьогодні разом із сільськими головами визначаємося за кожним населеним пунктом у плані конкретних завдань на найближчу перспективу. Головні з них – надійне водопостачання, продовження газифікації, екологічна безпека і найголовніше – економіка. Адже все взаємопов’язано. І, виходячи з фінансових можливостей, розв’язуємо проблеми.
Візьмемо для прикладу територію Березанської сільської ради. Проблемою з проблем, починаючи з 1991го року, у самій Березані був підземний електрокабель уздовж центральної вулиці. Через його застарілість і садиби жителів, і об’єкти інфраструктури частіше були без електроенергії, ніж з нею. Люди, шукаючи ради, користувалися переноскамиподовжувачами, за допомогою яких одержували струм із сусідніх вулиць. Самі розумієте, що це за «зручності». Крім усього іншого, «павутина» переносок ховала в собі реальну загрозу для життя. Особливо дітей. Тоді депутати, докладно вивчивши ситуацію, разом зі спеціалістами районних електромереж розробили конкретний проект, профінансували його відповідним чином і розв’язали проблему. Паралельно було вирішено і питання вуличного освітлення у темний час доби. Між іншим, останнє стосується не тільки Березані. Було також виконано роботи з освітлення центральних вулиць таких великих населених пунктів, як Мирне, Широка Балка, Кам’янка, Маяки, Градениці, Троїцьке, Яськи, Василівка, Жовтень.
– Біляївський район – приміський. Але ж і тут не обійтися без закладів охорони здоров’я, освіти, культури, спорту. Яка ситуація з ними, чи влаштовує вона районний депутатський корпус і його очільників?
– Скажу відверто: не влаштовує. Поки що. Хоча низку заходів щодо покращення стану справ у цій сфері вже вжито. На першому етапі, аби не втратити занедбані приміщення ФАПів, дитячих садків, амбулаторій, клубів назавжди, ми їх, так би мовити, «законсервували». Тобто полагодили передусім дахи над такими будівлями, аби припинити їх подальше руйнування під впливом зовнішніх чинників. Потім, шляхом накопичення коштів в бюджетах різних рівнів та пробюджетних надходжень, почали приводити їх до нормального стану. Так було відкрито фактично нові амбулаторії у Великій Балці та Кам’янці, проведено капітальні ремомнти закладів охорони здоров’я у Мирному, Августівці, Котовці, Василівці, Граденицях, Троїцькому, Нерубайському, Великому Дальнику. Паралельно придбали десять автомобілів швидкої медичної допомоги. Аналогічне можна сказати й про дитячі садки у Кагарлику, Петрівському, Кам’янці, Василівці, Граденицях, Березані, Маринівці, Вигоді, Дачному, НАТІ, Маяках, Будинок дитячої творчості у Троїцькому. Добудови та значні реконструктивні роботи, здійснені у біляївських міських школах №№ 1 і 2. Тобто системність, породжена послідовністю, поступальністю і плановістю, дала можливість нам за останні роки спрямувати на розвиток освіти, скажімо, близько 300 мільйонів гривень, охорони здоров’я – 125 мільйонів, культури та спорту – майже 35 мільйонів гривень. Роботи ці, знову ж таки завдяки системності, тривають і триватимуть надалі. Адже в районі ще чимало треба зробити щодо поліпшення стану доріг, надійного водозабезпечення низки населених пунктів, ліквідації можливості підтоплення сіл Мирне, Вигода, Дачне, Яськи.
