Кілія… Це простір придунайських степів і тихі пісні сивого Дунаю, край блакитних озер, сонячного винограду. Це славні люди, чиї імена вже міцно увійшли в історію нашого краю.

Це пам’ять про наших предків – козаків, втікачів селян, тих, хто підставляв груди під удари татарських шабель, вистояв у боротьбі із загарбниками. З метою підвищення у жителів району зацікавлення до рідної історії, традицій та культурних цінностей, привернення уваги до краєзнавчої літератури Кілійською центральною районною бібліотекою в межах проекту «У книзі відкриваємо світи» проведено конкурс «Кілійщина – земля квітучої краси».

У конкурсі взяли участь кілійці різних вікових категорій – діти, юнацтво, молодь та дорослі. Особливу активність проявили юні кілійці – учні музичної школи, Кілійського НВК № 1 та № 3, спеціалізованої школи. Журі визнало кращими вірші Марини Шародок, Марії Вашковської, Аліни Харько. Серед юнацтва перемогли поети­аматори Олександр Вігер, студент Ізмаїльського державного гуманітарного університету, і Василь Дога, що навчається в Одеській сільськогосподарській академії.

В номінації «Малюнок» переможцями визначено учнів художнього відділення Кілійської дитячої музичної школи Михайла Спорника, Катерину Папук і Ганну Компанієць. В старшій віковій категорії кращими майстрами пензля визначено Дениса Чумаченка і Ганну Бостан.

Приємно здивували фотографи. Чудову «Зимову казку» Кілії увічнила учениця 9­го класу Аліна Кравцова. Семикласники спеціалізованої школи зробили велику фотогазету «Мій любий край». Западає в душу фотознімок Василя Залізняка «Вечір на Дунаї». Грамотою та призом за участь у конкурсі журі також нагородило телестудію «Камертон» Кілійського НВК «ЗОШ І­ІІІ ступенів № 3 – ліцей» за фільм «Городок небольшой на Дунае».

Всі учасники конкурсу виявилися справжніми патріотами, творчими особистостями, які словом, малюнком, фотографією відображають неповторну красу та славну історію Придунав’я.

Валентина ПРОХОРОВА,

завідувачка методико­

бібліографічного відділу Кілійської центральної районної бібліотеки

Моє село

Я свято ті місця шаную,

Які з дитинства пам’ятаю:

Батьківський дім, в гаю зозулю

І краєвиди небокраю.

Своє село, його природу

Я пам’ятатиму завжди!

Весни пізнав тут щедру вроду,

Отримав осені дари.

Я тут пізнав стихії силу,

Мов птах злітав я до небес!

Любов подарувала крила,

Любов до мрій і до чудес.

Таємний шепіт жита в полі

Причарував мене навік.

В вечірнім небі ясні зорі

Були неначе оберіг.

Багато тут людей прекрасних –

Їх ще з дитинства знаю я.

Гостинно приймуть, все пояснять...

Тут кожний двір, немов сім’я.

Залишу душу тут назавжди,

А спогади візьму собі.

Моє село, мій острів правди,

Я серце віддаю тобі!

Василь ДОГА,студент Одеськоїсільськогосподарської академії