Тількино біля свердловини з’являються люди, місцева жителька Валентина Дмитрієва, хата якої стоїть на краю Анатолівки, одразу цікавиться – чи не мають вони наміру вивезти те, що залишилося від системи водопостачання.
Подружжя Дмитрієвих наглядає за рештками колишньої розкоші та не підпускає шукачів металобрухту до легкої наживи. Олександр Дмитрієв на проблемі місцевого водогону розуміється більше за всіх. Він переконаний: аби налагодити водопостачання по вулицях Миру та Царьова, необхідно задіяти цю свердловину. Перш за все слід подбати про електропостачання, підняти технічну документацію та підключити свердловину. Наступним кроком має бути прокладання близько 400 метрів водогону до існуючого, хоча й нині не діючого. Зпоміж усіх труднощів, які існують у даній справі, головна – відсутність бюджетних коштів.
Хоча з бюджету виділяли немалі гроші, та й мешканці вулиці здавали кошти то на трубу, то на кабель, то ще на щось, але питання так і не зрушило з місця. Проте роки спливають, а час, як відомо, забирає у людини силу. Подружжя в очікуванні водопостачання діждалося лише пенсії. Все важче стає носити або возити воду з центру…
Поспівчувати можна і жителям сусідніх сіл – Антонівки та Веселого, які входять до цієї сільради. В обох населених пунктах потрібні башти Рожновського, а в Антонівці, крім цього, весь водогін потребує заміни: люди набирають воду із свердловини, яка залишилася на місці башти. Коли бачиш такий дискомфорт в епоху прогресу – розумієш, чому вимирають села.
Чи є перспектива відродження інфраструктури у найвіддаленішому куточку Березівського району? Очевидно, коли скресне крига безгрошів’я. Нині оптимізму селянам додала започаткована губернатором Е.Л. Матвійчуком програма "Народний бюджет". Аби люди нарешті не страждали без води, громади сіл та депутати дійшли згоди і включили ці об’єкти до переліку першочергових. Не полишає надія і в тому, що останнім часом Президент України Віктор Янукович зробив загальний акцент на поліпшенні якості життя у цілому, і зокрема на забезпеченні населення України якісною водою підписавши Закон "Про внесення змін до Закону "Про Загальнодержавну програму "Питна вода України" на 2006 – 2020 роки". А поки що селяни досі живуть лише вірою в те, що нарешті й у їхніх подвір’ях з’явиться вода.
