Перший історичний етапу розвитку економіки області характеризується інтенсивними темпами. Промисловість була представлена металообробкою, харчовою, хімічною, швейною, текстильною галузями. За перші п’ять років обсяг валової продукції промисловості зріс порівняно з 1932 р. у 2,2 раза, продуктивність праці – на 76%. Якщо у 1932 році виробництво електроенергії в області склало 122,5 млн кВт/г, то через п’ять років воно вже досягло 250,8, а у 1940­му – 279,9 млн. кВт/г.

Докорінні зміни відбулися за цей період у сільському господарстві. У 1940 році посівна площа складала 1945,2 тис. га. У розпорядженні сільськогосподарських підприємств було 3852 трактори, 1662 зернозбиральні комбайни, 2140 вантажних автомобілів і багато іншої техніки.

Поголів’я тварин швидко зростало і становило перед Великою Вітчизняною війною 397,7 тис. голів великої рогатої худоби, 201,9 тис. свиней, 775,6 тис. овець та кіз.

У 1932 році в області у 66 стаціонарних лікувальних закладах функціонувало 4879 лікарняних ліжок і працювало 1715 лікарів. У 1940 році кількість закладів зростає до 126, лікарняних ліжок – до 10800, чисельність лікарів – до 3371, медичних працівників середньої кваліфікації – до 5600.

З 1932 року кількість шкіл зросла на 230 та становила у 1940/41 навчальному році 1143 школи, де працювали майже 13 тис. вчителів. У 18 внз навчалися 21,1 тис. студентів, у 40 середніх спеціальних навчальних закладах займалися понад 12 тис. учнів.

Однак успішний розвиток економіки урвала війна. За роки окупації в Одеській області загинуло близько 200 тис. осіб. Фашисти знищили десятки промислових підприємств, зокрема заводи ім. Січневого повстання, ім. Жовтневої революції, ім. Дзержинського, судноремонт­ні заводи, джутову фабрику, м’ясокомбінат, кондитерську фаб­рику. Сума збитків тільки по порту становила 223 млн карбованців. Окупанти пошкодили 2290 житлових та адміністративних будинків, міську електростанцію, водопровід і комунальний транспорт.

Після Перемогирозпочалася відбудова економіки. Тільки за перші п’ять років обсяг промислової продукції зріс у 3,6 раза. Було створено нову галузь – китобійний промисел, налагоджено виробництво нових видів промислової продукції.

Для відбудови сільського господарства держава подала насіннєву та продовольчу допомогу, із інших регіонів надійшло 39070 коней, 8500 голів великої рогатої худоби та 25078 овець. Все це дало змогу у 1946 році довести розмір посівних площ до 83% довоєнного рівня. У 1948 році за врожайністю та валовим збором зернових культур перевищено рівень 1940 року. А у наступному році були пов­ністю відтворені площі під зерновими та технічними культурами. У 1950 році на 56% перевищено довоєнний рівень за поголів’ям великої рогатої худоби і на 46% – за поголів’ям свиней.

Завершено відбудову зруйнованого війною господарства, і область вступила у новий етап свого розвитку.

У 60­ті рокипромисловість Одещини зробила важливий крок на шляху технічного прогресу. Тільки за 1959 – 1965 роки фондоозброєність одного промислового працівника зросла на 48,4 відсотка, а енергооснащеність – на 104,9 відсотка. В 1965 році місто­герой Одеса був удостоєний ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Якісно новий крок був зроблений у 1967 році. Найкращими стали провідні колективи міста – завод ім. С.М. Кірова, ім. Жовтневої революції, «Автогенмаш», радіально­свердлильних верстатів ім. В.І. Леніна, «Холодмаш», завод пресів. Тільки цього року було випущено 900 потужних кранів, близько 100 тисяч плугів, понад 3,5 тисячі холодильних установок, 14 тисяч автомобільних півпричепів, близько 500 металорізальних верстатів.

Перехід в кінці 80­х – початку 90­х рр. від адміністративно­директивної економіки до ринкової, тобто до принципово іншої системи координат, супроводжувався небувалою за рівнем кризою.

Однак зараз можна констатувати деякі позитивні зрушення щодо стабілізації економіки області.

Одним із головних елементів економіки регіону є діяльність транспорту та зв'язку. Одеська область – одна з небагатьох територіальних одиниць, що володіє всіма сучасними видами транспорту – залізничним, автомобільним, морським, річковим, авіаційним, трубопровідним. На півдні область має вихід до Чорного моря і є частиною морського фасаду України. Вона розташована на перетині найважливіших міжнародних шляхів. Порти області транспортними магістралями сполучаються майже із 600 портами практично всіх країн світу, що мають вихід до океану. У 2011 роціпідприємствами транспорту перевезено 39,1 млн т вантажів, що на 9,7% більше, ніж у попередньому році. Вантажооборот збільшився на 14,4% і склав 67,6 млрд ткм. У 2011 році послугами всіх видів пасажирського транспорту скористалися 352,4 млн пасажирів, виконано пасажирську роботу в обсязі 12603,7 млн пас.км, що відповідно на 11,9% та на 8,1% більше, ніж у попередньому році.

Продукція сільського господарства регіону у 2010 році становила у порівнянних цінах 4641,3 млн грн і дорівнювала 4,6% продукції сільського господарства в країні, а у 2011 – збільшилася на 7,7%. Загальний напрям виробничої спеціалізації сільського господарства Одещини – рослинництво. У 2011 році валовий збір зернових та зернобобових культур в усіх категоріях господарств області становив 3194,1 тис. т у вазі після доробки, що на 9,1% більше, ніж у 2010 р., соняшнику на зерно – 430,7 тис. т, що на 31,3% більше, винограду – 229,0 тис. т, що на 30,8% більше, ніж у попередньому році.

Підприємствами, що працювали за будівельними контрактами, виконано робіт на суму 3516,3 млн грн, що у порівнянних цінах на 16,5% більше, ніж у попередньому році. Таким чином, у 2011 році серед регіонів Одеська область за обсягами будівельних робіт, виконаних власними силами, посіла 4­те місце, за темпами зростання обсягів будівництва проти попереднього року – 7­ме місце.

Частка Одеської області у валовому регіональному продукті України складає 5,3%, за обсягами цього показника вона посідає традиційно високе 5­те місце.

У 70­ті роки в Одесі та області діяло 32 виробничих і науково­виробничих об'єднання, що випускали 42 відсотки всієї промислової продукції. Тільки в Чорноморському морському пароплавстві трудилося тоді понад 60 тисяч чоловік. А в Чорноморському виробничому об'єднанні рибної промисловості «Антарктика» – 12 тисяч чоловік. На суднах китобійної флотилії «Советская Украина», рибопромислової флотилії «Восток» і 17 рибоморозильних траулерах вони борознили води Атлантики, Чорного та Азовського морів, постачаючи на стіл радянських людей різноманітні морепродукти. Щоб ці цифри мали наочніший вигляд, скажемо, що в ті роки кожен третій одесит був пов'язаний з роботою на морі.

За матеріалами «Історії міст і сіл Української РСР»