Цим і живе
Серед відзначених Почесною грамотою обласної державної адміністрації за значні досягнення у професійній діяльності та багаторічну плідну працю і з нагоди 80річчя утворення Одещини – Валентина Вікторівна Павленко.
Майже півстоліття вона трудиться на освітянській ниві. У трудовій книжці Валентини Вікторівни один запис – Жовтнева школаінтернат. Двадцять чотири роки вона очолювала цей заклад. Не полишає рідну школу й нині, хоча давно вже могла б відпочивати. Просто не може без вихованців.
Водночас упродовж декількох скликань жителі Жовтня обирають педагога депутатом сільської ради. В. Павленко входить до складу виконкому й очолює адмінкомісію сільради. У вирі життя жінка не відчуває ні навантаження, ні втоми, адже розуміє, що потрібна людям. Цим і живе.
Тетяна СТОРЧАК,
власкор «Одеських вістей», Ширяївський район
У фарватері вічності
Заяви про те, що Чорноморське морське пароплавство не може бути реанімоване як судноплавна компанія, зайве категоричні. Надто ґрунтовною була база ЧМП, що створювалася майже 180 років.
З 1928 року працівники морського транспорту ЧорноморськоАзовського басейну почали систематичне приймання нових суден, і не тільки суховантажників. З початку 30х років країна відчувала гостру необхідність збільшити нафтоналивний флот.
Поповнення новими суднами відбувалося трьома шляхами: постачання від вітчизняних суднобудівників, закупівля за кордоном і передання на Чорне море суден із інших басейнів.
У період першої п’ятирічки з Балтійського заводу було отримано 4 вантажопасажирські теплоходи для КримськоКавказької експресної лінії: «Абхазия», «Аджаристан», «Армения» і «Украина». На Севастопольському заводі побудовані експреси, що перевозили вантажі й пасажирів на лінії Ростов – Батумі. Не відставали й одеські суднобудівники, що побудували велику серію вантажних теплоходів типу «Піонер» для перевезення вантажів Азовським морем. А їхні колеги з Миколаєва поповнили басейновий флот 4 вуглярами і 4 танкерами. Ленінградці спустили зі стапелів рефрижераторні теплоходи типу «Волга».
Ставали до ладу придбані за кордоном експреси «Крым» і «Грузия» для рейсів Одеса – Батумі, теплоходи «Молдавия» і «Котовский», призначені для лінії Одеса – Миколаїв – Херсон. Приходили новобуди з Німеччини, Франції, Голландії.
До кінця п’ятирічки на Чорному морі було 23 вантажопасажирських судна, 27 суховантажних, 18 наливних і 6 рефрижераторних суден загальною вантажопідйомністю 264 тис. тонн. Обсяг перевезень за всіма видами плавання на Чорному морі зріс у 2,5 раза, на Азовському – у 3,5.
Другим революційним кроком у технічному забезпеченні флоту став перехід на двигуни внутрішнього згоряння.
Ще одним чинником, який дав змогу збільшити провозоспроможність, стали досягнення в експлуатації суден. Той час відрізняв масовий рух ударників на морському транспорті. Впроваджувалися організаційні заходи, нові методи експлуатації, система графіків, диспетчеризація.
Одночасно тривав процес розширення та реконструкції портового господарства. Змінювався характер вантажів, особливо в експортноімпортних перевезеннях. В експорті збільшується частка нафти. Країна звільнилася від імпорту вугілля. Але зросло ввезення машин, металів і виробів з них.
З подачі екіпажу пароплава «Ленинград» під керівництвом капітана
І. Фоміна народилася нова форма економічних відносин на флоті – переведення суден на госпрозрахунок.
У вересні 1932 року центральне журі всесоюзного конкурсу на найкраще судно визнало переможцем і преміювало екіпаж теплохода «Украина», прописаного в ЧМП. Відомості про це зберігаються в музеї морського флоту України. А списані в тираж пароплави продовжують іти караваном у фарватері вічності.
Владислав КІТІК,«Одеські вісті
