За спинами матроса Юрія Гайвася та боцмана Олександра Кандіда 9 місяців неволі в Греції. І неспокійні морські милі на суденці «INA» болгарського судновласника Георгія Мішкова з Варни. На початку нашої бесіди моряки одразу вимовляють слова вдячності на адресу благочинної організації «Ассоль», що виконала основну частину роботи щодо їхнього визволення.
Сьогодні в грецькому ув’язненні перебуває 76 українських моряків на дванадцятьох суднах, арештованих переважно на шляху з порту Фамагуста – морських воріт Туреччини на Північному Кіпрі. Ця територія не визнана Грецією як держава. Тому всі товари, що йдуть звідти, оголошені контрабандними…
Боцман уже не пам’ятає, послугами якого посередницького підприємства скористався, коли вирушив до рейсу вперше. Моряк зберіг ділові зв’язки із самим судновласником. Контракт із ним хлопці підписали буквально на трапі. Не уклавши жодної угоди про підтримку із транспортною профспілкою, вони позбавили себе захисту. Чи варто дивуватися, що жодної з умов договору, як говорять моряки, Мішков не виконав. Не заплатив за роботу жодного цента!
Отже, 21 квітня 2011 року Ю. Гайвась та
О. Кандід самостійно прибувши до Болгарії, стали членами інтернаціонального екіпажу – 6 болгарських моряків та капітанаросіянина.
З Бургасу судно пішло до Фамагусти. 9 червня 2011 року там завантажилося коробами із сигаретами. Більше ні про що команду не було інформовано. У морі капітан повідомив, що фрахт вантажу не оплачений. Але повернутися на Кіпр, як рекомендував судновласник, не видавалося за можливе. Бо закінчувалися паливо та машинне масло, одночасно скінчився запас провізії та питної води. Спроба дістатися до прилеглої Греції зірвалася – двигун зупинився і почався дрейф… Потім було конвоювання катерами берегової охорони до причалу, надягнуті наручники, допит без адвоката. І гірке розуміння, як то бути жертвою нелегального працевлаштування.
Як не поблюзнірськи це сказано, але жити у грецькій в’язниці, де прийнятний раціон і бодай якась гарантія безпеки, виявилося все ж таки краще за наступне непевне існування на підписці про невиїзд. Без знання мови та житла, без документів, без можливості заробити на їжу двоє українців злиденно існували на чужині. Лише останні два місяці їм винайняли житло на кошти БТ «Ассоль» та забезпечили продуктами.
Як сказала виконавча директорка благочинної організації Наталя Кламм, МЗС України має мінімальний набір повноважень для надання підтримки співвітчизникам, які опинилися, як ці моряки, без захисту перед владою чужої країни. Були фінансові рогатки при виїзді із Греції. А болгарських моряків відпустили додому одразу після того, як судновласник вніс за кожного по 1500 євро.
Але біда позаду. Юрій та Олександр виступають лише як свідки в судовому процесі над капітаном і повинні періодично відзначатися в Генконсульстві Греції в Одесі. Вони хочуть відновити документи та йти в рейс уже легальним чином.
Але аж ніяк не всі такі щасливчики!
Н. Кламм розповіла історію про двох молодих одеських моряків, які найнялися через інтернет перегнати яхту «Біанка» з Очакова до Стамбула. По дорозі зламався двигун, і вони погодилися на допомогу місцевих ремонтників. Як відповідну послугу, ті попросили перевезти 10 пасажирів до Антальї. Яким же було потрясіння одеситів, коли під загрозою пістолетів їм наказали взяти на борт іще 30 чоловік – біженців із Сомалі, які нелегально пробиралися до Європи. Хтось із цього десанту, висаджений на острові Родос, видав владі таємницю свого прибуття. Яхту наздогнали та взяли під арешт. Суд дав молодим морякам по 25 років ув’язнення за работоргівлю! Скільки часу відійме процедура їхнього порятунку? Н. Кламм розводить руками…
