Гучна кримінальна справа, порушена проти колишнього начальника Одеської міської служби у справах дітей, обростає новими подробицями.
Як сказав на прес-конференції слідчий з особливо важливих справ ГУМВС України в Одеській області Вадим Бубнов, згаданому громадянинові інкримінується, насамперед, зловживання службовим становищем. А заступник начальника обласного управління з боротьби з економічними злочинами Микола Сич уточнив: чиновник був на підозрі у таких серйозних протиправних діях, що у правопорушників з’явилися підстави встановити камеру прихованого відеоспостереження. Дії екскерівника, зафіксовані таким чином, послугували мотивом для порушення ще однієї справи, пов’язаної з розбещенням малолітніх. На робочому столі в кабінеті він примусив прохачку 39 років у нездоровій формі задовольнити його пристрасть. Та ще й на очах у її дворічного сина. Працівники міліції були так шоковані побаченим, що вирішили не оприлюднювати ролик із етичних міркувань.
Не виключена можливість виявлення нових фактів правопорушень із боку підозрюваного, тому слідство ще не завершено. Проте він відпущений зпід варти після внесення застави 17 тис. гривень.
За економічних злочинів така логіка зрозуміла: украв – відшкодуй збиток. Але за якою шкалою визначається сума в цьому кричущому випадку? До речі, звідки у чиновника із середньою зарплатою такі гроші? Та й, нарешті, застава це чи відкуп?
За збігом обставин цей злочин відбувається на тлі демонстрацій протесту проти рішення інших «доброзичливців» відпустити за підпискою трьох мерзотників із Миколаєва, що познущалися над Оксаною Макар.
Обурення суспільства викликане тим, що діти впливових батьків користуються їхніми владними повноваженнями і зв’язками, щоб уникнути покарання. Звичайна ситуація: старші намагаються зробити своїх нащадків непідсудними. Чи не стане резюме медичної експертизи вміло сфабрикованою охоронною грамотою для миколаївських нелюдів? І чи не виявиться посилання на сексуальну маніакальність одеського чиновника способом його виправдання?
В обох випадках насильство було скоєно розсудливо, з цілковитим усвідомленням порочності свого наміру й ваги його наслідків для потерпілих. Чи врахують це судді, коли визначатимуть ступінь провини? Чи приймуть родичі злочинців вирок як свою повну поразку у якості вихователів моралі? Є речі, від яких не відкупишся.

























