Сторінки біографії

Рені, 1827 рік. У містечку лише два кам'яні будинки, 200 плетених халупок і 250 землянок, у яких мешкають дві тисячі чоловік. Сьогодні в місті Рені – 19,5 тисячі чоловік, у яких 9 тисяч упорядкованих квартир і приватних будинків.

Виросли й села району. 175 років тому в Анадолі (Долинське) мешкало 98 родин, нині, за даними районного відділу статистики, – 926; у Фрикацеї (Лиманське) була 101 родина, нині – 1070; у Барті (Плавні) – 102 родини, нині – 695; у Карталі (Орлівка) 121 родина, нині – 1070. У єдиному в районі болгарському селі Карагачі (Нагірне) мешкало 120 родин, наразі – 933, у єдиному населеному пункті з переважно гагаузьким населенням Болбоці (Котловина) налічувалося 114 родин, сьогодні – 940. Найбільше в районі село – Новосільське, тут 1880 подвір'їв, у 15 разів більше, ніж було 175 років тому.

Ренійський район – найпів­денно­західніша точка України – займає 861 кв. км. На півдні ра­йон омивають води Дунаю (51 км), по якому проходить Державний кордон України. На території району розташовані озера Ялпуг, Кугурлуй, Кагул, Картал, водна гладінь яких становить майже 39 тис. га. Відстань до обласного центру – 300 км.

Рені – потужний транспортний вузол. Порт може перевантажувати до 10 млн т вантажів на рік. За природно­кліматичними умовами ра­йон є найкращим для ведення високоінтенсивного сільського господарства, рибальства, розвитку туризму.

Назагал у районі мешкають 39,9 тис. чоловік. До всіх населених пунктів проведено природний газ.

Діти навчаються в 10 за­гально­освітніх школах, 2 лі­цеях і гімназії, розвива­ють свої таланти у 5 по­зашкіль­них закладах. Молодь має змогу здобувати вищу освіту в Ренійській філії Дні­пропетровського універ­си­тету економіки та права ім. Аль­фреда Нобеля.

У районі сім Будинків культури, один клуб, діє обласний центр національних культур. Естетичну освіту діти здобувають у школі мистецтв, філії якої відкрито в Новосільському, Долинському, Котловині.

Голова райдержадміністрації Дмитро Макосій: «Величезне значення має реалізація програми «Народний бюджет»

– Цього року в нашому районі завершилася рекон­струкція дунайської дамби на ділянці від міста Рені до шлюзу Прорва (24 кілометри). Лінію дамби піднято й укріплено – таким чином відвернуто загрозу затоплення Приду­найського краю водами ве­ликої європейської ріки.

Економіку Ренійського ра­йону формують такі під­приємства, як морський торговельний порт, залізнична станція, ВАТ «Виноградар», ВАТ «Ренійський м'ясо­ком­бінат» та інші.

Наш порт має унікальні можливості, оскільки розташований на міжнародних транспортних коридорах. Підприємство має єдиний на українській ділянці Дунаю нафтотермінал, комплекс із перевантаження та зберігання скрапленого газу. На території Ренійського порту з 2000 року створено спеціальну економічну зону, в якій пра­цюють 5 інвестиційних проектів. Перспективи подальшого розвитку району пов'язані більшою мірою з інвестиційними проектами, які можуть бути реалізовані в порту.

Звичайно, становище цього підприємства на ринку транспортних послуг є складним через відсутність залізничної вітки, яка з'єднала б це під­при­ємство із залізничною магістраллю Одеса – Ізмаїл. Взагалі істотними проблемами для району є відсутність залізниці, що проходила б по території України, і поганий стан ділянки автомобільної дороги Одеса – Рені.

З 2011 року в Ренійському районі розпочалася практична реалізація державної програми енергозбереження та розвитку альтернативних джерел енергії. Для здійснення проекту залучаються як державні кошти, так і гроші іноземного інвестора – австрійської компанії «Activ Solar». У бе­рез­ні почалося спорудження майданчиків під сонячні батареї, електростанції будуть уведені в експлуатацію на початку 2013 року.

Загальна сума прямих інвестицій по району торік склала понад 8 мільйонів до­ларів США.

Величезне значення для розвитку нашого району має реалізація за підтримки облдержадміністрації програми «Народний бюджет», у межах якої передбачено закінчення будівництва районної поліклініки, проведення ремонтних робіт на об'єктах соціальної сфери, реконструкція системи водопостачання, будівництво об'їзної дороги вартістю понад 160 млн грн і ремонт доріг. Загалом за програмою «Народний бюджет» планується освоїти 311 млн грн.

Ренійський район – по­ліетнічний, тут мешкають представники понад 20 національностей і на­родностей. Щороку в районі провадяться три фольклорні фестивалі, форуми національних культур – молдавської, української, болгарської, гагаузької. У Будинках культури діють 14 самодіяльних колективів зі званням «народний». Район став місцем проведення трьох регіональних культурних форумів. Великою популярністю в молодіжному середовищі користується фестиваль «Кришталева корона Дунаю», чимало ша­нувальників у районної ліги КВК. Далеко за межами району відомий хореографічний колектив «Конфетті» – лауреат і дипломант всеукраїнських і міжнародних фестивалів і конкурсів.

Голова райради Іван КОВАЛЬЖИ: «Приємно, коли є порозуміння та підтримка»

– Депутатський корпус районної ради шостого скликання – досить активний. Абсолютна більшість народних обранців із високою відповідальністю ставляться до своїх обов'язків, беруть участь у підготовці питань і обговоренні їх на сесіях.

Районною радою визначено прі­оритетні напрями роботи. Це питання соціально­економічного розвитку району, благоустрій населених пунктів, удосконалення структури керування, підтримка економічного та соціального розвитку сіл, міста, подання практичної та методичної допомоги органам місцевого самоврядування на місцях, вивчення, поширення та впровадження передового досвіду роботи.

Головна мета районної ради, яка представляє спільні інтереси територіальних громад, полягає у створенні сприятливих умов для співпраці всіх органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які давали б змогу істотно підвищити відповідальність кожного на своєму рівні за виконання поставлених завдань – в інтересах усіх жителів району та кожної людини зокрема. Саме це має на увазі районна рада, вибудовуючи свої взаємини з райдержадміністрацією, з керівниками місцевих рад. Приємно, коли є порозуміння та підтримка з боку обласної ради, обласної державної адміністрації.

Велику роботу провадять районна рада та її виконавчий апарат щодо здійснення контролю над виконанням ухвалених рішень і програм. Реалізація кожного плану, кожної програми ретельно відслідковується фахівцями виконавчого апарату районної ради, обговорюється на засіданнях профільних постійних комісій, президії районної ради, і тільки після цього на сесіях за ними ухвалюється остаточне рішення.

Політика Ренійського депутатського корпусу полягає в максимальному сприянні залученню інвестицій в економіку району.

Один із пріоритетних напрямів – транскордонна співпраця з румунськими та молдавськими партнерами в межах Асоціації «Єврорегіон «Нижній Дунай», у роботі яких Ренійський ра­йон продовжує брати активну участь.

У вересні 2011 року керівництво району підписало угоду про партнерство в межах спільного проекту ПРООН і ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду – ІІ». У цьому проекті беруть участь чотири із сімох сіл району – Долинське, Лиманське, Новосільське та Нагірне. Зважаючи на те, що 2012 рік проголошено роком охорони здоров'я, три сільські громади (Нагірне, Лиманське, Плавні) визначили своїм пріоритетом поліпшення стану сільських лікарських амбулаторій загальної практики сімейної медицини. Громада села Долинського вважає необхідним вирішення питання енергозабезпечення в сільській школі. У межах проекту на базі виконавчого апарату районної ради створено ресурсний центр розвитку громад Ренійського району, затверджено районну програму підтримки місцевих ініціатив територіальних громад Ренійського району, створений і функціонує Форум місцевого розвитку.

Бліц-опитування

За що я люблю свій рідний край?

Валентина Осадча, за­відувачка відділу обслуговування Ренійської ра­йонної бібліотеки:

– «Согрет дыханием веков, омыт Дунайскою волной, провинциальный городок, ты стал моей судьбой!» Під цими рядками нашої поетеси Марини Копаной з готовністю підпишуться тисячі ренійців. «Люблю и знаю. Знаю и люблю. И тем полней люблю, чем глубже знаю», – слова російського географа Ю. Єфремова щонайкраще передають моє ставлення до цього краю. Я й моя колежанка Ганна Тарасенко займаємося пошуком і вивченням документальних джерел про історичну минувшину Бессарабії. А підготувавши до видання «Туристичну карту Ренійського району», ми стали лауреатами Всеукраїнського конкурсу методико­бібліографічних посібників у номінації «Моя мала Батьківщина». Ренійський район багатий на таланти, тому ми видаємо принтерні збірники прози та віршів ренійських авторів, проводимо поетичні фестивалі «Весняні вітрила».

Галина Станева, головний фахівець Центру соціальних служб:

– Я народилася та зросла в гагаузькому селі Котловина Ренійського району, яке розташоване на березі найбільшого в Україні озера Ялпуг – його краса невимовна! Люблю цей край за його унікальні природні ландшафти. Я щаслива жити в цьому багатонаціональному районі, з його дивовижним бессарабським менталітетом, з багатою історією.

Ольга Коджа, вихователька дитячого садка:

– Справді, істо­рія цього краю – напрочуд цікава. Ми з Галею – про­фесійні історики, захоплюємося кра­є­знавством. У сту­дентські роки я бра­­ла участь в архе­оло­гічних експе­­диціях на території Ренійського району. Від­крию таємницю: у нас виникла зухвала ідея зібрати матеріали й написати книжку про історію міста Рені. Ми з Галиною вже почали над цим працювати.