«Бронзовий» успіх Максима

У Києві представники 23 областей України взяли участь в IV Всеукраїнській олімпіаді з математики серед студентів вищих навчальних закладів I­II рівнів акредитації.

Одеську область представляв Максим Гальцев, учень першого курсу Одеського технікуму промислової автоматики. Завдяки своїй завзятості й старанності, посиленій підготовці під керівництвом двох викладачів технікуму – Наталі В'ячеславівни Прихожої та Надії Борисівни Терещук, Максим посів третє місце. Перш ніж вийти на всеукраїнський рівень, він здобув перші місця на олімпіадах у своєму технікумі, а потім і на обласному рівні, як і інші учасники.

Максим Гальцев нагороджений почесною грамотою Спілки голів обласних рад директорів вузів I­II рівнів акредитації України, а також дипломом за участь. Більше того, навчальні заклади, студенти яких є учасниками III етапу Всеукраїнської олімпіади, можуть звільнити їх від складання заліку або екзамену з математики. Залишається побажати Максимові нових успіхів!

Артем ГУБАРЬКОВ,«Одеські вісті»

Бліц-опитування

Хтось із дорослих стверджує, що у нас молодь вже не та, що немає для молодих нічого святого, що у них на думці тільки розваги, однак молодь часто розуміє сучасність краще, ніж заангажовані та заполітизовані дорослі. І треба прислухатися до них.

Чи піклується держава про дітей? Яке їхнє місце в сучасному суспільстві? Слово молодим і дорослим.

Учні9­БкласуАнаньївськогоНВК«ЗОШІ­ІІІступенів­гімназія№ 1»УлянаКириловатаВіталійТірон:

– Чому ми так погано живемо? Дехто вважає, що в цьому винні уряд і Президент.

А може, не влада винна в наших бідах, а ми самі? Держава видає закони, створює для нас об’єкти праці і відпочинку, дає змогу навчатися і т.д. А що ми робимо для держави? Порушуємо закони, руйнуємо будівлі, не надаємо значення навчанню.

Ось, наприклад, нещодавно у моєму місті збудували гарний фонтан, а зараз він забруднений, весь у смітті, листі, та й зовсім не працює. Ми хотіли мати в місті фонтан – ми його отримали. Але чи можемо милуватися його красою? Ні. А хто в цьому винен: людина чи держава? Та навіть якщо розбили шибку – це вже велика проблема, бо, щоб її вставити, потрібен скляр. А де його можна знайти?

Люди не хочуть працювати, лінуються, тому ми так погано живемо. І не уряд в цьому винен, і не Президент, а самі люди. Джон Кеннеді колись сказав: «Не запитуйте, що вам дала Америка, а спитайте себе, що ви дали Америці?»

Все, що ми можемо зробити для України, передусім, – це поважати її закони і дотримуватись їх. Працювати і поважати працю інших людей.

– Коли люди нарікають на владу, на Президента, у мене виникає питання: «А ви, люди, що ви зробили для своєї держави?» Ви хочете, щоб у місті було прибрано, щоб підліткам менше вісімнадцяти років не продавали алкоголь і цигарки. Але самі підлітки цього не дотримуються.

Я вважаю, що держава працює на людей, а не люди на державу. Люди замість того, щоб почекати автомобіль зі сміттям, викидають його просто під якусь занедбану будівлю, на дорогу або вивозять у лісонасадження. Якби мені дали владу, що я змінив би?

По­перше, того, хто не дотримується закону, обов’язково покарати або посадити до в’язниці на декілька місяців. По­друге, суворо заборонити продавцям продавати підліткам алкоголь і цигарки.

Але спочатку, шановні, поміркуйте, що ви особисто зробили для своєї України і одержите висновок.

Учениці 8­Б класу Білгород­Дністровської школи­гімназії

№ 2 Наталка Харківська, Рус­лана Ротай, Наталка Зозуля, Аліна Кошулова (ліворуч – праворуч):

– Хотілося б відчувати себе набагато впевненіше. Але ми не завжди почуваємося цілком захищеними. Вважається, що медицина мусить бути без­коштовною для дітей і дорослих. Насправді це не так. По­перше, в усіх аптеках продають дуже дорогі ліки. Лікарям, щоб добре лікували, доводиться робити подарунки. Виходить, що й за лікування треба платити. Нам роблять профілактичні щеплення, але ми не впевнені, що від них не буде ускладнень. Часто бачимо по телевізору, як діти від щеплень страждають, а деякі навіть уми­рають. Поки ми навчаємося у школі, з освітою все гаразд. Ціл­ком забезпечені підручниками. Але вже зараз розуміємо, як складно буде вступати до вузів, щоб навчатися далі. Бо освіта сьогодні коштує дуже дорого. Настає літо, у нашій школі вже організовані та працюють літні майданчики. Але якщо поїхати, щоб відпочити, на море, то це виявиться дуже дорогою втіхою. Тому багато які батьки їдуть із дітьми оздоровитися за кордон. Дорослі кажуть, що там відпочинок комфортніший та дешевший, ніж у нас, у Затоці, де море, здавалося б, поруч.

Лідія Лазаренко, смт Саврань:

– Нині я в декретній відпустці. Вісім місяців тому народила доньку. Назвали її Ліка. Слава Богу, вона здорова і гарно розвивається. Старшому синові Кості вже три роки. Обох діток дуже люблю і дорожу ними. Їм хочеться віддати все найкраще. На даний час ніяких проблем як у вихованні, так і в матеріальному забезпеченні у мене немає. Спасибі, держава значно допомагає. От, наприклад, на старшого сина я отримую на місяць 800 гривень, а на Ліку – 1500 гривень. Вже підрахувала: цієї суми вистачає на необхідне для дітей в разі, коли ці кошти справді використовувати за призначенням. Маю на увазі, на дитяче харчування, підгузники чи ще якісь речі першої необхідності. У мене велике прохання до керівництва області та району: будь ласка, пошвидше вирішіть проблему із будівництвом дитсадка в Саврані. Нині діючий не може прийняти всіх бажаючих.

Тетяна Миколаївна Кожушко, директорка Бросківської ЗОШ, депутат Ізмаїльської райради:

– Вважаю, що конституційні норми, спрямовані на захист законних прав дітей у нас, в Ізмаїльському районі, і в селі Броска зокрема, реалізуються практично на всі 100%. Щоб не бути голослівною, звернуся до фактів.

Звичайно ж, передусім уся увага націлена на так званий пільговий контингент – дітей­чор­нобильців, позбавлених батьківського піклування, інвалідів дитинства, а також із багатодітних родин. Вони всі без єдиного винятку забезпечені безкоштовним харчуванням. Також у цих дітей є першочергове право на оздоровлення – зокрема в таборі «Глобус» (с. Приморське Кілійського району), що є комунальною власністю Ізмаїльської райради; в смт Сергіївці Біл­город­Дністровського району; пришкільних оздоровчих таборах. А торік один із бросківських хлопців, інвалід дитинства за зором, одержав можливість оздоровитися у відомому таборі «Артек» у Криму.

Вельми важливо, що безкоштовним харчуванням охоплені також і всі учні початкових класів. При цьому головна увага тут надається не ціні продуктового набору, а саме якості харчування. На останньому пленарному засіданні сесії Ізмаїльської районної ради було ухвалено рішення про перерозподіл коштів, виділених на харчування в період оздоровлення учнів. На сільські школи передбачено 275 тисяч гривень.

У плані правового захисту дітей пільгового контингенту великий обсяг роботи провадиться соціальним педагогом, який заздалегідь у повному обсязі готує увесь необхідний набір документів і довідок, на підставі яких пільговики по закінченні школи реалізують своє конституційне право на вступ до того чи іншого вищого навчального закладу на бюджетній основі.

У районі немає проблем із забезпеченням підручниками. І навіть якщо іноді бракує якихось окремих посібників, завдяки налагодженій взаємодії між адміністраціями шкіл ми цю проблему благополучно розв’язуємо.

Не можу не відзначити співпрацю нашої школи із Всеук­раїнським благодійним фондом «Бессарабія». Відгукнувшись на наше прохання, цей фонд подає регулярну матеріальну допомогу дітям з малозабезпечених родин. Вони щомісяця розвозять приблизно за 20 адресами чималі пакунки з мийними засобами та продуктовими наборами. Завдяки цій підтримці діти можуть вести гідний з погляду матеріального забезпечення спосіб життя, а отже, і віддавати більше уваги навчанню.

Ксенія Соловей,

смт Саврань:

– Моєму чадові Мишку незабаром буде два рочки. Ростити дитину – дуже відповідальна справа. Тут якісь свої проблеми відходять на задній план. Весь свій час присвячую малюку. Одній жінці важко, обов’язково потрібна підтримка чоловіка. Треба ставитися серйозно і до народження дітей, і до їх виховання. І не вельми сподіватися на державу. Дуже добре, що є матеріальна підтримка, є мережа дошкільних та шкільних закладів, але ж насамперед батьки відповідають за свою дитину. Тому мені зовсім не прийнятні ті речі, коли говорять, що держава зобов’язана і нагодувати, і забезпечити, і виховати. А навіщо батьки? Тільки сім’я є тим осередком любові, де можна виховати повноцінну особистість.

ПідготувалиТетянаСТОРЧАК,ТетянаГУРІЧЕВА,ЮрійФедорчук,ОлегКОЛЄВ,«Одеські вісті»