У постперебудовну добу Ізмаїльська автостанція своїм колоритом стала вже дуже скидатися на східний базар. Адже по суті – на невеликому майданчику зосереджена величезна кількість не лише автотранспорту, але й людей (переважно із сільської місцевості). Тож тлумом, тиснявою, розмаїттям бессарабських говірок тут уже давно нікого не здивуєш.
Автостанцію споруджено ще в 60ті роки минулого століття. І тоді основний акцент робився на приміські маршрути, бо Ізмаїл вважався закритим прикордонним містом і в’їхати до нього іногороднім жителям було не так уже й просто. Тоді й уявити ніхто не міг, що з’являться прямі міжміські маршрути і можна буде з Ізмаїла доїхати без пересадок, наприклад, до Севастополя, Херсона, Миколаєва, Кишинева або ж Києва…
Зрозуміло, що у нинішньому вигляді Ізмаїльська автостанція, як морально застарілий об’єкт, уже існувати не може. Бо тут стало дуже тісно і для людей, і для автотранспорту, змушеного через гострий дефіцит місць для зупинки, впритул «швартуватися» до платформ. Але ж у середньому щодня звідси у різних напрямках ідуть близько 35 автобусів.
Наразі Ізмаїльська автостанція перебуває у власності ТОВ «Ізмаїлпассервіс». Таким чином, у міста немає реальних важелів вплинути на зміну вигляду або ж ідеології автостанції. Але надію на те, що зміни на краще будуть, в Ізмаїлі не втрачають, тому що власники автостанції самі розуміють неминучість змін. За словами директора ТОВ «Ізмаїлпассервіс» Віталія Петровича Іваненка, у стадії розробки перебуває документація за проектом, який має кардинальним чином змінити функціонування цього об’єкту. Йдеться про розподіл потоків транспорту залежно від довжини маршруту, тобто: на автостанцію – для приміських автобусів та на автовокзал – для міжміських перевезень.
Із приміськими маршрутами начебто все зрозуміло. Нинішнє місце розташування автостанції для них найзручніше. Бо лише за сотню метрів розташований центральний ринок, куди прагнуть вивезти вирощений у своїх господарствах урожай жителі довколишніх сіл.
Є ясність і щодо майданчику під автовокзал для міжміських автобусів. На перетині вулиць Гагаріна та Рєпіна є земельна ділянка, яку ще 2009 року місто надало ТОВ НП «Південьтранс» у довгострокову оренду на 25 років під будівництво та експлуатацію автовокзалу. Нині «Південьтранс» влився в «Ізмаїлпассервіс». За словами В.П. Іваненка, незабаром проектна документація буде вже на руках. Після чого визначаться підрядники і буде дано старт роботам на цій ділянці.
Віталій Петрович вважає, що майданчик під будівництво автовокзалу обраний дуже вдало. Поперше, він розташований навпроти залізничного вокзалу. А практика сполучення авто– і залізничних вокзалів раніше вже була успішно апробована в багатьох містах України. Наприклад, у БілгородіДністровському, Тернополі, ІваноФранківську і, нарешті, Сімферополі. Насамперед таке поєднання, звичайно ж, вигідне пасажирам. А подруге, майданчик також розташований у безпосередній близькості одночасно до двох транспортних магістралей: тут є виїзд як на Одеський напрямок, так і на Кишинівську трасу. Потретє, тут проглядається чудова транспортна розв’язка, і зокрема – міського транспорту. Ну й, нарешті, почетверте, звідси пряма дорога веде до аеропорту.
Видається, що всіх цих аргументів задосить, щоб «Ізмаїлпассервіс» не відмовився від своїх планів на переформатування автостанції. Адже місту – його жителям і гостям – це дуже потрібно.
