Сьогодні – день аеромобільних військ

Міністр оборони України Дмитро Саламатін: «Сьогодні стрибки з парашутом для наших десантників – звичайне явище, а не екзотика»

У частинах і підроз­ділах аеромобільних військ та військ спеціального призначення Збройних сил України інтенсивно проводяться заняття із стрибкової підготовки, яка є головним елементом бойової підготовки вої­нів­десантників.

З початку цього року в частинах повітряно­десантних та аеромобільних військ, військ спеціального призначення відчутно нарощені темпи стрибкової підготовки у порівнянні з попередніми роками, коли за відсутності авіаційного пального стрибки з парашутом було зведено до мінімуму. Траплялося, що десантники за весь період служби жодного разу не піднімалися в небо.

Протягом першого пів­річчя 2012 року воїни крилатої піхоти виконали більше 17 тисяч стрибків з парашутом, що на 6 тисяч стрибків більше, ніж за цей період минулого року. Стрибки здійснювалися з бортів вертольотів «Мі­8», військово­транспортних літаків «Ан­26» та «Іл­76» із різних висот та на різних швидкостях.

Вперше за останні 8 років спецпризначенці полку, що дислокується на Кіровоградщині, здійснили нічні стрибки з парашутом з вертольоту «Мі­8МТ» та отримали практичний досвід десантування вантажів.

Близько 250 офіцерів та курсантів Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагай­дач­но­го саме в ці дні виконують стрибки з парашутом на Львів­щині. Кожен курсант аеромобільного факультету під час навчан­­ня має виконати не менше ­7 стри­б­ків на рік. Проте практика показує, що в Ака­демії Сухопутних військ ця норма в поточному році буде перевищена щонайменше вдвічі.

Міністр оборони України Дмитро Саламатін відзначив, що значне збільшення кількості стрибків з парашутом забезпечить десантникам повноцінну бойову підготовку.

– Сьогодні стрибки з парашутом для наших десантників – звичайне явище, а не екзотика, як це було ще кілька років тому, – підкреслив Дмитро Саламатін.

В цілому у Збройних силах України до кінця 2012 року заплановано здійснити 34 тисячі стрибків з парашутом.

Департамент преси та зв’язків із засобами масової інформації Міністерства оборони України

«І знов дзвенять медалі, ордени…»

На сьогоднішній день формування «блакитних беретів» дислокуються у Дніпропетровській, Миколаївській, Львівській, Житомирській та Чернігів­ській областях. На території Одещини «крилатої піхоти» немає. Але й донині для жителів Болградського ра­йону 2 серпня – святе свято, тому що у цьому прикордонному містечку чверть століття простояла знаменита 98­ма дивізія ПДВ. У роки війни її гвардійці брали в полон вояків добірних есесівських дивізій – «Мертва голова», «Велика Німеччина»…

З 1969 року війська «дядька Васі» під Болградом контролювали не лише Державний кордон СРСР, але й далекі рубежі країн­учасниць РЕВ: тоді стояло й завдання тримати руку на пульсі балканських проблем, де постійно спалахували конфлікти. Більше того, як зізнався колишній комдив Олег Іванович Бабич, Болградська дивізія за підтримки морських піхотинців із Севастополя готова була взяти під контроль Босфор… Так, у Радянського Союзу були серйозні амбіції, і сильні м’язи ПДВ були затребувані!

Бойовий дух колишньої 98­ї дивізії, що у перші роки незалежності України стала Першою аеромобільною, а в період «жовто­гарячої революції» розформованою, дотепер свято зберігається в Болграді. Тут живуть ветерани, на кітелях яких чимало орденів та медалей, зокрема бойових. Вони воювали в гарячих точках локальних конфліктів СРСР – Афганістан, Карабах, Тбілісі, Єреван… А скільки солдатів та офіцерів, виконавши бойовий наказ, не повернулися додому.

У центрі Болграда споруджено монумент – пам’яті 8­ї парашутно­десантної роти 217­го полку, яка трагічно загинула в авіакатастрофі біля Баку 18 жовтня 1989 року. Тоді десятки літаків з Болграда – з десантниками та озбро­єнням на борту – були направлені на Кавказ, щоб припинити розвиток кривавого конфлікту. Один ІЛ­76 розбився, загинули 48 військовослужбовців Болградської дивізії та 7 членів екіпажу. І донині жителі прикордонного містечка вважають, що втратили своїх рідних синів.

Коли Першу аеромобільну розформували і її нерухоме майно було по­варварському зруйновано, керівництво Болградського району, депутатський корпус, громадськість зробили усе можливе, щоб зберегти містечка і згодом повернути військовиків. Лише завдяки болградцям вдалося зберегти злітну смугу аеродрому, яка може приймати літаки всіх типів. Сьогодні вона заростає травою, але, як знати, можливо, цей унікальний об’єкт знайде собі пристосування.

Болградці свого домоглися: місто повертає статус військового. Тут, крім підрозділу прикордонників, розмістилася механізована бригада. Сьогодні готуються приміщення для дислокації батальйону внутрішніх військ. Кордони України повинні бути непорушними.

Сьогодні, 2 серпня, не зраджуючи своїх традицій, біля пам’ятника 8­ї роти зібралися ветерани ПДВ на мітинг, присвячений пам’яті загиблих десантників та мужності тих, хто пройшов школу «крилатої піхоти». Цього дня знову заблищали на сонці медалі та ордени ветеранів­десантників. Живі квіти лягли і до нового пам’ятника воїнам­інтернаціоналістам «Бойове братерство», спорудженого у 2010 році, коли «війська дядька Васі» відзначали 80­річний ювілей. Він був побудований у Болграді на кошти, виділені Одеською облас­ною радою.

Після мітингу та покладання квітів у Спасо­Преображенському соборі відбулася панахида. Жителі міста відвідали музей бойової слави аеромобільної дивізії, де відкрилася нова експозиція. Цього разу відвідувачі побачили усі зразки форми, яку носили десантники у період Радянського Союзу.

Антоніна Бондарева,власкор «Одеських вістей», Болградський район

Крилата піхота

показала високий класс

У плині активної фази україно­білорусько­російських навчань «Слов’янська співдружність­2012» було здійснено десантування сумісного підрозділу з літака «Іл­76» й відпрацьовано миротворчі завдання.

На полігоні «Широкий лан», що на Миколаївщині, відбулася активна фаза україно­білорусько­російських навчань «Слов’янська співдружність­2012». У спільних маневрах взяли участь більше 300 військовослужбовців, було задіяно близько 30 одиниць військової техніки.

Військовослужбовці трьох країн у складі зведеного батальйону виконали миротворчі завдання в зоні умовного конфлікту, взяли участь у блокуванні району розташування незаконних збройних формувань, організації несення служби на блокпостах, супроводі колон з гуманітарними вантажами і убезпечення обставин у зоні надзвичайної ситуації, а також у знешкодженні вибухонебезпечних предметів і подаванні першої медичної допомоги.

Кульмінацією спільних навчань стало десантування 60 десантників з літака військово­транспорт­ної авіації ЗС Росії «Іл­76».

За словами керівника навчання – начальника аеромобільних військ Сухопутних військ ЗС України полковника Сергія Лісового, під час проведення маневрів було створено зведений україно­білорусько­російський миротворчий батальйон, який цілком виконав поставлене перед ним завдання.

– Як керівник навчання, я цілком вдоволений діями десантників трьох країн. Враховуючи, що з України, Білорусі та Росії приїхали тільки десантники, здійснювати ними керівництво було не складно. Відтак, взаємопорозуміння воїнів крилатої піхоти було на високому рівні, що й привело до успішного виконання усіх поставлених завдань, – відзначив керівник.

Вдоволені спільними діями українців, білорусів та росіян залишилися й гості навчань. Так, заступник командувача сил десантних операцій Збройних сил Республіки Білорусь полковник Вадим Денисенко висловив вдоволення з того, що білоруські десантники взяли участь у навчанні «Слов'янська співдружність­2012».

– Миротворчі дії – це нова тематика для нашого війська. На відміну від наших колег з України та Росії, білоруські військові ще ніколи не брали участі у виконанні миротворчих завдань за межами країни. Відтак, нам є чого навчитися, чим ми протягом цього тижня активно займалися, – зазначив військовий керівник від білоруської сторони.

Високу оцінку навчанням поставив і військовий аташе Посольства Російської Федерації в Україні полковник Олександр Кудряшов, який відзначив високу злагодженість дій зведеного миротворчого батальйону.

– Сценарії усіх сучасних військових конфліктів схожі, вони починаються з локальних заворушень та згодом перетворюються на крупні конфлікти й протистояння. Відтак навчитися локалізовувати їх на ранніх етапах, допомогти місцевому населення визначитися дають можливість подібні навчання, – підкреслив військовий представник Російської Федерації.

Сергій ДАНИЛЕНКО

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті