Школярі несуть квіти вчителям. Вітання, усмішки, сльози радості. А в головах батьків, що з любов’ю дивляться на своїх причепурених дітей, рояться думки. І не завжди веселі. Адже поставити на ноги дитину було непросто і у спокійні 70–ті. Зараз же…
Готуємо дитину до школи. Купили лише третю частину необхідного канцелярського приладдя – і 200 гривень у гаманці наче й не було! Але ж протягом року дитині, яка росте, належить купити як мінімум 6–7 пар взуття, 3 комплекти одягу (літо, зима, осінь), шкільну й спортивну форми.
Одного разу на дозвіллі я порахувала, скільки грошей батькам потрібно на одну дитину – від народження до закінчення вузу, тобто до одержання нею професії. У мене вийшла цифра – 110 тисяч доларів. Це за умови, що ваше чадо вступить «на бюджет».
Якщо дитина буде навчатися у вузі на комерційній основі, то до зазначеної цифри додайте суму конт–ракту. Басейн або приватна студія? Плюсуйте вартість. Якщо ви не знайдете часу, щоб особисто позайматися з дитиною, і наймете репетиторів – тисніть на клавіші калькулятора. Вважаєте за потрібне побалувати своє чадо «крутим» телефоном або іншим дорогим подарунком? Додавайте, додавайте, додавайте… 110 тисяч доларів – це, скажімо так, мінімальні, найнеобхідніші витрати на дитину за мірками скромного провінційного містечка, де син чи дочка можуть безкоштовно тренуватися у місцевій спортшколі.
До речі, про додаткову освіту, яку я вважаю вкрай необхідною – як для розвитку здібностей дитини, так і для забезпечення того навантаження, яке просто не дасть їй можливості «пропадати в інтернеті» або «шукати пригод». Ви напевне погодитеся зі мною: краще сьогодні виділити синові гроші на гарний м’яч і шкіряні бутси, ніж завтра – на горілку й сигарети.
Додаткова освіта – естетична, спортивна, технічна – теж обходиться в копієчку. Наприклад, уроки хореографії та живопису у школі мистецтв, куди з п’яти років ходить моя дочка, з усіма супутніми прид–баннями, неминучими поїздками на конкурси тощо, сімейному бюджету обходиться в середньому 500 гривень на місяць. Перемножимо на весь період навчання – одержимо суму в 7 тисяч доларів. Можна знайти дешевший варіант – записати дитину в аналогічні гуртки у школах або позашкільних закладах освіти, але й у цьому випадку певні витрати будуть неминучі.
Так, витрати на дитину можна трохи зменшити, якщо одягати її в крамницях «секонд хенд» або, що ще краще, мати кількох друзів і родичів, у яких сини й доньки старші: у цьому випадку – о, щастя! – «у спадщину» передаються ще гарні речі, з яких їхні діти виросли. Але обійтися винятково ношеними речами все одно не вдасться – рано чи пізно дитина почне протестувати, і буде права: постійно «другосортним» бути не можна.
І ще один момент. Щодня дякуйте Богу, якщо у вас народилася здорова дитина. Якщо ж у неї буде вроджене або набуте хронічне захворювання… За вартості нашої медицини – Господи, урятуй і збережи!
Отже, вибирайте: батьківське щастя чи три японські автомобілі бізнес–класу.
Так, держава спрямовує великі суми грошей на допомогу родинам з дітьми. Це один з пріоритетів соціальної політики Президента України В.Ф. Януковича. При народженні першої дитини батьки одержать 27,5 тис. гривень, другої – 55 тисяч гривень, третьої та кожної наступної – 110 тисяч гривень. У невеликому Ренійському районі, наприклад, торік таку допомогу одержали 707 родин на загальну суму в 12, 4 мільйона гривень. Але ці гроші – лише скромна, приблизно десята частина тих витрат, які повинні заз–нати батьки протягом свого життя.
А які наші середньостатистичні зарплати?.. Переважній більшості батьків доводиться зі шкіри вилазити, щоб забезпечити необхідний прибуток у сімейний бюджет і забезпечити дитину найнеобхіднішим. Від восьмигодинного робочого дня і двох вихідних на тиждень багато дорослих, особливо в провінції, давним–давно відмовилися. Ці соціалістичні здобутки залишилися у минулому. Одні підробляють де тільки виникає можливість, другі залишають родину і їдуть на заробітки, треті в поті чола обробляють городи й фазенди, вирощують живність.
Низько схиляю перед такими батьками голову. Адже все частіше і частіше ми зустрічаємося з випадками, коли чергову дитину народжують тільки для того, щоб одержати грошики з бюджету і на ці кошти безшабашно гуляти. У Рені давно помітили: якщо малозабезпечені матусі сидять у барі, виходить, нещодавно на рахунок впали грошики дитячої допомоги. А потім? Що буде, коли державні кошти перестануть «падати з неба»? Хто заробить на дитину суму вартості трьох іномарок?
