Власне житло, зазвичай, кожна людина прагне зробити гарним і комфортним. А подвір’я, вулицю, місто, Землю? На жаль, побутує думка: «Це не моє, то чому я буду дбати про лад. Нехай інші». Ось так і з’являються, наприклад, сміттєзвалища.
Колись давно на сесії Кодимської міськради було ухвалено рішення про те, що під’їзди і двори комунальних будинків мешканці будуть прибирати самі. Натомість не будуть сплачувати за цю послугу. За послугу не сплачують, а ось прибирають не скрізь і не всі. Тому цю місію беруть на себе ентузіасти.
Сьогодні мешканці Кодими самі дбають про опалення у квартирах, гарячу воду (встановлюють бойлери), про дах, щоб він не протікав, про ремонт і чистоту під’їздів, дворів. Зазвичай цим займаються будинкові комітети. Голова комітету будинку №1 по вулиці Садовій Ігор Строєв регулярно організовує суботники, масові прибирання, в яких беруть участь і дорослі, і діти. Мешканці самостійно ремонтують під’їзди.
– На жаль, не кожен мешканець будинку прагне взяти участь у наведенні порядку, посилаючись на зайнятість, а то й відверто ігноруючи такі заходи, – розповідає Ігор Строєв. – Але сподіваємось, що молоде покоління буде по–іншому дбати про чистоту навколишнього середовища.
Жителі вулиці Маяковського,12 пішли далі і організували товариство співвласників. Це дозволяє їм зразково утримувати дім, наймати двірника, проводити поточні ремонти тощо.
З малого починається велике – відома істина. Тож дана тема на сторінках «Одеських вістей» є провідною серед інших вагомих тем. Куди не подивишся, скрізь, у закутках, на узбіччі, у лісосмугах та просто на вулицях можна побачити терикони сміття. Горять стерня, листя, відходи. Нагадаю, що за спалювання стерні на полях та городах з людей мають стягуватись штрафи у розмірі від 170 до 340 гривень. Для посадових осіб штрафи складають від 850 до 1190 гривень. Такі санкції передбачено статтею 771Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Але про недієздатність цієї норми свідчать димові завіси, які можна спостерігати на полях, на узбіччях шляхів. Адже в період польових робіт більшість сільгоспвиробників не вивозять, а спалюють відходи.
Мені доводилось їхати кодимським автошляхом, коли на полях провадилося «велике прибирання». Наш автомобіль просувався у суцільній димовій завісі. Скажу вам, відчуття не з приємних.
– Дим обмежує видимість і збіль–шує ризик виникнення дорожньо–транспортних пригод, – констатують працівники державтоінспекції. – На жаль, є факти, коли задимленість на дорогах стає причиною аварій.
Сьогодні на нашій планеті 40 відсотків людей помирають через забруднення навколишнього середовища. Складається враження, що люди живуть, не дбаючи про завтрашній день. Захаращуються річки, ставки, малі і великі водойми. Наприклад, на околиці міста Кодими розташовані орендовані ставки, які сьогодні мертві. Щоб прояснити перспективу відновлення цих водойм, звернулась до заступника міського голови Анатолія Костецького. Дізналася, що вони не належать місту.
Причиною того, що ставки сьо–годні безводні, Анатолій Кос–тець–кий назвав посуху, в результаті якої навіть рівень води у артезіан–ських свердловинах впав до 140 метрів. Однак, у сусідніх містах і селах теж була посуха, а ставки тішать око.
Спеціалісти кажуть, що на одному із ставків свого часу орендарі прагнули збільшити водне дзеркало, а дамба, що споруджена без належних розрахунків, не витримала натиску і була розмита. Тож тепер на місці колись привабливого ставка – калабатина і хащі очеретних заростей, які наступають на болото, що залишилось від ставків. Помітно, що сюди давно не ступала нога господаря. А жаль. Природі байдуже, хто орендує ставки. Вона потребує захисту, і влада повинна сказати своє вагоме слово.
І ще один чинник, що не тільки негативно впливає на навколишнє середовище, а й загрожує спалахом інфекцій. З міста у трьох напрямах витікають каналізаційні стоки… Безконтрольно. Колишні каналізаційні споруди розтягнули на металобрухт. Тож біовідходи, не проходячи належного очищення, потрапляють безпосередньо у грунт, створюючи загрозу здоров’ю людей. Тепер тут сподіваються на сучасні очисні споруди за програмою «Народний бюджет».
І все ж, у районі є ентузіасти, що дбають про збереження навколишнього середовища, про озеленення. Це школярі на чолі з учителями природознавства, керівники екологічних гуртків, окремі жителі сіл і райцентру. Гадаю, час усім небайдужим громадянам взятися за збереження довкілля для майбутніх поколінь. Сьогодні ентузіасти готові вийти у міський парк, щоб відродити його, посадивши дерева, облаштувати парканом. Вже настав час кожному жителю (а особливо керівництву району і міста) взяти відповідальність на себе за чистоту нашого дому – за красу мікрорайону, села, міста та й усієї країни в цілому. Тож почнемо з акцій упорядкування свого двору, в якому ми живемо.
