Так чекають на газифікацію

Спілкуючись із Новоандріївським сільським головою Анатолієм Ткачем, зробила висновок: він із тих керівників, що вміють визначатися з пріоритетами. Адже одразу все не зробиш, отож бюджетні кошти варто розумно розподілити.

Анатолій Васильович має великий досвід роботи як у сфері місцевого самоврядування, так і у сільськогосподарській. Він добре знає потреби своєї громади, адже на посаду сільського голови оби–рається майже упродовж двадцяти років. Щоправда, були й перерви. Але свого села він не залишав, тут очолював місцеве товариство «Новоандріївське». Було це у нелегкі часи реформування аграрного сектору, коли господарство мало чимало боргів. Зумів А. Ткач і борги сплатити, і вивести господарство у передове. За це земляки його поважають і підтримують у роботі.

До Новоандріївської сільської ради входить декілька населених пунктів, тому тут розгалужена мережа соціальної сфери та функціонують дві школи, дві бібліотеки і два медичні заклади. Їм приділяється найбільша увага керівництва. За останніх два роки у сільській раді зроблено чимало добрих справ. Серед них – побудовано один кілометр дороги з асфальтобетонним покриттям у Новоандріївці. У селі Січневому капітально відремонтовано шкільний спортивний зал, перекрито дах лікарняної амбулаторії, встановлено башту Рожновського та прокладено водопровід.

Варто зазначити, що минулої осені мешканці Новоандріївської сільської ради порушили питання газифікації сіл і включили його як першочергове до проекту «Народний бюджет». На сьогодні вже є реальні результати. Від села Вікторівки прокладено 5 кілометрів газовідводу та зроблено «прокол» через трасу Одеса – Київ.

– Нині основну увагу приділяємо газифікації. А буде у селах газ, то й значно покращаться умови життя сільчан, – упевнений Анатолій Васильович.

Безперечно, що так воно і буде. І найперше цього потребують установи соціальної сфери. У центрі Новоандріївки стоїть чудова адміністративна будівля. Тут розміщені Будинок культури, фельдшерсько–акушерський пункт, бібліотека та сільська рада. Збудоване приміщення у 90–х роках і до сьогодні добре збереглося. Подібного в районі не знайти. Як на мене, глядацька зала Будинку культури нагадує невеликий міський театр. Директорка Лариса Головйова розповідає, що акустика у залі чудова, бо перекриття стелі зроблене за спеціальною технологією. Тут часто провадяться різноманітні масові заходи. Узимку доводиться ставити електрообігрівачі, бо приміщення не має централізованого опалення. Тому тут так чекають на газифікацію.

Задоволена умовами роботи і завідувачка ФАПу Анастасія Куматренко. Вона цьогоріч закінчила Котовське медичне училище і за направленням приїхала працювати до Новоандріївки. Тут її добре прийняли, потурбувались про «підйомні» для молодого спеціаліста. Згідно з договором, Анастасія отримала суму у розмірі п’ять мінімальних зарплат. Тому у фельдшерки, за такої підтримки, є бажання працювати – лікувати своїх пацієнтів та набувати досвіду. До речі, газифікація села зіграла свою позитивну роль у тому, що дівчина погодилась на переїзд до сільської місцевості.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті