Шановні військовослужбовці!
Вітаю вас із Днем Збройних сил України!
Захищати Батьківщину – святий обов'язок усіх, хто несе військову службу. У наш час Збройні сили є основою безпеки держави, і на вас покладено велику відповідальність. Саме ви виступаєте надійним оплотом незалежності України та звитяжно охороняєте її кордони.
Ми пишаємося вами як захисниками нашої Вітчизни, цінуємо вашу професійність і сумлінність у виконанні військового обов’язку.
Бажаємо вам щастя, здоров'я, щоб і надалі ви із честю несли свою важку, але таку відповідальну службу. Хай любов до нашої Вітчизни окриляє вас і надихає на бездоганне виконання свого обов’язку!
Зі святом!
Голова Одеської обласної державної адміністрації Е. Матвійчук
Дорогі друзі!
Щиро вітаю вас із Днем Збройних сил України!
Сьогодні на всіх вас покладене важливе та почесне завдання – захист незалежності держави, її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
Це свято є символом вшанування славних традицій героїзму та мужності, самовідданості у повсякденній праці військовослужбовців.
Незважаючи на труднощі, у будні та свята на кордонах, у військових гарнізонах, на суходолі, в небі й на морі наші військовослужбовці несуть бойове чергування.
Зичу особовому складу військових частин і установ, розташованих в області, ветеранам війни та Збройних сил, усім, хто служить Батьківщині за межами регіону, здоров'я, щастя, успіхів у ратному труді, а вашим родинам – достатку та злагоди.
Усім мирного, безхмарного неба над рідною Україною!
Голова Одеської обласної ради М. ПУНДИК
В режимі відеозв’язку
Напередодні святкування 21ї річниці від дня створення Збройних сил України відбулася відеоконференція, в якій взяли участь заступник міністра оборони України – керівник апарату Володимир Можаровський, військовослужбовці органів військового управління, з’єднань та частин, що розташовані в Дніпропетровському, Львівському, Одеському та Харківському гарнізонах, а також представники облдержадміністрацій та громадських організацій цих обласних центрів.
Від Одеси першим в режимі реального часу із заступником міністра оборони України – керівником апарату Володимиром Можаровським поспілкувався начальник штабу – перший заступник командувача Південного оперативного командування генералмайор Ігор Федоров. Він розповів про здобутки військ Одеського гарнізону та Південного ОК впродовж навчального року.
Згодом засобами відеозв’язку поспілкуватися із заступником міністра оборони також мали змогу представники інших військових частин, обласної державної адміністрації та громадських організацій Одещини.
– Я добре знаю, що в такому значному адміністративному центрі як Одеса, накопичилося чимало проблем, пов’язаних із соціальним захистом військовослужбовців та членів їхніх сімей, особливо в їхньому житловому забезпеченні. Одразу хочу повідомити, що можливо й не так швидко, але ці актуальні питання вирішуються. Наприклад, до кінця поточного року буде введено в експлуатацію 190квартиний будинок в Одесі та 24квартирна житлова споруда у БілгородіДністровському. Наступного року в Одесі планується розпочати забудову ще двох житлових будівель на 142 та 80 квартир відповідно, – наголосив Володимир Можаровський.
Своєю чергою, завідувач сектору оборонної роботи управління взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, запобігання та виявлення корупції Одеської облдержадміністрації Володимир Хорєв та представник ветеранської організації Приморського району міста Одеси Віктор Решетніков поцікавилися щодо подальшої долі 59го Будинку офіцерів та перспектив передачі військових містечок на баланс місцевих органів влади.
– Щодо 59го Будинку офіцерів, то він не розформовується та функціонуватиме й надалі. Важливість існування цієї установи важко не дооцінити. Вона є центром проведення багатьох заходів культурнопросвітницької та військовопатріотичної спрямованості. Стосовно другого запитання, то сьогодні в оперативному управлінні Міністерства оборони налічується велика кількість закритих, віддалених військових містечок, які мають бути передані на баланс органам місцевого самоврядування. Звісно, що будинки, споруди, інженерні мережі та інші об’єкти цих військових містечок потребують ремонту, а відтак і належного фінансування робіт, тобто субвенції, яка, за проведеними підрахунками, становить близько 650 мільйонів гривень. Ми зробили запит щодо виділення наступного року 260 мільйонів гривень, і якщо Державним бюджетом це буде передбачено, то у 2013 році частково вирішимо цю проблему. В іншому випадку шукатимемо інші реальні шляхи в цьому напрямку, тим більш, що це питання перебуває під постійним контролем Президента України, – зазначив Володимир Можаровський.
В’ячеслав ДІОРДІЄВ, м. Одеса
1300 годин у небі…
Заступникові командира вертолітної ескадрильї з льотної підготовки 11го окремого полку армійської авіації майорові Володимирові Прокопенку притаманні вміння миттєво ухвалювати рішення, невтомність, товариськість, уважність до підлеглих. Такими словами охарактеризували молоді пілоти свого керівника.
Мабуть, у Володимира не було іншої мрії в житті, ніж піднятися у небо. Льотчиком був його батько. А тому гуркіт гвинтокрилих машин в небі для хлопчика був дуже звичним. Тим підліткам, які у дитинстві мріяли стати льотчиками, але з якихось причин ними не стали, потім сняться польоти. А що вже казати про справжніх військових пілотів? Для них авіація – все... Вони зберігають їй вірність назавжди.
Володимир ніколи не сумнівався у правильності вибору. – Ні з чим не порівняти відчуття радісного хвилювання, яке я кожен раз переживав, коли тато дозволяв посидіти в кабіні вертольота КА26, – згадує майор.
Перший самостійний політ Володимир Прокопенко зробив у 1997 році навчаючись у Харківському інституті льотчиків. Після випуску справжніми вчителями для молодого офіцера стали досвідчені пілоти армійської авіації: полковник Тарас Шлюхарчук, підполковники Олександр Вітушкін і Олександр Кратов. За 14 років практичної роботи в небі Володимир встиг здійснити понад 2000 польотів, із загальною кількістю нальоту понад 1300 годин.
– Служба пілота армійської авіації – це безперервна школа. Вона дає уроки з урахуванням льотної специфіки, ухвалення рішень вимірюється секундами. Обережність і зосередженість повинні бути присутніми у льотчика завжди, це основа безпеки польотів, – пояснює офіцер. – Але в той же час спільна справа породжує дух колективізму, віра в товаришів. Особисто я стовідсотково упевнений у кожному льотчику своєї ескадрильї і готовий з будьким з них вилетіти на найважче завдання.
В розмові з військовослужбовцями 11го окремого полку армійської авіації, де командиром підполковник Максим Самойленко, вдалося відчути, що у цьому військовому колективі панує атмосфера доброзичливості і співпраці. Саме вона сприяє самореалізації кожного фахівця як льотного складу, так і наземних служб.
Крім традиційного бойового навчання, особовий склад вертолітного полку виконує завдання щодо стабілізації миру на африканському континенті, – а це вимагає неабияких специфічних навичок.
Свого часу Володимиру довелося двічі виконувати миротворчу місію у складі 56го окремого вертолітного загону в Ліберії. Офіцер ділився своїм досвідом з молодими льотчиками.
– В Африці нам доводилось виконувати рятувальні операції, надавати допомогу місцевому населенню, забезпечувати перевезення гуманітарного вантажу. Всі ми були причетні до доброчинної місії у цій гарячій точці земної кулі.
…Під час перебування у військовій частині мені довелося спостерігати, як у класі підготовки до польотів майор Володимир Прокопенко проводить тестконтроль зі знання льотчиками ТТХ вертольотів, задіяних на планових польотах, а також виконання польоту у надзвичайних ситуаціях. У ці хвилини він був дуже схожий на вимогливого шкільного вчителя. Пізніше, під час практичних занять в небі, він уже більше нагадував енергійного спортивного тренера, моделюючи нештатну ситуацію для екіпажу у складі штурмана вертолітної ланки капітана Володимира Коваленка і льотчикаштурмана Андрія Мірошниченка. Заступник командира ескадрильї з льотної підготовки Володимир Прокопенко точними вступними і своєчасними коментарями цілеспрямовано допомагав своїм льотчикам закріплювати алгоритм швидкого ухвалення рішень і моторику дій в польотах.
– Доводилося екіпажу майора Прокопенка працювати у надзвичайній ситуації під час локалізації лісових пожеж на Херсонщині.
– Польоти у таких надзвичайних ситуаціях – це щось дивовижно – Небо – це моя мрія, те, заради чого я прийшов в авіацію, – каже майор Володимир Прокопенко. – А яке відчуття, коли бачиш, як багатотонна машина підпорядковується твоїй волі – волі льотчика. А яка краса в повітрі, які чарівні хмари – ось де справжня романтика!
Сергій ДАНИЛЕНКО
