Виповнюється 20 років з того часу, як на прохання урядів і громадськості Болгарії, Грузії, Росії, Румунії, Туреччини, України було ініційовано створення Чорноморської екологічної програми, покликаної координувати роботу державних і міжнародних експертів, спеціалізованих комітетів і комісій ООН та відповідних національних структур. Завдання BSEP (скорочена назва програми) – забезпечення сталого базису управління Чорним морем за допомогою всебічної природоохоронної оцінки й розробки на її основі відповідної законодавчої міждержавної документації, що регламентує людську діяльність у даному водному басейні.
Ця дата вбачається актуальною ще й тому, що нинішній рік, за рішенням ООН, оголошений Роком боротьби за чистоту вод планети шляхом об'єднання в цьому напрямі зусиль світової спільноти.
Першим і найважливішим результатом роботи BSEP став Стратегічний план дій, підписаний у Стамбулі міністрами охорони природи шести чорноморських держав 31 жовтня 1996 року. Це – документ реабілітації та захисту Чорного моря, розрахований на кілька десятиліть. Адже на сьогодні з півсотні морів, що існують у світі, саме Чорне визнано одним з найбільш забруднених.
У розробці і Стратегічного плану, і деяких інших документів, а також у численних дослідженнях, проведених як в експедиціях, так і в Одеському відділенні Інституту біології південних морів, активну участь брав видатний гідробіолог, академік Національної академії наук України Ювеналій Петрович Зайцев. В активі вченого – десятки наукових праць і книжок, присвячених екологічним проблемам Чорного моря. Одна з них, із красномовною назвою «Найсиніше у світі», була надрукована Нью-Йоркським видавництвом Організації Об'єднаних Націй в 1998 році. Як пише в передмові до цієї книжки, що одержала визнання в багатьох країнах світу, доктор географічних наук С. Рянжин, який представляє Інститут озерознавства Російської академії наук, «…Ім'я професора Ю.П. Зайцева давно відоме не лише вітчизняним і закордонним фахівцям-океанологам, але й усім любителям морської природи. Жваве і захоплююче слово автора не може залишити байдужим будь-кого, навіть найбільш непідготовленого і скептично налаштованого читача.
У книжці величезний фактичний матеріал, вона написана яскравою мовою, характерною для великого патріота Чорного моря. Вона змушує замислитися кожного над тим, який тендітний світ живої природи, що оточує нас».
До речі, і це, і низка інших видань міжнародної «Чорноморської екологічної серії» – ланки одного ланцюга в роботі BSEP.
Ю.П. Зайцев є першим вченим, якому понад чотири десятки років тому вдалося опублікувати інформацію про те, що Чорне море «захворіло». У тодішньому СРСР про це говорити було не прийнято. Але констатація різних екологічних проблем не була самоціллю вченого. Адже до водозбірного басейну Чорного моря, що має площу понад 2,3 мільйона квадратних кілометрів, належать не лише шість країн, розташованих уздовж його берегів, але і ще 22 держави Європи та Малої Азії. Загальне число видів тварин, що живуть у Чорному морі, – близько 4000. З них – 168 видів риб і чотири види морських ссавців. Для порівняння – у Середземному морі налічується у два рази більше видів тварин і у три із лишком рази більше видів риб. Однак, як не парадоксально, Туреччина, яка має можливість займатися рибним промислом у чотирьох морях, що омивають країну (Середземному, Егейському, Мармуровому і Чорному), добуває 80 відсотків свого річного вилову саме в останньому. Тут же, більше ніж в інших морях, у механізми регулювання водного балансу втручається людина. Наприклад, шляхом безповоротного вилучення прісної води на зрошення або з іншою господарською метою з великих річок, що наповнюють Чорне море. Досить згадати найбільші зрошувальні й судноплавні системи, що негативно вплинули на водний баланс і, відповідно, чорноморську флору і фауну. Це, зокрема, Кримський канал, Південноукраїнська атомна електростанція на Південному Бузі, Запорізька і Чорнобильська АЕС на Дніпрі, Дунай-Дністровська зрошувальна система, судноплавна магістраль Чернавода-Констанца, інші потужні гідроспоруди, каскади, штучні моря на Дніпрі, Дністрі, Дунаї, Південному Бузі, Дону, їх притоках та інших річках, що несуть свої води у Чорне море. До чинників негативного антропогенного впливу на «найсиніше у світі» можна віднести контрольований і неконтрольований видобуток піску з його дна, а також із прибережних банок, кіс і заток, роботу заводів і комбінатів на морських берегах, відведення у море каналізаційних систем великих і малих міст, розливи нафти і нафтопродуктів і багато-багато іншого.
Наприклад, 35 років тому (тоді в практичній життєдіяльності людини застосовувалося значно менше пластику, ніж сьогодні) експедиція Одеського відділення Інституту біології південних морів, яка працювала на науково-дослідному судні «Миклухо-Маклай», нарахувала в акваторії Чорного моря усього лише за місяць 850 мільйонів шматків різної величини поліетиленової плівки, кульків, пакетів, пляшок та інших виробів з полімерних матеріалів і пластику. А тим часом, за підрахунками вчених, бавовняна тканина цілком руйнується в морській воді протягом 4-5 місяців, вовна – протягом року, прядиво – може «протриматися» до півтора року, пофарбована дерев'яна дошка – десять років, капроновий канат – 100-120 років, пластикова пляшка від питної води або інших напоїв – півтисячі років! Ось чому «найсиніше» у різних районах від цвітінь та інших проявів, обумовлених вище перерахованими чинниками впливу на нього, перетворилося на «сіро-буро-малинове». Ось чому великою рідкістю, зокрема у північно-західному Чорномор’ї, стали скумбрія, кефаль, глоса, калкан, значно поменшала кількість бичка, ставриди, шпроту, анчоуса та тієї ж кільки.
Висновок вчених такий: протягом останніх чотирьох десятиліть на всій акваторії Чорного моря і у його прибережних водоймах (лагунах, лиманах, дельтах) відбулися різного ступеню зміни в екологічній системі, що зачепили усі наявні тут живі організми – від одноклітинних до морських ссавців – і всі життєві форми. Тому день підписання Стратегічного плану дій щодо відновлення і охорони Чорного моря був проголошений Днем Чорного моря. Працюючи в межах Стратегічного плану, чорноморські країни, а також країни водозбірного басейну виконують спільні зобов'язання щодо зниження рівня забруднення вод і скорочення техногенних навантажень на чорноморські біологічні, рекреаційні та естетичні ресурси. Адже тільки об'єднаними і цілеспрямованими зусиллями можна досягти максимальних позитивних результатів у даному напрямі. Про це, зокрема, йшлося на міжнародній науково-практичній конференції, яка відбулася нещодавно на базі Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.
