Неписаним диктатом кризи стала боротьба чиновників за наповнення бюджету будь-якими способами. Розв'язати цю проблему котрого разу намагаються і за рахунок змінення системи оподаткування моряків, які працюють за кордоном. Однією з таких спроб можна вважати офіційно озвучену пропозицію брати з доходу «підпрапорників» по 15 – 17 відсотків.
Моряки своєю чергою пропонують авторам цієї ідеї врахувати, що господар-судновласник дарма не розкошелюється.
З нерезидентів у резиденти
Днем народження цієї проблеми є 1 січня 2004 року, коли набув чинності Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб». Він скасував попередній порядок оподаткування, встановлений Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», згідно з яким у законодавстві існувало поняття «податковий нерезидент». Таким ставав громадянин України, який перебуває за кордоном понад півроку (183 доби) протягом одного календарного року. Основним доходом даних осіб був заробіток, отриманий за межами країни проживання – тобто України. І вони звільнялися від сплати прибуткового податку. Якщо ж термін перебування за кордоном був менший 183 діб, то людина платила прибутковий податок на загальних підставах.
Суднові фахівці, практики, морська громадськість вважають, що попередня норма «183 доби» є оптимальним варіантом в оподаткуванні трудових мігрантів. Із проханням знову ввести її в дію до найвищих органів державної влади неодноразово зверталися керівники Української морської організації (УМО), підприємств, здійснюючих посередницьку діяльність з працевлаштування за кордоном, члени Регіональної федерації морських профспілок півдня України, профспілки моряків далекого плавання, члени Асоціації капітанів, які працюють на флоті.
Голова Товариства греко-російсько-української дружби Гришко-Кіріакідіс, у минулому наш земляк, який нині живе в Афінах, висловлюється різкіше. Він говорить, що нинішня система, з якої виключено це положення, є дискримінаційною стосовно моряка за професійною ознакою. І обґрунтовує: тривалість контракту у більшості «підпрапорників» більший, ніж півроку. Тому вони потрапляють до категорії «податкових нерезидентів». За кордоном знайшли собі заробіток понад 7 мільйонів трудових мігрантів з України. Багато з них працевлаштовуються нелегально, і жодних податків, звичайно, не платять.
Де ж допомога держави?
Чому ж такі суворі заходи поширюються лише на людей морської спеціальності? Чи не тому, що діяльність посередницьких підприємств, які сприяють їм у пошуку судновласника, підконтрольна державним органам і видна, як на долоні? А простежити за роботою домашніх доглядальниць, мийників автомобілів, сезонних збирачів урожаю, які наймаються приватно на плантації, неможливо. І їхні доходи вислизають від обліку.
Так виходить, що моряки без усіляких на те законних підстав виділяються до окремої категорії. Адже в класифікаторі професій такої немає. Оскільки є дипломовані суднові механіки, суднові штурмани, є рядові. А моряками вони вважаються лише на час, доки перебувають на борту і виконують певні функції щодо забезпечення роботи судна.
Так само не зрозуміло, з якої зарплати моряка брати податок. Він живе на зароблені гроші рік або більше, доки перебуває на березі. І увесь цей час є офіційно безробітним і не має джерела доходу. Він не застрахований. Прибутковий податок, на сплаті якого наполягають чиновники, не поєднаний з відрахуваннями до Пенсійного фонду. Де ж допомога держави?
Система посередництва є самостійною соціальною творчістю моряків, які залишилися за воротами, коли був пущений з торбами по світу національний флот. Тепер, щоб вийти в рейс, кожний сам зі своїх зароблених у морях коштів оплачує одержання необхідного пакету конвенційних документів, диплома, сертифікатів, проходить медкомісію, вносячи гроші за прейскурантом до каси посередницького підприємства відповідно до законодавства України.
При цьому, знаходячись у морі, він не користується інфраструктурою регіону. Однак платить за житло, за опалення, дорожній збір, хоча не користується комунальними благами внаслідок своєї відсутності в країні. Натомість значна частина зарплати моряка, коли він повертався на батьківщину, однаково надходила до бюджету в непрямій формі як податки від різних установ та підприємств, чиї послуги моряк оплачував як споживач.
Закон, спрямований проти себе?
Морські експерти сходяться на висновку, що норма «183 доби», яка існувала до 2004 року, була гнучкішою і стимулювала більше заробляти. А отже, стабільно ввозити до країни великі обсяги валюти. «Підпрапорники» по суті виступають як інвестори, залишаючи долари у національному економічному обігу. Обмежуючи їх у цих можливостях, Закон України «Про податок з фізичних осіб», з одного боку обмежує моряків, з другого, – сам же сприяє зменшенню грошових надходжень до країни.
Однак пільг в оподаткуванні у моряків немає. Натомість нерідко вони опиняються у становищі обманутих. Так вони часто не можуть фізично виконати припис вищезгаданого Закону про те, щоб після закінчення контракту одержати в судновласника довідку про нараховану йому зарплату та легалізувати її в консульській установі України за кордоном. Чиновники, які наполягають на цьому, не розуміють специфіки флоту. Ця вимога нездійсненна, якщо судно, що часто буває, не заходить до країни, де зареєстрований судновласник або є представник України. Консульство може бути в Піреї, а зміна екіпажу – у глухому африканському порту, де від огорожі починається савана. І часу до вильоту залишається півгодини.
Аналізуючи приклади працевлаштування українців на судна грецьких судновласників Гришко-Кіріакідіс говорить, що наслідки скасування норми «183 доби» давно в наявності і прогресують. За даними УМО, до 30 відсотків «підпрапорників» домовляються із судновласниками самі, минаючи посередників. Свої зароблені гроші вони воліють залишати на депозитах і поточних рахунках іноземних банків. А держава зазнає втрат.
Більше того, посередницькі підприємства можуть перебратися до сусідніх Джурджулешт. І там буде розвиватися «крюїнгова» система за рахунок фахівців з України. А звання морської держави перекочує до Молдови.
У Росії успішно діє положення «183 доби». Морські офіцери в Греції, які працюють під національним прапором, обкладаються прибутковим податком у розмірі 3 відсотки, рядові – 1 відсоток. Моряки, які працюють під іноземним прапором, взагалі не обкладаються податками. Може, час взяти орієнтир на цивілізовані норми країни, що входить до ЄС?
