Левадівка, щедро омита нічним дощиком, привітно і трепетно зустрічала «Степанову весну» – традиційний міжрегіональний літературно-мистецький фестиваль українського гумору та сатири, ознаменований цьогоріч подвійним ювілеєм – 105-річчям від дня народження Степана Олійника та 30-річчям Левадівського літературного музею. 

Не перелічити всіх, хто прибув на фестиваль, присвячений пам’яті уславленого гумориста, – щоб веселий сміх прокотився над вічним Тилігулом та мальовничими левадами. 

Після обіймів та щирих вітань члени «Олійниківської родини» або, як завжди підкреслює донька письменника Леся Степанівна, «Партії С. Олійника», простують із живими квітами в руках знайомою стежиною, протореною десятками тисяч відвідувачів, до пам’ятника Сміхотворцю. Цю величну та реалістичну скульптуру, що постала посеред села 5 літ тому і є його справжнім символом, створив скульптор Олексій Копйов за кошти земляків-левадівців.

Розповідають експонати

Три десятиліття свято зберігається пам’ять про життєвий та творчий шлях письменника-гумориста в чималих експозиціях Меморіального музею ім. С. Олійника (філія Оде­ського літературного музею), що ташується у приміщенні колишньої Земської школи. На його порозі дорогих гостей шанобливо зустріли хлібом-сіллю юні левадівці. Хранителька духовних скарбів Валентина Панкова та екскурсоводи натхненно розповідали відвідувачам про творче життя класика української літератури, про велику просвітницьку роль музейного зібрання в популяризації його невмирущої літературної спадщини.

Експозиція музею, впорядкуванню якої сприяв Валерій Бойченко, щороку поповнюється особистими речами С.І. Олійника. Письменники та поети подарували бібліотечку своїх творів, а художники – картини. І тепер заслужений художник України Микола Вилкун презентував своїм землякам альбом творів скульптора Олексія Копйова та справжнє кімоно, придбане ним у Японії.

Головна дарувальниця Леся Олійник передала музею ще й раритетні прижиттєві видання тво­рів свого батька, які стали перлиною бібліотечного зібрання. Розповідаючи історію деяких експонатів, вона звернула увагу присутніх на стару дерев’яну скриньку, яка була для родини Олійників справжнім скарбом. З нею поет помандрував у творче життя. Тримав там свої пожитки, мешкаючи в Одесі. Пізніше С. Олійник написав про сімейну реліквію вірша, і символічно, що ця річ після багатьох років подорожей повернулася додому та посіла чільне місце в музеї.

Як заведено здавна, розповіді екскурсоводів гармонійно перемінялися читанням гуморесок. Один із віршів поета був навіть вперше прочитаний англійською мовою настасіївськими школярами Вікою Лукашевич і Ларисою Будановою, а Максим Коломієць озвучив авторський варіант. 

Присутній автор перекладу – письменник Андрій Євса – подякував дітям за гарний виступ і сказав: 

– Якось я вперше приїхав до Левадівки з гумористами. Після відвідин став читати твори Степана Олійника, як то мовиться, новими очима, особливо ті вірші, що наскрізь пронизані любов’ю до Батьківщини, до людей. Ті я й переклав, нехай читають усі.

Чимало було сказано про злободенну сатиру письменника. Так, завдяки публікації гуморески «Вказівок немає» з’явився місток через тихоплинний Тилігул, який досі сполучає Левадівку з сусідньою Настасіївкою, вірно служить людям. Щосуботи приходять настасіївці побазарувати, поділитися новинами, поспілкуватися.

Ще одна гостя – донька відомого актора Андрія Корнійовича Сови Валентина Андріївна – поділилася спогадами про щиру дружбу двох знаменитостей. Якийсь час вони мешкали в Одесі, на Молдаванці, а зустрілися та подружилися вже у Києві, на Червоноармійській. Степан Олійник подарував дівчині рукописний листок зі своєю гуморескою «Штани», яку артистка читає на кожному концерті. Прозвучала вона і в музейних стінах. 

На завершення екскурсії директорка музею Валентина Панкова презентувала підготовлені до ювілеїв буклети «Меморіальний музей С.І. Олійника» і «Левадівка – 1886 – 2013 рр.», що побачили світ за сприяння голови Миколаївської райдержадміністрації і водночас голови Фонду Степана Олійника «За благодійну діяльність» Олександра Чорного. Їх отримали всі гості.

Згодом на сцені сільського Будинку культури пройшов обласний фестиваль-конкурс читців українського гумору ім. С.І. Олійника. Його відкрив голова РДА Олександр Чорний. Щирими словами привітала присутніх Леся Олійник – головна натхненниця й організаторка творчих зустрічей великої Степанової родини. 

Один за одним виходили на левадівську сцену самодіяльні артисти з північних районів Одещини, Одеси, Южного, Ізмаїла, Овідіополя, які подарували глядачам щедрий розсип  гумору і сатири. 

Гостя з Кишинева, хористка ансамблю «Родина» Любов Бурлака представила товариство української культури Республіки Молдова. Уродженка села Олександрівка Кодимського району, вона завітала до Левадівки налагоджувати культурні зв’язки з історичною батьківщиною, із земляками. Сказала, що на чужині їм, як свіже повітря, потрібне рідне живе слово, й душевно виконала гімн фестивалю «Степанова весна».

І засяяли нові імена

Лауреатів премії «В ім’я доб­ра» імені Степана Олійника 2013 року оголошувала Леся Олійник, а Олександр Чорний вручав їм заслужені нагороди. Першою вийшла на сцену журналістка із Запоріжжя Віра Середа, яка плідно популяризує українську сатиру та гумор в обласній газеті «Запорізька правда» і на сайті «Письменницький портал». Удостоїлася лауреатства поетеса, сатирик, піснярка, лауреатка літературних премій ім. Степана Руданського, Вінницької обласної премії ім. Миколи Трублаїні та Всеукраїнського фестивалю-конкурсу сатири та гумору «Київ-92» Валентина Козак за книжку «Ваше сміхородіє».

Третім лауреатом став 86-річний письменник, фронтовик Андрій Євса. Завдяки його перекладу англійською мовою понад десятка віршів і оповідань Степана Олійника класика української літератури читають в усьому світі. 

З року в рік олійниківське слово ще міцніше зцементовується «Степановою весною», дедалі більше зріднючи літераторів, митців різних жанрів та простих, допитливих шанувальників невмирущого українського гумору. Сприяє цьому велика доччина любов і невгамовний характер Лесі Степанівни Олійник, яка з допомогою бага­тьох друзів намагається кожне свято зробити особливим, незабутнім. І на радість усім їй це вдається!