– Я розумію бажання дитини взяти скоріше тварину, але подумайте, будь ласка, ще – адже це жива істота, – попереджає волонтер «МурХауса» родину, яка прийшла по кота до цього невеликого розплідника.
Тут відповідальне ставлення до тварин, – усі вони хоч і підібрані хворими на вулиці, тепер доглянуті й ситі. У кожного з 25 котів, що очікують на своїх господарів у «МурХаусі», своя драма життя.
Білу кішку Мотю господарі залишили у ветеринарній клініці, де вона перебувала тривалий час, доки не потрапила у «МурХаус». Потім її забрали невдачливі господарі, які незабаром повернули назад до притулку. Тепер цей ранимий звірок не довіряє людям, а в його очах світиться сум.
Чорно-біла Муха – довгожителька розплідника. Її знайшли жорстоко побитою.
– Це дуже гарна кішка, але довіряє людям дуже обережно, – так кажуть про неї волонтери.
Домашнього кота Адмірала було знайдено півтора роки тому на Адміральському проспекті із хворими вухами і збитою шерстю. Його довго лікували, а три місяці тому його забрали, але скоро повернуть – нові господарі переїжджають і взяти із собою не можуть.
Можливо, тому ці тварини дивляться на чужинців з недовірою і болем. Але, на думку волонтерів, кожен з них знає свого майбутнього господаря. Непоодинокі випадки, коли кішка, яка відмовилася від чотирьох господарів, іде з п'ятим. А трапляється, люди приходять по одну тварину, що сподобалася на фотографії, а йдуть із другою, або навіть із двома.
– Наші кішки багато пережили, але зараз вони доглянуті, здорові, щеплені, стерилізовані, соціалізовані. Вони знають, як поводитися з людьми, тваринами. Ми дуже хотіли б, щоб про нас довідалося більше людей, щоб приходили до нас у гості, знайомилися з тваринами. Ми гарантуємо, що людина, яка візьме у нас тварину, одержить цілком підготовленого для життя у квартирі друга. Часто люди хочуть грайливого кота для дитини або спокійного для літньої людини. Ми завжди допомагаємо з вибором, – розповідає волонтер Наталя Авдєєнко.
Підбираючи кота на вулиці, волонтери розраховують, насамперед, на себе. Хоча нерідко ветеринарні клініки роблять знижки для бездомних пацієнтів, а у просторах інтернету знаходяться небайдужі до пухнатих страждальців.
– На жаль, нам іноді повертають котів. Але це одне з наших правил, – ми забираємо тварину навіть через рік, адже у господарів можуть змінитися обставини. У більшості випадків тварина, яка побувала на вулиці, дуже вдячна. Якщо вона розуміє, що її взяли назавжди, то перетворюється на найвірнішого друга. Адаптація до нового місця проходить дуже швидко – близько тижня, – говорить волонтер Олена Помазенко-Монастирська. – Ну а охочим допомогти нам ми говоримо, що найкраща допомога для «МурХауса» – це добрі руки для вихованців, корм і пресована тирса.
– Люди так відповідально ставляться до своєї роботи, що хочеться допомогти. Мені дуже подобається ідея взяти кота звідси, – ділиться Надія Стрілець, цілком ймовірно майбутня господиня кота, яка прийшла з дочкою Настасею, щоб подивитися на пухнатих вихованців. – Гадаю, ми скоро визначимося із цим рішенням.
