Навіть старшим жителям Слов’яносербки важко пригадати, коли до села приїжджали керівники обласного рівня. Дізнавшись про участь голови Одеської обласної ради Миколи Володимировича Пундика у сході громадян щодо обговорення «Народного бюджету», люди поспішали до місцевого Будинку культури. У залі, як кажуть, яблуку ніде було впасти.
– Погляньте, яка гарна навесні Слов’яносербка, і з кожним роком населений пункт стає все привабливішим, – сказав директор місцевого сільськогосподарського товариства Володимир Іванович Кухтик.
– Я тут живу від народження і кажу це з повною відповідальністю. Посудіть самі: з 1993 року в селі є природний газ, налагоджено водопостачання, тож люди створили для себе такі побутові умови, що не поступаються міським. Звичайно, є проблеми з робочими місцями, але я вважаю так: заробіток знаходить той, кому він справді потрібен. Ото якби нам допомогли ще відремонтувати дорогу до районного центру!
Сполучення із Слов’яносербкою і справді нікудишнє. Здавалося, що суцільним вибоїнам не буде ні кінця, ні краю. Цією ж дорогою приїхав і Микола Володимирович Пундик. Тож, звертаючись до присутніх у залі та випереджаючи запитання сільчан стосовно її ремонту, голова облради повідомив, що з 2014 року всі дороги місцевого значення планують передати на баланс районних державних адміністрацій. Відомо, що сьогодні в кожному літрі бензину або солярки присутній акцизний збір, який спрямовується на утримання та ремонт доріг. Отож, якщо місцеві шляхи перейдуть у відання районної влади, а разом з ними – і сума акцизного збору, то можна сподіватися на значне покращення ситуації. До того ж це дасть можливість відродити районні служби автомобільних доріг, що із середини 2000-х років практично приречені на жалюгідне існування.
– Безумовно, нинішній стан автомобільного сполучення в області – просто жахливий, – сказав Микола Пундик. – Я не впевнений, що всі дороги, які раніше існували, потрібні зараз (причини тут різні, бо лише у Великомихайлівському районі за останні 10 – 12 років перестало існувати понад десять хуторів). Але однозначним є те, що основні шляхи ремонтувати треба. Якби це була проблема тільки Великомихайлівського району... А такий стан у всій області. Керівник Одеського облавтодору озвучив такі дані: на сьогоднішній день для капітального ремонту доріг (не беручи до уваги комунальні шляхи) треба вісім мільярдів гривень. А весь річний бюджет області становить лише 4,7 мільярда. Ми розуміємо проблему і будемо працювати над її розв’язанням. Зокрема сподіваємося на державну програму «Дорога до дому», що дасть можливість значно покращити ситуацію.
На сході громадян люди могли пересвідчитися, що обласною та районною владою у минулому році зроблено немало добрих справ. Лише невелика частина з них була продемонстрована з допомогою короткого фільму. Так, у межах «Народного бюджету» було газифіковано декілька населених пунктів, у багатьох селах налагоджене якісне водопостачання, здано в експлуатацію довгобуд Новопетрівського НВК, капітально відремонтовано спортзал Полєзненської школи, придбано шість шкільних автобусів, закуплено медичне устаткування на суму понад три мільйони гривень, збудовано торговельний ринок у селі Великоплоскому, відкрито сучасний прикордонний пункту пропуску «Гребеники»… Перелік добрих справ можна продовжити. Але краще назвати перспективи подальшого розвитку населених пунктів. У цьому плані позиція районної влади чітка і зрозуміла. Голова райдержадміністрації Михайло Вишняков та голова районної ради Віталій Гірін мають спільну мету – газифікація та якісне водопостачання сіл. На їхню думку, це головні завдання.
– У минулому році природний газ прийшов у домівки мешканців Першотравневого та Петрівського, – зауважив голова РДА Михайло Вишняков. – Причому ці роботи ми виконали за рахунок районного бюджету. На черзі – газифікація сіл Мигаєве та Великозименове. Загалом за 3-4 роки ми плануємо завершити будівництво підвідних газопроводів. Таким чином, увесь район буде з природним газом.
Звітуючи перед громадою про реалізацію програми «Народний бюджет» у 2012 році, Слов’яносербський сільський голова Іван Батурін перш за все подякував місцевим сільгоспвиробникам за підтримку та фінансову допомогу. Вдалося ввести в експлуатацію артсвердловину, що стояла 10 років, відремонтувати водогін, замінити вікна, полагодити покрівлю Будинку культури та зробити ще немало корисного для жителів громади.
– Чому бюджет називається народним? – звернувся Іван Максимович до присутніх і сам же відповів на своє запитання: – Бо жодна справа не виконується самотужки. Наприклад, взяти ремонт приміщення сільради. Ми закупили будматеріали, спонсори-сільгоспвиробники оплатили роботи, а працівники органу самоврядування брали участь у ремонті. Тож всі разом будівлю упорядкували. Таким чином виконувалися майже всі роботи, і я хочу сказати спасибі людям, які розуміють суть програми «Народний бюджет» і йдуть назустріч.
– Сільський голова недарма порушив тему про народний характер бюджету, – сказав на завершення Микола Володимирович Пундик. – Бо найголовніше в цій програмі – спілкування влади з людьми, чого за останні 20 років ніхто не робив, особливо в селах. Хоча кожен має знати, що з бюджету області (4,7 мільярда гривень) 40 відсотків йде на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери, 30 відсотків витрачається на різноманітні пільги. І лише решту ми можемо ділити для розв’язання наявних проблем на місцях. Ми могли б роздати кожній сільраді по кілька десятків тисяч гривень. Але тоді б ту ж Новопетрівську школу не здали в експлуатацію ще багато-багато років…
На зібранні громади присутні мали можливість говорити про все, що їх хвилює. Та, серед інших питань, найбільше люди нарікали на труднощі перетину кордону з Придністров’ям. Село розташоване за декілька десятків кілометрів від Тирасполя. До того ж у сусідній державі (хоч і не визнаній) живуть родичі мешканців Слов’яносербки, Гребеників та інших прикордонних сіл району. Проте в людей виникають проблеми з поїздками та перевезенням продуктів харчування.
З радісним настроєм поверталася додому делегація із сусіднього села Гребеники, якій голова обласної ради пообіцяв допомогти у виділенні коштів для капітального ремонту приміщення місцевої школи.
– Хто б подумав, що на сході громадян у сусідній сільраді ми отримаємо надію на вирішення такої проблеми?! – поділилася зі мною емоціями Гребениківський сільський голова Галина Вікторівна Таран. – Приміщення дуже старе, але в селі підростає понад дві сотні діточок, для навчання та виховання яких треба створити нормальні умови. За рахунок обласного бюджету нині в нашому селі завершується капітальний ремонт приміщення дитсадка. Тепер є надія на ремонт школи. Тож з візитом Миколи Володимировича Пундика нам просто пощастило.
