У перерві засідання сесії голова обласної ради Микола Пундик відповів на запитання журналістів. Перше стосувалося саме того, із чим пов'язана підвищена активність депутатів – за 2 години роботи їм вдалося подолати всього третину порядку денного (20 питань), і практично з кожного пункту виникали обговорення.
– У мене є підозри, що розмови про можливий референдум, про можливі дострокові вибори до Верховної Ради, які ведуться в Києві, виступають якимось додатковим стимулюючим до публічних виступів чинником, – відповів Микола Володимирович. – Виступам по суті, а найчастіше й просто так.
– А яке з розглянутих питань особисто Вам здається найважливішим?
– Важко сказати, вони усі важливі. Але по-людськи мені особливо близьке питання про Куяльник. Ви чули, як із зали лунали вигуки «Давайте запускати воду з моря». Але чому тоді в ХХ столітті, коли двічі морська вода подавалася до лиману, від цього швидко відмовлялися? Я не фахівець із питання забезпечення нормальної життєдіяльності Куяльника, як і більшість депутатів обласної ради. Рецепт порятунку водойми з найменшими втратами для неї повинні дати, звичайно ж, фахівці.
– Наскільки відкрито буде працювати депутатська група «Куяльник»?
– Максимально відкрито. Я сам входжу до складу цієї групи. Наше завдання – якнайшвидше знайти рецепт порятунку лиману.
– А вчені матимуть змогу довести до вас свою думку про дану проблему?
– Звичайно. Я знаю, що вони дотримуються двох різних точок зору. Одна полягає в тому, що треба обов'язково з'єднувати Куяльник з морем. Друга, діаметрально протилежна, базується на 200-річнй історії водойми, коли вона пересихала практично повністю і потім відновлювалася без втручання людини. Що робити зараз, треба вирішувати спільно.
– Чи не стане депутатська група «Куяльник» прецедентом для появи аналогічних груп з інших проблем, скажімо, «Узбережжя», «Сасик»?
– З серйозних проблемних питань у нас діють робочі групи. До їх складу входять і депутати, і профільні фахівці. У цьому випадку завдання депутатського об'єднання «Куяльник» полягає у максимально відкритому обговоренні долі водойми та виробленні рецепту його порятунку.
– Чи зрушила з мертвої точки ситуація щодо Сасика? Чи дійшли до єдиної думки, що треба робити – роздамбовувати чи ні?
– Тут теж є дві діаметрально протилежних думки. Висновку щодо необхідності роздамбування, зробленого президією Академії наук України або самою Академією, на сьогоднішній день немає.
– Ухвалене сьогодні рішення сесії «Про недопущення проявів пропаганди насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, використання нацистської символіки на території Одеської області» має політично декларативний характер чи з'являться конкретні символи, які тепер не можна буде використовувати?
– У нас, як у будь-якій цивілізованій країні, діють закони, які забороняють популяризацію та використання нацистської символіки, а все ж таки це відбувається. Наше рішення спрямоване на активізацію роботи органів, які покликані стежити за виконанням законів.
– Ваш попередник на посту голови обласної ради, а нині – депутат облради Микола Леонідович Скорик, запитав, чи немає небезпеки обмеження інтересів районів області від ухвалення обласної програми розвитку соціальної інфраструктури обласного центру? Ви говорили про пріоритетність даного напряму. А хто визначав його пріоритетність?
– Кошти, передбачені на розвиток територій, ідуть в область. Для розвитку обласного центру є інші джерела фінансування з бюджету розвитку. Я переконаний, що не брати участі у розвитку обласного центру область не має права. Це підтверджено і рішенням сесії обласної ради, на якій ухвалювалася зазначена програма як одна із пріоритетних.
– Ви сказали, що на цій сесії востаннє будуть розглядатися питання щодо передачі в оренду ставків. Чому?
– З 1 липня нинішнього року ці питання, у рамках розмежування повноважень рад, переходять у відання місцевих територіальних громад.
