Здатність впроваджувати в життя важливі рішення є необхідною якістю політика. Особливо в українському випадку, коли євроінтеграція вимагає не лише декларацій, але й ухвалення необхідних рішень.
Як відомо, Україна в листопаді 2012 року ухвалила Кримінально-процесуальний кодекс, замість радянського КПК, який був ухвалений ще в далекому 1961-му. Під час вступу до Ради Європи 1995 року наша держава устами свого Президента Леоніда Кучми зобов'язалася ухвалити новий КПК, який відповідав би правилам судочинства, прийнятим у цивілізованому світі. І лише після приходу до влади Віктора Януковича робота над розробкою та впровадженням нового КПК помітно прискорилася та набула завершеного характеру.
Під час всеукраїнської наради працівників прокуратури, яка пройшла минулого тижня, Президент констатував, що «положення КПК одержали високу оцінку з боку міжнародних організацій та експертів, які відзначили його відповідність існуючим стандартам, а також прогресивність його змісту у порівнянні з відповідними кодексами багатьох європейських країн». Таким чином глава держави не лише констатував реальні успіхи України у справі реформування основ правосуддя, але й підкреслив, що громадяни нашої країни захищені від юридичної сваволі.
Чим відрізняється новий КПК, що є складовою частиною вітчизняного законодавства лише з листопада 2012 року? Його відрізняють радикальні та системні зміни, засновані на міжнародному досвіді і європейських стандартах, здатних забезпечити ефективний перехід від обвинувальної до змагальної моделі карного судочинства. Віктор Янукович підкреслив, що «нам вдалося створити законодавчу основу сучасного карного судочинства європейського зразка».
Варто нагадати, що лише за п'ять місяців реальністю слідства з кримінальних справ стало істотне розширення процесуальних прав та можливостей захисту, широке застосування технічних засобів, скасування інституції додаткового розслідування, значне розширення прав та гарантій потерпілих.
Президент повідомив, як нові норми КПК реалізуються в реальному житті. Лише за 5 місяців дії нового Кодексу громадянами внесено як заставу понад 65 млн грн, тоді як за весь 2012 рік така сума становила 44 млн, а за 2011 рік – лише трохи більше 9 млн. Сьогодні новий для українського суспільства запобіжний захід – домашній арешт – становить вже понад 7 відсотків у загальній структурі арештів. До того ж практично удвічі поменшала кількість дозволів на проведення обшуків.
Віктор Янукович звернув особливу увагу на той факт, що для команди влади пріоритетним є завершення роботи над інституцією карних провин, впровадження якого дозволить ввести в дію відповідні положення Кримінально-процесуального кодексу України та сформувати цілісну концепцію карних правопорушень. Очевидно, що гуманізація законодавства – не лише принципова вимога Президента, але й реальне підтвердження просування України шляхом євроінтеграції.
Глава держави наполягає на тому, що зупиняти процес реформування правоохоронної системи не можна. У цьому контексті першочерговим завданням залишається підготовка законодавчих пропозицій з реформування прокуратури. Цей процес потребує зваженого підходу, ретельного вивчення досвіду інших країн, аналізу можливих наслідків.
Янукович підкреслив: «Подальші кроки у напрямі реформування прокуратури повинні здійснюватися у співпраці з міжнародними експертами та забезпечити побудову в Україні сучасного та ефективного органу, наділеного обсягом повноважень й інструментами для їх реалізації, що відповідають вимогам європейських стандартів у цій сфері». Очевидно, Глава держави має намір продемонструвати, що слова в нього не розходяться з ділом.
