Здатність держави обстоювати свої інтереси в сучасних умовах не тільки породжує повагу громадян, але і є запорукою ефективної реалізації державної політики модернізації. Віктор Янукович добре це розуміє.
Наприкінці весни Україна зуміла домогтися істотного зовнішньополітичного успіху, що має під собою економічну основу: наша країна уникла загрози економічної дезінтеграції на пострадянському просторі й далі впевнено рухається до Європейського Союзу.
Президент України 31 травня провів телефонну розмову з головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу. Віктор Янукович проінформував пана Баррозу про підписані домовленості про поглиблення взаємодії між Україною та Євразійською економічною комісією. Глава держави запевнив, що ця нова модель співпраці між Україною й деякими іншими пострадянськими країнами не суперечить членству України в СОТ і стратегічному курсові на євроінтеграцію, реалізовуваному шляхом укладання Угоди про асоціацію і створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС.
Нагадаємо, що Митний союз об’єднує Росію, Білорусь і Казахстан, і вже з 2015 року має перетворитися на Євразійський економічний союз, вийшовши на якісно новий рівень економічної інтеграції. Цей проект пострадянських держав можна оцінювати по-різному, проте очевидно одне: Україна зацікавлена у взаємовигідних відносинах із Митним союзом, товарообіг з яким становить, за різними оцінками, 35-40% від загального товарообігу нашої країни, інакше кажучи – близько 60 мільярдів доларів.
Приємно, що мова не тільки про продукцію кондитерської та горілчаної галузей нашої харчової промисловості. Співпраця у сфері високих технологій також відповідає інтересам України та її сусідів за пострадянським простором. За майже 22 роки після розпаду СРСР його колишні республіки зуміли відновити господарські зв'язки, тому поява нових митних кордонів працюватиме на користь не тільки Україні, але і її партнерам.
Як відомо, країни Митного союзу на настійну вимогу Москви неодноразово погрожували Києву посиленням митного режиму, ініціюючи так звані антидемпінгові розслідування. Прикордонна та міграційна служби РФ навіть ініціювали в'їзд до Росії за закордонними паспортами для громадян СНД (за винятком країн, що входять до Митного союзу). Очевидно, що Кремль намагався нав'язати Україні власний сценарій інтеграції. До речі нагадаємо, що Росія розглядає Митний союз як інструмент реалізації власних політичних амбіцій.
Ніде правди діти – візит Віктора Януковича до Астани, де проходило засідання Вищої євразійської економічної ради, очікувалося аналітиками з побоюванням. Критики Глави держави висловлювали сумніви щодо здатності Віктора Януковича належним чином захистити національні інтереси. Але зі столиці Казахстану український Президент повернувся з дипломатичною перемогою. Йому вдалося домогтися надання Україні статусу спостерігача при Митному союзі та – у перспективі – в Євразійському економічному співтоваристві. Зазначимо, що статутні документи МС не передбачають статусу спостерігача для країн, що не входять у нього, однак для України зробили виняток.
Радник Володимира Путіна Сергій Глазьєв поквапився прогнозувати скоре приєднання нашої країни до Митного союзу, зазначивши, що статус спостерігача – тільки перший крок. Йому аргументовано заперечили українські дипломати – міністр закордонних справ Леонід Кожара й уповноважений із зовнішньополітичних та інтеграційних процесів Костянтин Єлисеєв. Вони стверджують, що меморандум про співпрацю з Митним союзом не створює для України зобов'язань, регульованих міжнародним правом. Наша країна розбудовує свої відносини в цьому напрямі за вже давно запропонованою Віктором Януковичем формулою «3+1», що найповніше відповідає українським національним інтересам.
