Теплохід «Істра» підійшов до причалу міста Вилкового. Тут починався останній етап досліджень Дунаю, які провадять вчені у межах третьої спільної Дунайської експедиції.
Щоб скласти цільну картину екологічного стану річки, їм треба буде пройти до моря решту 18 кілометрів. За 12 років вже було проведено дві подібні експедиції. Разом із ще трьома суднами, що паралельно працюють, які спорядила Міжнародна комісія щодо захисту Дунаю (МКЗД), нинішня експедиція стала найбільшою у світі серед проведених на річках.
На вилківській площі Святого Миколая відбулася зустріч із вченими та представниками Міністерства екології та природних ресурсів України, що надало підтримку в дослідженнях.
Як сказала директор департаменту екології та природних ресурсів Одеської облдержадміністрації Валентина Дацюк, експедиція стартувала два місяці тому у німецькому місті Регенсбурзі. Судна пройшли повз береги 10 країн. Увагою міжнародних експертів було охоплено 2375 км річки: як її прибережна, так і глибоководна зони. Вчені регулярно робили аналізи взятої на пробу води, донних відкладань, вивчали різноманіття іхтіофауни.
Дотепер було відомо про існування в Дунаї 106 видів риб, з яких 16 занесено до Червоної книги. Але тепер виявлені нові види. Для моніторингу було виділено 32 ділянки. Для тимчасового добору особин застосовувалася спеціальна електровудка із силою розрядів, які діють у радіусі одного метра.
Цей аспект дослідження застосовувався лише нинішньою експедицією. Вперше створено повну базу всіх дамб та протиповеневих комплексів, шлюзів-регуляторів, наявність яких також впливає на стан річки.
Керівник експедиції, угорський вчений Бела Чані відзначив, що в кожному із секторів спостерігалися свої тенденції, і це визначило різноманітність досліджень. Тепер потрібно рік, щоб обробити аналізи, зробити відповідні висновки і дати рекомендації кожній із придунайських країн про їхні конкретні проблеми, які потребують розв’язання.
Деякі з них позначив виконавчий секретар МКЗД Іван Завадський. Забруднення Дунаю може відбуватися через роботи щодо забезпечення навігації, а також через низьку фільтрацію каналізаційних стоків в очисних спорудах. Непокоять концентровані викиди сполук азоту і фосфору, що потрапляють у річку внаслідок неправильного ведення сільгоспробіт. Новою бідою стала присутність у дунайських водах небезпечних органічний речовин, важких металів. До цього їх вміст мало піддавався моніторингу, хоча вони дуже відчутно впливають на екостистему річки. І. Завадський позитивно відгукнувся про співпрацю України з країнами Європи та спільне прагнення не забруднювати Дунай.
Погоджуючись із ним, національний експерт у МКЗД від України Олексій Ярошевич відзначив, що держава не має ні коштів, ні обладнання, щоб самостійно провадити подібні тотальні дослідження. Вони особливо важливі у Нижньому Дунаї, куди течія приносить усі викиди, що потрапляють у річку. Своєю чергою, Україна повинна підтримати та виконати усі директиви, ухвалені країнами ЄС.
– Вірно поставлений діагноз – запорука успішного лікування, – говорить В. Дацюк, оцінюючи значення моніторингу. – За його результатами будуть розроблені оптимальні заходи впливу на якість річкової води.
Українці не входять до складу цієї експедиції. Але держава в особі обласного департаменту бере участь у програмі транскордонної співпраці за трьома грантами. Це моніторинг навколишнього середовища, визначення джерел забруднення, зрештою, для жителів Вилкового – будівництво очисних споруд вартістю 4 млн євро. З боку області будуть оплачені роботи своїх проектантів, виконавців та частину будматеріалів. Основну частку капіталовкладень вносить Євросоюз. Згідно з держпрограмою розвитку Придунав’я потрібно буде також розчищати русла.
Наступна подібна експедиція планується через 6 років.
