Про майбутнє масове звільнення портовиків в Ізмаїльській міськраді знали й готувалися до нього заздалегідь – ще в середині січня було проведено тристоронню зустріч керівництва міста, Центру зайнятості та Ізмаїльського порту, на якій обговорювалися шляхи виходу із ситуації, що склалася. А незабаром було створено робочу комісію для вживання заходів щодо запобігання стрімкому зростанню безробіття. Очолити її доручили заступникові міського голови Сергію Баткіліну. Ця комісія продовжує свою діяльність дотепер. До слова, тільки у першому півріччі відбулося десять її засідань.

Починаючи свою роботу з тими, хто звільняється, члени комісії розуміли, що для кожного з них ця ситуація є стресовою, своєрідним крутим поворотом, заломом долі. Саме тому головне завдання вбачалося в тому, щоб заспокоїти людей, запропонувати їм варіанти соціальної допомоги, нового місця праце­влаштування. Звільнених запрошували для проведення індивідуальних бесід, провадили анкетування для ефективнішого пошуку роботи. 110 скороченим цього року портовикам пропонувалося майже 100 вакансій на обох судноремонтних заводах. Проте, за словами Сергія Баткіліна, від пропозицій щодо варіантів подальшого працевлаштування переважна більшість відмовилася. Причина, швидше за все, криється в тому, що одержуючи в порту високу заробітну плату, люди претендували на неї й на новому місці роботи. Однак, на жаль, в Ізмаїлі на сьогоднішній день відсутні високооплачувані вакансії. Колишні портовики повважали, що краще одержувати допомогу у зв’язку з безробіттям, ставши на облік у Центр зайнятості.

– В остаточному підсумку, за нашими відомостями, частина вивільнених пішла на дострокову пенсію, – пояснює заступник міського голови Сергій Баткілін, – хтось вирішив зайнятися пошуком роботи самостійно, а хтось – бізнесом. Загалом же, за допомогою комісії було працевлаштовано 13 чоловік. Втім, це ще не остаточні цифри, тому що комісія роботу свою не припиняє.

У міськрайонному Центрі зайнятості пояснили, що за підсумками першого півріччя з 110 колишніх портовиків, які живуть у місті, на облік у Центрі зайнятості став 81 чоловік. При цьому слід відзначити, що переважна більшість із них від поточних вакансій, наявних у базі даних, поки що відмовляється. На думку фахівців Центру зайнятості, ці люди вкрай слабко використовують і інші можливості, надавані законодавством про зайнятість населення. Так, практично незатребуваними є ваучери для осіб старших 45-річного віку, які надають шанс безкоштовного перенавчання на інші професії. Також лічені одиниці з числа звільнених скористалися можливістю одержати одноразову державну допомогу на відкриття власного бізнесу. Коротко кажучи, поведінку цього контингенту людей можна охарактеризувати як необґрунтовано пасивну. Але ж тим часом термін виплати допомог у зв’язку з безробіттям минає через дев’ять місяців після звільнення, після чого проблема реального працевлаштування постане з не меншою гостротою.

– Близько трьох десятків осіб, які так і не звернулися до Центру зайнятості, ми запрошували до управління праці та соцзахисту, – говорить начальник цього управління Алла Рудак. – Однак, на жаль, понад половина з них так і не з’явилася для бесіди. Причини такого ігнорування важко пояснити.

Адже крім допомоги у працевлаштуванні, тут були готові надати й інші види соціальної допомоги: субсидії на комунальні послуги, виділення інвалідам пільгового транспорту, забезпечення санаторно-курортним лікуванням, надання матеріальної допомоги, оформлення догляду за інвалідом тощо.

– Однак на сьогоднішній день жоден з колишніх працівників порту щодо цих питань до нашого управління так і не звернувся, – констатує цей факт Алла Рудак.

Незважаючи на усі складнощі, керівництво міста далі працює над розв’язанням цієї проблеми. Про це свідчить і ухвалене кілька місяців тому рішення виконкому, яке надало комісії на чолі з віце-мером Сергієм Баткіліним офіційного статусу і затвердило положення про її повноваження.