…Колись тут у кронах дерев співали солов’ї, а легкий вітерець розносив солодкуватий запах акацій. Мешканці будинків, розташованих на околиці Березівки, ще й досі пам’ятають перші враження, які переповнювали їх під час заселення. Та згодом ситуація докорінно змінилася – неподалік з’явилося сміттєзвалище. А лісосмуга, яка з останніх сил стримувала небажаного «сусіда», розійшлася на дрова.
Чи влаштовував людей такий перебіг подій, ніхто не питав. Більше десяти років тому місцева влада вирішила, що там доречно зробити звалище, адже деякі березівчани почали вивозити побутові відходи просто на узбіччя дороги, бо їм так було зручно. А стихійні смітники, які з’являються в різних місцях, аж ніяк не йдуть у порівняння з паспортизованими.
З кожним роком сміттєзвалище все ближче й ближче підступало до будинків, загрожуючи поглинути все на своєму шляху. Іноді непотріб підпалюють, і якщо вітер дме в бік міста, їдкий сморід заважає дихати.
– Влітку неможливо тримати відчиненими вікна. Білизна після просушування на такому повітрі потребує повторного прання, – розповідає мешканка крайнього будинку Лариса Толмачова.
Які тут вже солов’ї. Замість їхнього співу лунає лише виття собак, які зграями бродять біля полігону відходів. А влітку по прилеглих садибах рояться хмари різних кольором і розміром мух. Вони розносять кишкові інфекції.
Годі й уявити, що тільки сюди не вивозиться, – побутові, хімічні, будівельні та біологічні відходи, мертві тварини, гній. А навкруги звалища в радіусі щонайменше півкілометра вітер розносить поліетиленові пакети, обгортки та папірці.
Як розповів Сергій Толмачов, мешканці не раз зверталися до місцевої та районної влади з проханням закрити звалище. За останні роки ситуація дещо покращилася. Сміття, яке почало розповзатися в бік будинків, прибрали, а звалище постійно підгортається, проте, на жаль, воно досі діє.
Хто виграє в цій боротьбі?
– Це дуже велика й болісна для нас проблема. Ми не перший рік працюємо над її подоланням. Відкриття цього звалища було великою помилкою, і я би закрив його з превеликим бажанням. Проте справа набагато складніша, ніж здається. Передусім, для того, щоб відкрити нове звалище, потрібні чималі кошти. Але головне питання – як це правильно зробити і як навчити жителів доручати вивезення відходів комунальникам, – зазначає міський голова Валерій Григораш.
Він розповів, що спочатку міська рада почала справжню боротьбу зі сміттям у місті: за спонсорські кошти придбали сміттєвоз, власними силами виготовили сміттєві баки, встановили урни, організували суботники. Паралельно проводиться робота з упорядкування звалища та пошуку можливих інвесторів, які б налагодили переробне виробництво.
І щойно така фірма з’явилася, зажевріла надія. ТОВ «Альбус-Форс» має намір працювати в районі. Представники товариства планують встановити близько двохсот контейнерів, а також запровадити систему пільг та інших мотивацій для сумлінних жителів.
Але чи зацікавлені самі березівчани в тому, щоб їхнє місто та його околиці були чистими? На жаль, виявляється, далеко не всім до цього є діло. Люди не лише не допомагають місцевій владі, а ускладнюють і без того нелегку боротьбу: не складають угоди на вивезення сміття, а полишають його там, де заманеться.
«Мені байдуже, я ліпше буду вивозити відходи в лісосмугу, ніж складатиму угоду і платитиму вам за утилізацію», – такі однотипні відповіді отримували представники «Альбус-Форс», коли почали працювати з населенням.
Коли ж, нарешті, люди змінять своє ставлення і зрозуміють, що благоустрій у спільному домі залежить від кожного його мешканця?
Але робота таки провадиться, і певні зрушення є.
– Раніше договорів із ЖКГ на вивезення сміття було дуже мало, на даний час їх укладено вже три тисячі, – говорить В. Григораш.
Хоча всі розуміють: щоб ця робота була дієвішою, бракує законодавчих важелів.
Як нема поваги до людей, не буде її і до себе
Пригадалося: якось на дорозі зупиняється нічим не примітне авто, з нього виходить жінка, в якій впізнаю місцеву підприємницю. Вона без жодного сумніву викидає мішки зі своїм непотребом просто на узбіччя… Виникає питання: за що так можна не любити рідне місто і не поважати інших людей?
На жаль, такі випадки не поодинокі. Напрошується простий висновок – сміття передусім з’являється в головах людей, а потім на узбіччях, околицях і в річках.
Слід відзначити, що ускладнило боротьбу з такими невігласами скорочення екологічної служби. Відсутність еколога в районі, який міг би змусити порушника сплатити штраф, розв’язує тому руки. А щоб притягнути такого громадянина на адміністративну комісію, треба впіймати його двічі та дочекатися його появи на засіданні цієї комісії.
На жаль, така проблема залишається актуальною майже для кожного міста. Тому потрібно шукати шляхів її подолання. І найперше – змінювати менталітет населення та врегулювати законодавство.
