«Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» – це фінансова установа, що допомагає в забезпеченні житлом тих, хто його потребує. Вона має 26 регіональних управлінь у всіх областях України.
Здавалося б, усе гранично ясно. Проте користувачам інтернет-мережі досить часто трапляються на очі демотиватори або карикатури, так би мовити, «на злобу дня». Найчастіше іронізують або жартують із приводу купівлі власного житла. Наприклад, на одній фотографії сімейна пара зображена на тлі хатини з гілок із підписом «Доступне житло для молодої родини».
За ким правда? За жартівниками, які натякають, що держпрограми є, але вони не допомагають людям? Чи за ініціаторами проекту молодіжного житлового будівництва? Думку перших ми бачимо в інтернеті. Тому звернулися до директора Одеського регіонального управління державної спеціалізованої установи «Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» Геннадія Мірошниченка і попросили відповісти на деякі запитання.
Розмова вийшла різнобічною, але, в принципі, розкрила варіанти здешевлення вартості власного житла.
– Геннадію Миколайовичу, які програми сьогодні запропоновано громадянам, що бажають придбати житло з допомогою держави? Поговорімо коротенько про кожну з них.
– Пропоную почати з програми «Пільговий кредит». У межах її реалізації громадяни віком до 35 років можуть одержати від держави кредит під три відсотки річних. Для цього потрібно, по-перше, бути на квартирному обліку, по-друге, зареєструватися у Фонді. Третя умова – одержувати офіційний дохід, який дає змогу сплачувати всі видатки щодо оплати тіла кредиту й відсотків. У процесі реалізації програми може бути знижений розмір суми повернення кредиту у зв’язку з народженням дітей. У цих випадках настають пільгові періоди, які дають родині з однією неповнолітньою дитиною змогу не виплачувати відсоток за кредитом взагалі. Якщо в родині двоє дітей, то тіло кредиту зменшують на 25 відсотків. Для тих, у кого в родині троє або більше дітей, передбачена виплата тільки п’ятдесяти відсотків від усього тіла кредиту.
– Помітила, що ця програма є найпопулярнішою. Адже її автоматичним калькулятором, який розраховує всі виплати родини, скористалося найбільше відвідувачів сайту.
– Ви праві. Але водночас вона найменше фінансована з боку держави. Загальна кількість жителів Одеського регіону, що бажають придбати житло за такою схемою та подали документи, – понад 800 чоловік. Але за останні два-три роки ми видали на цю програму тільки десять кредитів.
Друга програма, орієнтована на молоді родини з віковим обмеженням, – «Статутний капітал». Вона дозволяє коштами самого фонду кредитувати людей під дев’ять із половиною відсотків річних. (Шість із половиною – це ставка Нацбанку України й три відсотки – за обслуговування.) Будучи фінансовою установою, ми маємо право видавати такі кредити. Це непогана система кредитування для людей, що потребують поліпшення житлових умов, перебувають на квартирному обліку і не досягли тридцяти п’яти років. Слід пам’ятати, що й у першому, і в другому випадках термін кредитування обмежений пенсійним віком. Це робиться для того, щоб людина з молодіжним кредитом не зайшла за 60 років.
Наступні дві програми віком її учасників не обмежені. Вони створені для всіх, хто потребує власного житла, і об’єднані під єдиним назвою «Доступне житло». Одна з них дозволяє людині з допомогою держави придбати квартиру на 30 відсотків нижче її вартості. Тобто на безповоротній основі сім’ї одержують знижку і вносять решту суми на свій розрахунковий рахунок. З нього кошти йдуть забудовникові. Так відбувається здешевлення вартості житла. Потенційні мешканці одержують квартири в споруджуваних будинках.
Далі розповім про другу гілку програми «Доступне житло» – здешевлення вартості іпотечних кредитів. Це соціальна ініціатива Президента України Віктора Януковича. Тут відбувається таке: родина, що потребує поліпшення житлових умов, заявляє про свій намір купити житло в межах держпрограми. Слід зазначити, що дві категорії громадян за цим документом визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, без офіційних довідок про перебування на квартирному обліку. Це сім’ї, які мешкають у гуртожитках, що підтверджено пропискою в паспорті та відповідною довідкою за формою № 1, а також люди, які перебувають за місцем постійного проживання, але мають менше дев’яти квадратних метрів житлової площі на людину.
Програма здешевлення вартості банківських кредитів працює за схемою: людина укладає з банком кредитний договір під 16 відсотків річних. Держава компенсує 13 відсотків. В обов’язках клієнта банку залишаються три відсотки річних і тіло кредиту. Вік учасників не обмежується тридцятип’ятиріччям, але потрібен перший внесок.
Людина звертається до Фонду, подає довідку про те, що потребує поліпшення житлових умов, приносить довідку про доходи. Якщо все гаразд, рушає до забудовника, вибирає квартиру, потім відвідує банк. Після позитивного рішення родина відправляє на розрахунковий рахунок перший внесок, туди ж перелічуються кредитні гроші, узяті під заставу майбутньої квартири. Потім починаються всі необхідні процеси оформлення житла.
За всіма чотирма програмами всі операції між забудовником, банком, Фондом і людиною проходять винятково через розрахункові рахунки. Підсумок співпраці – придбана у будівельників квартира.
– Геннадію Миколайовичу, а якщо за однією з програм житло побажає придбати самотній чоловік або жінка?
– Самотня людина теж уважається родиною. Але з меншою нормою площі житла.
Якщо ж родина складається з двох чоловік, то її інтереси представляє один з них. Якщо це чоловік, то жінка обов’язково присутня при підписанні договорів і дає згоду. Але я переконався, що направду ніщо так не зміцнює молоду родину, як спільно взятий кредит.
Хоча є серед наших клієнтів такі, що вступили в шлюборозлучний процес. На мій погляд, пара просто не витримала випробування кредитом. Адже не таємниця, що є сім’ї, які створюються на споживчій основі: є гроші – є взаємини. Тому вони неспроможні терпіти досить тривалий грошовий дискомфорт.
– Невже немає позитивних прикладів?
– Звичайно, є! За рік близько десяти сімейств, учасників програми, уже заселилися до своїх квартир. От вони напевно зміцніли після перевірки почуттів кредитуванням.
Останню програму, про яку ми говорили, було ухвалено у квітні 2012 року. До серпня вона зазнавала деяких змін. Ті сім’ї, що прийшли до нас наприкінці торішнього літа, вибрали будинок, зданий в експлуатацію в листопаді. Вони зробили ремонт і зараз уже живуть у власних квартирах. Це реальна ситуація, коли сім’ї протягом року вирішили своє квартирне питання.
– Не таємниця, що переважна більшість воліють жити в центрі Одеси. Чи дають змогу об’єкти, що належать до програми, вибирати місце розташування житла в будь-якому районі міста?
– Ми чітко розуміємо, що вливання грошей у будівельну галузь загалом оздоровлює економіку. Саме тому робота Фонду спрямована на те, щоб люди купували квартири у споруджуваних будинках або в будинках, завершених у нещодавній час. При будь-якому вкладанні кредитних грошей у фінустанови виникає ризик, що дана квартира, будинок, можуть бути не добудовані. Щоб цього уникнути, ініціюються додаткові перевірки господарської діяльності, активу тощо. У разі потреби подається допомога. Акредитацію у нас проходять тільки ті забудовники, які надали всі необхідні документи, які доводять, що їхня репутація не була заплямована. Саме тому людина має право вибрати будь-яку квартиру, на будь-якому поверсі, з будь-яким уподобаним видом із вікна, але тільки на тих об’єктах, які ми йому запропонуємо.
– Де розташовані ці будинки?
– Найближче до центру міста розташований будинок за адресою: вул. Проценка, 50. Будує його компанія «Стікон». Споруджується будинок, розташований на території селища Котовського за адресою: вул. Героїв Сталінграда, 20-30. Це ЖК «Гранд Парк». Забудовник – група компаній «СК». Ще один будинок споруджується близько до селища Котовського, в Іллічівці. Будує його компанія «Ніка Меда». Наступний об’єкт розташований на землях Овідіопольського району в ЖК «Райдужний», недалеко від проспекту Маршала Жукова, що на Таїрова. Будує його фірма «Руніком».
Хотілося б навести ще один позитивний приклад. У Южному зусиллями міської ради ініційовано власне доповнення до програми «Доступне житло». На кошти з бюджету міста знижено вартість купованого квадратного метра для осіб, що потребують поліпшення житлових умов і перебувають на квартирному обліку, на 30 відсотків (!). Завдяки цим діям замість шести тисяч гривень за квадратний метр людина платить менше чотирьох.
Місто ж за свої гроші прокладає всі необхідні мережі до будинків, організує впорядкування прилеглої території. Ці роботи і входять у ті тридцять відсотків вартості квадратного метра. При цій ціні такі будинки також увійшли до програми здешевлення вартості кредиту. Це приклад взаємодії людей, органів державної влади та місцевого самоврядування.
– Що заважає іншим містам піти за прикладом Южного?
– У принципі, нічого. Ви знаєте, місцева влада могла б спробувати розробити щось своє. Це не конче проведення мереж. Можна організувати якісь внески на розрахунковий рахунок або надати якусь іншу допомогу будівельній компанії, щоб кінцевий продукт дійшов до людини дешевшим.
Вважаю, що ті міста нашої області, які міцно стоять на ногах, цілком можуть запустити у себе такі проекти. Зрозуміло, що в різних містах різні бюджетні можливості. Проте кожне з них має достатню кількість родин, які потребують поліпшення житлових умов.
– З якими труднощами найчастіше зіштовхуються ті, що хочуть придбати житло за допомогою державних програм?
– Найбільший камінь спотикання – найперший внесок. Потенційні учасники програми мають розпрощатися з ілюзією, що зібравши всі необхідні довідки, відразу одержать квартиру в обраному об’єкті.
– Можливо, проблема криється в тому, що більшість середньостатистичних українських сімей вважають виплати, зокрема найперші, непід’ємними… Звідси й карикатури в соцмережах.
– Теж їх бачив. Але українці мусять зрозуміти, що основне завдання нашої установи закладено в самій назві. Ми говоримо про сприяння, а не про повне забезпечення! Ніхто не стверджує, що прийшовши до нас із усім пакетом документів, учасник програми одержить ключі від квартири. Ми маємо намір об’єднати зусилля людини й держави. Залежно від становища, в якому перебуває громадянин, добираємо найприйнятніший для нього варіант. Погодьтеся, адже факт того, що родина потребує квартири, не з’являється миттєво. Люди мають усвідомлювати – на своє житло потрібно збирати гроші. Погоджуся з думкою, що якщо будувати життя на західний зразок: кар’єра – дім – родина, то можна до останнього пункту й не дійти. Але слід усвідомлювати, що держава може допомогти вам купити квартиру, але не придбати її за вас. Адже в кожного з нас є різні побажання й можливості.
Більше того, прийшовши до одного з управлінь Фонду, потрібно чесно розповісти про доходи, загальне становище родини. Багато хто не розуміє, чому наші фахівці в консультаційних центрах раптом запитують про зарплату. Хоча це цілком передбачуване запитання, адже результатом нашої спільної діяльності може бути кредит. Тому нам важливо розуміти, якими фінансами розпоряджається потенційний клієнт.
Для того щоб у людини прояснилася картина стосовно житла за держпрограмами, їй треба для початку до нас прийти, послухати, а вже потім щось вирішувати. Для жителів Одеси й області нагадую, що ми даємо консультації з одинадцятої години дня до шістнадцятої з перервою на обід.
Ще одна проблема, яка мучить не тільки жителів нашої області, але й усієї України – необхідність надання офіційної інформації про доходи. Наприклад, приходить до мене чоловік і говорить, що займається приватним візництвом. Діяльність ця приносить йому щомісячний дохід на суму 8-10 тисяч гривень. Тобто причин для відмови йому в кредиті він не вбачає. Що ж нам вкласти в його справу як підставу для видання кредиту? Фотографію його машини? У той же час він не хоче пройти процедуру державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
– Боїться податків?
– Відповім по-одеськи – запитанням. Двісті гривень на квартал для людини, яка щомісяця заробляє близько десяти тисяч гривень, можна назвати податком, якого варто побоюватися?
– Але ж дешевше їх не віддати?
– Правильно. Але тоді це вже не турбота Фонду. Але по кількох десятках років виникає питання: що людина робила все своє життя, як нараховувати їй пенсію? А потім ми стаємо свідками гучних претензій, що держава замало виділяє грошей на пенсії. Згоден, важко прожити на півтори-дві тисячі гривень. Але чому б не відраховувати, згідно з чинним законодавством, гроші до Пенсійного фонду, адже інші люди ці виплати провадять.
Буває й так: людина стверджує, що одержує тисячу доларів, але «біла зарплата» у неї становить тисячу гривень. Зрозуміло, що роботодавець, не бажаючи платити податки, проводить мінімальні офіційні виплати. Але працівник теж має думати про себе, майбутнє своєї родини. Зрештою, це також позначиться на розмірі пенсії.
Наш фонд орієнтується на повну модель сімейного бюджету. Родина із трьох осіб має легально заробляти близько п’яти-шести тисяч гривень на місяць: дві-три тисячі заробляє жінка, приблизно стільки ж чоловік. Якусь частину грошей вони витрачають на дитину, на життя. Ми це все враховуємо, і цифри, які потрібно виплачувати за кредитом, на мій погляд, цілком прийнятні.
