Щопонеділка, ведучи особистий прийом громадян, Ананьївський міський голова Павло Маковецький уважно вислуховує усіх, хто звертається до нього, та по можливості намагається надати конкретну допомогу.
Цими днями до мера прийшов на прийом Олег Белік, батько багатодітної родини, в якій виховуються восьмеро дітей, а дружина вагітна дев’ятою. Чоловік просив допомогти з будматеріалами, щоб відремонтувати квартиру. Люблячий батько двох дорослих доньок і дідусь чотирьох онуків, Павло Ілліч не залишився байдужим до чужих проблем і взяв особисте шефство над цією родиною...
Майже за кожним питанням, порушеним відвідувачами, ухвалюються позитивні рішення. Зокрема, надано допомогу уродженцю Ананьєва, а нині жителю міста Вінниці, доктору історичних наук Юрію Попу щодо продажу квартири. Розпорядитися своїм майном науковець не зміг через самовільне захоплення сусідкою його присадибної ділянки. Позитивною була реакція на звертання Анни Резніченко стосовно хаотичного поховання небіжчиків на міському кладовищі. Вирішилося прохання мешканців вулиці Пролетарської терміново зрізати старе дерево, що загрожує їхній безпеці, та клопоти Володимира Макодзьоба з вивезення сміття та опалого листя. Олександр Крупський поскаржився на незадовільну роботу фахівців районного відділення Держземагентства, які зволікають з виготовленням документації на присадибну ділянку.
– Десять відсотків від загальної кількості звертань стосуються оформлення земельних ділянок, – зауважив Павло Маковецький. – На другому місці стоїть питання благоустрою міста, а решта – розв’язання конфліктів між сусідами, клопотання про допомогу у вирішенні складних життєвих ситуацій. Щодо останнього питання, то у міському бюджеті передбачено на допомогу малозабезпеченим сім’ям близько 40 тисяч гривень.
Не менш болюча для міста проблема – водопостачання та якість питної води – поступово розв’язується. Хочу поділитися приємною новиною: завдяки клопотанню народного депутата України Івана Фурсіна, з Держбюджету виділено субвенцію в розмірі півмільйона гривень на капітальний ремонт міського водогону. Відповідні роботи вже розпочалися, і невдовзі буде замінено 1,2 кілометра труб на чотирьох вулицях і встановлено десять спеціальних запорів для врегулювання подачі питної води у багатоквартирні будинки та окремі садиби городян.
Найприємніше питання, з яким приходять ананьївці до міського голови, є забезпечення малюків місцем у дитсадку. Черга хоч і невелика – трохи більше десятка діточок, а для Павла Ілліча – як бальзам на душу. Цей красномовний факт чи не вперше за останні роки свідчить про зростання народжуваності, що місто таки розвивається з позитивною динамікою. Нині майже 400 малюків отримують ґрунтовну дошкільну освіту та виховання у
трьох дошкільних закладах: «Сонечко», «Золотий ключик» та «Ромашка», на що виділяється значна частка бюджетних надходжень – майже чотири мільйони гривень. Зрозуміло, що коштів на все не вистачає (а мета адміністративно-теріторіальної реформи, обговорення якої ініціював Президент, – передати громадам ширші фінансові повноваження). Своє «фінансове» плече підставляють меценати та доброчинці Олексій Рирмак, Ганна Сєдова, Володимир Мунтян, Володимир Гріцький, Андрій Петченко, Давид Найфлейш, Людмила Гуцул, Афанасій Кирлан та інші небайдужі до проблем своїх земляків підприємці.
– Павле Іллічу, Ви, військовий пенсіонер, колишній працівник райдержадміністрації, змінили своє спокійне життя на тривожне, адже посада міського голови передбачає тільки клопоти! Для чого?
– Я прекрасно розумію, що подяк та нагород тут важко дочекатись, але, бажаючи розвитку і успішності своєму рідному місту та своїм землякам, поліпшення, передусім, міського комунального господарства, зважився на цей крок. Відверто скажу, вже є помітні зрушення в соціально-економічному розвитку та благоустрої Ананьєва. Невдовзі запрацюють асфальтний та консервний заводи…
– Чим ще пишається міський голова?
– Безумовно, своїм червонокам’яним містом з його неповторним колоритом, його талановитими і працьовитими людьми. Як корінний ананьївець, цікавлюся історією свого краю. Вона досить повчальна, особливо коли йдеться про місцеве самоврядування у минулих століттях, меценатську, подвижницьку діяльність його громадян. Настав час об’єднати еліту Ананьєва, її найкращих представників задля повернення місту його первозданної краси. Я маю на увазі капітальний ремонт пам’яток архітектури. Нині це робиться за сприяння обласної та районної влади, але цього замало. Наше завдання – не дати часу знищити найцінніше і залишити після себе не руїну, а прекрасне місце для щасливого і комфортного життя людей.
