Рік Змії отрути не пошкодував, особливо в листопаді-грудні. Зустрівшись наприкінці минаючого 2013-го з депутатом Одеської обласної ради, головою Болградської райдержадміністрації М.М. Садаклієвим, ми запропонували залишити велику політику політикам і поговорити про роботу на місцях. Про те, яким був минулий рік, що зроблено в Болградському районі та які проблеми органам місцевого самоврядування треба буде розв’язати в найближчій перспективі?
– Михайле Михайловичу, хто б що не говорив, а люди судять про владу за реальними справами. Яким був минулий рік для району, що вдалося зробити?
– Насамперед я хотів би відзначити, що завдяки Президентові України Віктору Януковичу та його команді відбувся перерозподіл фінансів: якщо раніше бюджети розвитку були зосереджені в Києві, Одесі й небагато в районах, то зараз єдиний і земельний податки залишаються в містах і селах. Органи місцевого самоврядування здобули можливість розпоряджатися цими грішми на власний розсуд. Звичайно, всі проблеми відразу розв’язати неможливо, тому в нашому районі кожен населений пункт визначив свої пріоритети. І вже навколо поставлених завдань збиралися ініціативні групи, які брали на себе непросту рутинну роботу.
– Наприклад?
– Наприклад, у селі Виноградівці ще 2012 року було ухвалено добудувати амбулаторію, і сільрада взялася за виготовлення проектно-кошторисної документації. Крім цього, громада запланувала на 2013 рік ремонт дитячого садка, заміну вікон у Будинку культури й будівництво дитячого ігрового майданчика. Коли зібрався актив села, директор школи повідомив: став протікати дах. Робити нічого – до переліку пріоритетів додали й ремонт школи. А кошти ж обмежені… Тоді на зборах активу села встав керівник ПП «Колос», депутат райради Георгій Кочмар і сказав: «Я беру на себе ремонт шкільного даху». За ним піднявся керівник ПП «Герюш», теж депутат райради Георгій Терзі: «Щойно буде готова документація на амбулаторію, я за рахунок підприємства закуплю всі необхідні будматеріали». Згодом Георгій Терзі взяв на себе ще одну справу – коштом підприємства провів ямковий ремонт центральної вулиці села. На тій же робочій нараді підприємці Виноградівки вирішили, що займуться будівництвом дитячого ігрового майданчика.
– Як то кажуть, усією громадою. Але Виноградівка – велике й досить благополучне село. А що ж змогли зробити менші населені пункти?
– Візьмімо сусіднє село Владичень із його бюджетом розвитку лише 40 тисяч гривень. Ці кошти громада вирішила направити на ремонт дитячого садка. Коли дав течу дах амбулаторії, актив села зібрав спонсорські кошти, закупили шифер, а сільський голова організував людей, які виконали роботу. Так само спільно взялися й за будівництво дитячого майданчика.
А ось, наприклад, іще одне невелике село – Голиця, яке багато років страждає від відсутності води. З допомогою державної програми «Питна вода» тут побудовано бювет, вартість об’єкта – півтора мільйона гривень. Самотужки жителі Голиці відремонтували будинок амбулаторії, фойє Будинку культури, побудували оригінальний ігровий майданчик для дітей. Коли його відкривали, називали імена спонсорів – їх список виявився дуже представницьким. Коли будівництво починається, помічники завжди знаходяться.
– У 2013 році Болградський район не оминуло стихійне лихо – два села потрапили в зону затоплення. Причому в Городньому це сталося незадовго до ювілею – 200-річчя.
– Свято довелося відкласти на два тижні, але лад оперативно навели і ювілей вийшов чудовий. Спонсорським коштом до 200-річчя Городнього відкрили пам’ятник. До цієї дати було зроблено євроремонт у дитячому садку, впорядкували Будинок культури, обновили сільський музей, аналогів якому немає в районі. Своє плече підставив депутат Верховної Ради України Антон Кіссе – він допоміг із ямковим ремонтом доріг. А локомотивом усіх справ у Городньому виступає сільський голова Микола Богоєв, якого люди підтримують ось уже третє скликання поспіль. Що чимало важить: потерпілі від підтоплення жителі Болградского району одержали з державної скарбниці допомогу в розмірі 1 мільйон 774 тисяч гривень. Президент України дав слово допомогти жителям Одеської області – і дотримав його.
– Болградський район завжди намагався залучити кошти з вищих бюджетів. Як у цьому напрямі попрацювали 2013 року?
– Коштом обласного бюджету, який виділив назагал 1,7 мільйона гривень, поміняли аварійну ділянку водогону Оксамитне – Болград. Триває будівництво стадіону в селі Табаки: на колишньому пустирі встановлено огорожі, трибуни, поле засіяно травою. Залишилося зробити бігову доріжку.
– Бюджет наповнюють працюючі підприємства. Як почувається виробнича сфера, які тут намітилися тенденції?
– Зростання обсягів виробництва показали Болградський винзавод і підприємство «Харчовик». Район засипав у засіки 175 тисяч тонн зерна, це удвічі більше, ніж 2012 року. Поступово збільшується поголів’я худоби. Наприклад, у селі Баннівка з’явився новий інвестор: на базі старої птахоферми відкрили два корівники з машинним доїнням, третю споруду пристосували для утримання отари овець. У цьому ж селі побудовано новий цех із виготовлення пелетів, уже змонтовано устаткування. Причім заготували соломи для наступної переробки на рік уперед.
Завершується реконструкція Болградського сирзаводу, який простоював в останні роки, – у найближчій перспективі тут почнуть переробляти коров’яче та козяче молоко. І нарешті, 2013 року біля села Залізничного було пущено в експлуатацію сонячну електростанцію.
Що характерно: останнім часом у нас у районі з’явилися серйозні інвестори. Пам’ятаю, коли ТОВ «Агропрайм Холдинг» будувало новий свинокомплекс, його директорка Лариса Ігнат сказала: «Зверніть увагу на нову дорогу, шар бетону – 25 сантиметрів: ми – всерйоз і надовго». А що значать такі підприємства? Це робочі місця, надходження до бюджету, реальна допомога у вирішенні соціальних питань.
– В одному інтерв’ю неможливо перелічити всі об’єкти, над якими працювали цілий рік, – їх чимало. І все-таки напевне залишилося чимало завдань на Рік Коня. Які проблеми найгостріші?
– Нас, як і всі райони, турбують проблеми фінансового характеру, що склалися на рівні держави, – вони позначаються на роботі казначейства. Багато які об’єкти, що про них ми говорили, зроблено за рахунок обігових коштів підрядників, розрахунки з якими проводилися несвоєчасно. І все-таки з усіх проблем на перше місце я б поставив дороги. Багато років не виділялися гроші на їх ремонт, і це викликає у населення найбільшу тривогу. Дуже сподіваємося, що цього року в Україні розпочнеться реалізація програми з будівництва місцевих доріг. Для Болградського району, крім іншого, – це підвищення його туристичної привабливості. Як ви знаєте, 2013 року ми провели третій, уже міжнародний, фестиваль виноробства. Це не свято, це огляд наших сил, оскільки виноградарство й виноробство можуть приносити реальні доходи. Виставка болградських вин, до речі, уже відбулася в Польщі.
– Мимоволі хочеться перефразувати відомий вислів: майдан майданом, а караван іде.
– Люди втомилися від політики. Нам потрібно зберегти стабільність, яка вже склалася в нашій економіці, і ще більше працювати. Так, Україна опинилася в центрі геополітичної боротьби. Із цієї боротьби треба вийти сильними. І з найбільшими вигодами для держави.
