Свою зустріч з журналістами друкованих ЗМІ перший заступник голови облдержадміністрації Олександр Орлов почав з розповіді про планування й підготовку до ухвалення бюджету розвитку області. Він буде розглянутий депутатами на найближчій сесії облради 21 лютого. Зараз триває визначення об'єктів, які увійдуть до програми соціально-економічного і культурного розвитку регіону. На сесії також будуть презентовані Стратегія розвитку області та операційний план на три майбутні роки із вказуванням конкретних заходів і зобов'язань звітувати щодо них щомісяця. Після обговорення із представниками громадськості, науки, культури, депутатами і відповідного доопрацювання Стратегію передбачається ухвалити не пізніше травня цього року на сесії обласної ради.
Олександр Віталійович підкреслив, що з початку року область, як і вся країна, живе в умовах політичної нестабільності, яка накладає певний відбиток на роботу державних органів. Серйозним випробуванням став і натиск зимової стихії.
Далі Олександр Орлов відповів на запитання.
– Олександре Віталійовичу, напевно, однією з ідей організації Майдана із захопленням адміністративних будинків було прагнення паралізувати механізм виплати заробітної плати бюджетникам, пенсій людям похилого віку, щоб вони почали обурюватися чинною владою. Чи відобразилася ця ситуація на нашій області?
– Те, що відбувається, – це справді спроба дестабілізації влади, яка могла б призвести до хаосу в країні. Але я відповідально заявляю: на кінець року в області заборгованості щодо виплати заробітної плати бюджетникам та інших соціальних виплат немає.
Нещодавно на нараді в Адміністрації Президента і у телефонній розмові голови облдержадміністрації з Президентом країни обговорювалося питання своєчасності соціальних виплат. І держава робить усе, щоб люди не залишилися без засобів до існування.
Заборгованості щодо зарплатні є лише щодо деяких підприємств-банкрутів. Але навіть у цих умовах Дунайське пароплавство, наприклад, розрахувалося із працівниками щодо зарплатні.
– Чи не вважаєте Ви, що назріло питання виборності губернаторів? Захоплювати будинок, де сидить обрана громадою людина, погодьтеся, не стануть…
– Якщо екстремістами поставлена мета дестабілізувати становище в країні, то що обраний, що призначений губернатор – значення не має.
Якщо треба, захоплять і свого.
Нещодавно я брав участь в одній телепередачі разом із керівником обласної організації Комітету виборців України Анатолієм Бойком. Він говорив про те, що треба змінювати систему виборів в Україні. Отож я можу сказати: у нас перепробували вже всі системи, і ні до чого доброго це не призвело. Потрібна стабільність влади. У США, наприклад, відсотків вісімдесят населення поняття не мають, яка в них виборна система. Вона, мабуть, найзаплутаніша, і нічого. Людей це не турбує.
– Чи можна докладніше довідатися про зустріч Президента з губернатором?
– На ній обговорювалася політична і економічна ситуація в регіоні. Було підкреслено, що наш регіон для центральної влади є одним із ключових. Микола Леонідович звернувся із проханням виділити області додаткові кошти, здобув підтримку. Коли з Кабінетом Міністрів будуть узгоджені обсяги коштів і об'єкти, на які вони підуть, ми докладно про все розповімо. Крім того, ми очікуємо цього року візити Президента України до Одеси. Це свідчить і про довіру, і про роль регіону в житті країни.
– Чи має намір влада допомогти розв'язати проблему довгобудів і обманутих вкладників?
– Цю проблему можна розділити на три складові. Перша, найболючіша, – гроші зібрані, але компанія-забудовник взагалі нічого не зробила. Тут, разом з органами правопорядку, нам треба домагатися відкриття кримінальних справ, щоб конкретні винні відповіли за обман людей.
Друга складова – об'єкти побудовані частково. Потрібно провести інвентаризацію й зрозуміти, за рахунок яких коштів будинки можуть бути добудовані. За рахунок коштів пайовиків, кредитів, обласного або державного бюджетів. На мій погляд, бюджетні гроші так просто віддавати шахраям, які нажилися на житловому будівництві, не слід. Є в місті одна велика компанія, яка відсотків 30 – 40 квартир у недобудованих будинках уже продала своїм співробітникам. Якщо їй виділити бюджетні кошти, у неї знайдеться чимало послідовників, готових по кілька разів перепродати квартири.
І, нарешті, третя складова проблеми – об'єкти, де є об'єктивні причини, щодо яких відбувається затримання будівництва. Наприклад, не вдалося підключити будинки до міських мереж. Тут для розв'язання проблеми вистачить нашого втручання в організаційному плані.
Тобто щодо кожної компанії-забудовника треба серйозно розбиратися. І тільки потім ухвалювати рішення.
Блок щодо проблеми недобудов включений і до Стратегії розвитку області. Департамент капітального будівництва буде пропонувати заходи щодо забезпечення введення в експлуатацію недобудов.
Один з таких варіантів уже реалізований на практиці: в Одесі, на вулиці Бочарова, є будинок. Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву не зміг його завершити. Кошти в даний об'єкт були вкладені державою, областю, містом і районом. На добудування даного об'єкта по 15 мільйонів гривень виділять обласний і державний бюджети.
– Народний депутат Олександр Єфремов висловив ідею фінансової федералізації. На Ваш погляд, наскільки це реально і що виграла б від цього Одеська область?
– Гадаю, що реально. З Фонду регіонального розвитку третина одразу йде на підтримку дотаційних областей. Решту коштів розподіляються з урахуванням чисельності населення. Оскільки ми – область велика, то втрачаємо в коштах ще раз.
Я наведу приклад з іншої сфери. Зовсім нещодавно були виступи студентів на підтримку Асоціації з Євросоюзом. Але більшість із них, звичайно, не знає, що за стандартами Євросоюзу стипендії повинні бути суттєво урізані й не підтримуватися державою. Крім того, більшість наших вузів європейських сертифікатів не мають і повинні бути закриті. У Чехії всього 3-4 відсотки населення мають вищу освіту. У нас цей показник скоро перевищить показник одержання початкової освіти.
У нас держава підтримує вузи, які, по суті, готують кадри для іноземних судноплавних компаній. Вона несе це соціальне навантаження, розуміючи, що людям потрібна робота і їх необхідно підтримати. Тобто дотування багатьох вузів перетворилося на соціальний проект держави. У Європі таке неможливо в принципі.
Я вважаю, якщо південь та схід заробляють основну частку коштів, то й одержувати на свій розвиток повинні відповідно більше тих областей, де заробляють менше. Тож ідею Олександра Єфремова підтримую повністю.
– Олександре Віталійовичу, чи вплинули політичні події на ставлення до нашої області іноземців?
– Наш регіон за будь-яких розкладів буде інвестиційно привабливим. За це треба сказати спасибі людям, які починали освоювати цей край.
Наведу приклад. Є німецька компанія – лідер у своїй галузі, яка будує вітряки в Овідіопольському і Біляївському районах. Уже підписані всі необхідні документи. Але з початком подій на Майдані представники німецької сторони скасували свій візит до нашого міста. Зараз надійшло від них прохання про організацію зустрічі
28 лютого. Тобто вони все-таки збираються продовжити нашу співпрацю. На початковому етапі вони припускають вкласти
125 мільйонів євро.
Крім того, триває відведення землі під будівництво LNg-терміналу. Нещодавно відкрився цех щодо виробництва олії в Южному. Відкриються два тваринницькі комплекси в Овідіопольському і Березівському районах. У квітні почне працювати контейнерний термінал в Одеському порту. Є намітки щодо будівництва двох балкерів для Дунайського пароплавства.
Хочу зазначити, що ми переглядаємо ставлення до індустріальних парків. Президент України підписав угоду із КНР про інвестування в технопарк у районі Теплодара. Наступного місяця у нас побуває велика делегація з метою підписання дорожньої карти щодо реалізації даного проекту.
– Одеською залізницею минулого року поїздами приміського сполучення було перевезено 1,5 мільйона пільговиків. Обійшлося це в 16,6 мільйона гривень. Компенсація від районних і міських адміністрацій склала всього 9,9 мільйона гривень. Чи можливо передбачити велику суму на компенсацію пільгових перевезень пасажирів в обласному бюджеті, тому що рухомий склад на 90 відсотків зношений, і якщо його не ремонтувати, то возити людей буде просто нічим?
– З пільговиками треба розбиратися, оскільки в деяких районах їхня кількість перевищує кількість населення. У бюджеті області на цей рік ми на чверть збільшили витрати на соціальні потреби. Що стосується залізниці, то на вантажні перевезення вона тарифи збільшила. Гадаю, що й соціальне навантаження теж повинна нести.
Якщо говорити про деяке збільшення суми коштів, виділюваних на компенсацію, гадаю, це можливо.
– Попередній губернатор пропонував скласти «чорний список» чиновників, які попалися на хабарі, щоб вони у подальшому не могли працювати в державних органах. Як Ви ставитеся до такої ідеї?
– Від нас подібного вимагає Президент України. Люди, замічені в протиправних діях, працювати в держорганах не повинні.
Скоротити можливості одержання хабарів допоможуть центри адміністративних послуг. Обласний центр буде презентований у червні.
Останнім часом з'являється чимало пропозицій різних юридичних контор щодо узаконювання незаконно побудованих об'єктів. Тут теж доведеться розбиратися, тому що явно прослідковується якась корупційна схема, спрямована на надання законного статусу явно незаконному діянню.
– Із приводу прогнозу на майбутній матч «Чорноморця» з «Ліоном»…
– Я ще хлопцем ходив з батьком на матчі. «Чорноморець» був з розряду команд, яку називали грозою авторитетів. Вона відображає дух міста найкраще. І те, що за досить обмеженого фінансового ресурсу й короткої лави запасних клубу вдалося згуртуватися і вийти на матч із відомою французькою командою, – це, звичайно, успіх. Далі можливі два варіанти. Перший: ми вже багато чого домоглися, і добре. Другий: на куражі можна обіграти й «Ліон». Згадайте нульову нічию «Чорноморця» з мадридським «Реалом».
– Яке Ваше ставлення до приватизації Одеського припортового заводу?
– Багато підприємств хімічної промисловості в різних країнах світу перебувають у приватних руках. Якщо держава одержує від угоди щодо приватизації вигоду й відповідального власника, то це добре. Інша справа, що в умовах приватизації повинна бути чітко прописана відповідальність за забезпечення безпечної експлуатації підприємства.
Важливість цього ми повною мірою відчули під час натиску стихії. Тоді з чотирьох ліній, по яких припортовий завод одержував електроенергію, обірвалися одразу три. Тому при приватизації облдержадміністрація буде наполягати на комплексному вирішенні питань саме щодо безпеки. І, зрозуміло, завод не буде приватизований, як «Криворіжсталь», коли підприємство просто віддали без якихось попередніх умов.
– Чи можлива щодо припортового заводу форма державно-приватного партнерства за типом «Газпрому»?
– Я за таку форму, коли держава, маючи 51 відсоток акцій, буде вкладати в розвиток компанії більше за інвестора. Якщо ж контрольний пакет акцій потрібен лише для здійснення управлінських функцій, я проти.
Не випадково зараз на адресу «Газпрому» висловлюється чимало докорів, що він розробляє тільки старі родовища, а для освоєння нових залучає сторонні компанії.
– Яка ситуація з підготовкою до «Євробаскету»?
– На основній арені вже заливають плиту під фундамент, вона споруджується й буде готова вчасно. Єдине питання виникає щодо тренувальної арени. Якщо не встигнемо її побудувати, тренувальний процес буде організований на базі спортивних шкіл.
Що стосується Палацу спорту, то починати там роботи, не знаючи, звідки і яке піде фінансування, не слід.
