З листівки-звернення Військової ради 3-го Українського фронту
«Товариші одесити та одеситки! Червона Армія завершує визволення України від німецько-румунських загарбників. Війська 1-го Українського фронту вже перейшли Прут, вийшли до Карпат і зайняли Чернівці. Війська 2-го Українського фронту перейшли Дністер і визволяють Молдавію, підійшли до Кишинева. Війська 3-го Українського фронту визволили Херсон, Миколаїв, перейшли Південний Буг. Частини Червоної Армії йдуть до вас, до заповітної перлини біля моря – Одеси. Наближається час радісної зустрічі. Ми ніколи не забували вас, ніколи не мислили собі нашої Вітчизни без Одеси і нашої Одеси поза Вітчизною.
Окупанти відчувають вашу ворожнечу та ненависть до них і бояться її. Нехай бояться, гади, ще більше. У вирішальний час Вітчизна закликає вас: ще дужче ненавидьте ворога, ще сильніше бийте ворогів, допомагайте Червоній Армії громити їх! Допомагайте зберегти красуню Одесу від руйнування німцями і румунами…
Одесити! Батьківщина пам’ятає і високо цінує вашу самовіддану боротьбу під час героїчної оборони міста у 1941 році. Уряд СРСР заснував спеціальну медаль «За оборону Одеси». Батьківщина знає, що в чорні дні окупації одесити героїчно боролися проти загарбників. Батьківщина, радянський народ, Червона Армія впевнені, що одесити і тепер не підведуть. Привіт вам, товариші одесити та одеситки. До швидкої зустрічі!»
