В одному з найпримітніших будинків у центрі Ізмаїла по проспекту Суворова, 69, раніше був райком компартії. Потім приміщення було передано під міську дитячу поліклініку. Однак тоді ж і був закладений камінь спотикання: чотириповерховий будинок залишився в комунальній власності районної громади.
Конфлікт інтересів став міною вповільненої дії. Адже будь-яке приміщення потребує ремонту. Дірявий протягом багатьох років дах зробив свою справу: стіни вкрилися цвілими виразками, постійно обсипається штукатурка, а всередині – тривкий мокрий підвальний запах. Зрозуміло, що все це не тільки не допомагає видужувати маленьким ізмаїльцям, але скоріше додає ризику. Адже не таємниця, що спори цвілі небезпечні для здоров’я, бо здатні викликати хворобливі зміни в організмі, тим більше – в дитячому.
Кошторис витрат на ремонт показав, що «витягнути» його можна тільки за допомогою бюджетних коштів. Як розповів заступник головлікаря центральної міськлікарні з лікувальної роботи Ігор Скичко, тільки за останні два роки на адресу міськвиконкому було надіслано чотири листи з проханням посприяти в розв’язанні даної проблеми.
– Зробити капітальний ремонт у дитячій поліклініці не видається за можливе відповідно до вимог Бюджетного кодексу, – пояснює заступник міського голови Сергій Баткілін. – Адже за законом ми не можемо фінансувати ремонт будинку, що належить району. Тому міською радою й було запропоновано зробити своєрідний обмін із районною громадою: ми їм віддаємо будинки інфекційної лікарні та шкірвендиспансера, а вони нам передають у власність будинок дитячої поліклініки. Адже тільки в цьому разі ми зможемо виділити кошти на ремонт.
Відповідне рішення міськради про згоду на прийняття поліклініки в комунальну власність міської громади було оформлено ще 29 листопада 2013 року. І нині між міською та районною владою тривають переговори.
Активно вишукуються й альтернативні джерела. Так, 2013 року частковий ремонт даху був зроблений за рахунок добровільної допомоги батьків. Також Ігор Скичко через міські ЗМІ запропонував відгукнутися громадським організаціям. Розраховують тут і на активну підтримку спонсорів.
Ну а поки суд та справа: коли кволоплинний бюрократичний процес передання з однієї комунальної власності до іншої не дає можливості для оперативної заявки на бюджетні витрати (адже для цього також потрібне проходження певної процедури), діти, що відвідують поліклініку, й далі дихають спорами цвілі. Взагалі, це все старе як світ: хочемо як краще, а виходить як завжди…
