На допомогу прийде генетика

Наше око – унікальна та надзвичайно складна оптична система. Воно складається із прозорих середовищ (кришталика, рогівки, внутрішньоочної рідини, склоподібного тіла) і їх навколишніх оболонок. Захищають око від ушкоджень повіки та очниця. Постійне зволоження забезпечує слізний апарат, а рух – комплекс м’язів (м’язовий апарат).

Запальний процес може розвинутися в кожній зі структур ока. І якщо лікар-офтальмолог після огляду поставив діагноз із закінченням «іт», отже, причина виниклих проблем – запалення однієї зі структур ока або навколишніх тканин. Найпоширеніші кон’юнктивіти – запалення слизової оболонки ока (кон’юнктиви), викликані інфекцією (вірусною, рідше бактеріальною) або алергійною реакцією, кератити (у цьому випадку страждає рогівка), увеіти (запалення судинної оболонки ока).

Для вивчення запальних захворювань очей ще у 1962 році в НДІ очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова був створений спеціалізований відділ, який очолила кандидат медичних наук Варвара Василівна Скородинська.

Сьогодні відділ запальної патології ока працює під керівництвом доктора медичних наук Валентина Владиславовича Савка. Клінічне відділення запальної патології ока та мікрохірургічного лікування її наслідків, що входить до складу відділу, ефективно справляється із запаленнями, спираючись на більш ніж 50-річний практичний досвід і власні новітні розробки.

На відміну від більшості офтальмологічних захворювань, запальні захворювання очей лікуються, переважно, терапевтично. Це хронічні захворювання, такі як цукровий діабет або гіпертонічна хвороба. Для них характерне чергування періодів загострення та спокою.

– Бажано провадити попереджувальне лікування, не допускаючи рецидиву захворювання, а не лікувати загострення, як це роблять на Заході, – говорить завідувачка відділення, доктор медичних наук Олександра Зборовська. – На запальні захворювання очей страждають люди будь-якого віку. І кожне загострення не проходить безслідно – ситуація ускладнюється, і людина може врешті-решт осліпнути. Проведене ж навесні та восени протирецидивне лікування допомагає домогтися сталої ремісії захворювання.

Один з напрямів діяльності відділення – лікування ендофтальмітів – гнійних запалень внутрішніх оболонок ока з утворенням абсцесу в склоподібному тілі. Вони зустрічаються рідко, але приносять захворілим значні страждання.

Олександра Володимирівна розповіла про застосовувані повсюдно антибіотики. Їх спочатку сприймали майже як панацею. Але, на жаль, тепер від них доводиться відмовлятися. У пацієнтів розвивається резистентність (відсутність реакції, несприйнятливість) до будь-якої терапії. Це підтверджує і нова, датована квітнем 2014 року, доповідь ВООЗ, де вперше на глобальному рівні (враховано досвід 114 країн світу) розглядається проблема стійкості до протимікробних препаратів, включаючи антибіотики. У ній, зокрема, говориться: «бактерії змінюються настільки, що антибіотики більше не мають жодного впливу на організм людей, які потребують їх для боротьби з інфекцією, і це зараз одна з дуже серйозних загроз. Світ вступає в епоху, коли антибіотики втрачають ефективність, і звичайні інфекції та невеликі травми, які можна було виліковувати протягом багатьох десятиріч, зараз знову можуть вбивати». Тож на порядок денний ставиться питання щодо невідкладного пошуку альтернативних методів лікування.

За традицією, у Філатовському інституті вже давно почали шукати зовсім нові підходи. За основу методу було взято здогад Пауля Ерліха про те, що будь-який живий мікроорганізм, зафарбований спеціальним (вітальним) барвником, може бути знищений у результаті опромінення світлом з певною довжиною хвилі.

Як барвник взяли метиленову синьку, що має протизапальні та антимікробні властивостями. Потім почався добір необхідної довжини хвилі світлового впливу. Комбінація метиленової синьки з лазерним випромінюванням знищує надто активні, і навпаки, активізує «сплячі» клітини імунної системи. Підготовча робота зайняла чотири роки. Стільки ж часу новий метод застосовується в інституті. Надано допомогу вже 60 пацієнтам і результати перевершили сподівання.

Паралельно, разом з Інститутом молекулярної біології та генетики АН України, провадяться роботи щодо використання компонентів імунної системи для лікування запальних захворювань ока. Йдеться про інтерлейкіни – гормоноподібні білки, біологічно активні речовини, що продукуються стовбурними кровотворними клітинами та макрофагами. Вони мають імунорегуляторні та медіаторні властивості, здатність стимулювати ріст та диференціацію клітин.

Можна не сумніватися: вже у най­ближчі роки світова медицина, враховуючи стурбованість багатьох країн звиканням пацієнтів до антибіотиків, що створює загрозу національній безпеці, почне змінювати вектор пошуку нових методів лікування. Основну увагу буде звернуто до альтернативних, заснованих не лише на дії потужних фармакологічних препаратів, підходів до лікування різних захворювань. Багато чого чекають від досліджень і висновків генетиків. Тому ініціатива НДІ очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова є надзвичайно актуальною та сучасною. Можливо, саме розроблені нашими земляками методи стануть пріоритетними у лікуванні запальних захворювань очей.

Выпуск: 

Схожі статті