У північному Причорномор’ї нараховується 21 лиман, 17 з яких розташовані на території Одеської області. У результаті впливу природних і антропогенних чинників стан більшості водойм погіршується. На базі Одеського державного екологічного університету (ОДЕКУ) цими днями відбулася всеукраїнська науково-практична конференція «Лимани північно-західного Причорномор’я: сучасний гідроекологічний стан; проблеми водного та екологічного менеджменту, рекомендації щодо їх вирішення». Вчені зібралися для обміну результатами наукових досліджень і координації подальших дій.
– Подібна конференція провадиться вдруге, – сказав проректор з наукової роботи ОДЕКУ Юрій Тучковенко. – У 2012 році ми обговорювали проблеми збереження природних ресурсів лиманів, їх адаптацію до кліматичних змін, вплив людської діяльності. Цікавий підхід європейських вчених, які досліджують не лише водойму, але й усю площу його водозбору із дрібними річками та струмками.
– Цю конференцію можна назвати суто галузевою, – підкреслює один з ініціаторів проведення наукового форуму, народний депутат України Сергій Гриневецький. – Фахівці та вчені висловили наукову точку зору щодо використання місцевих ресурсів. Дуже важливо, що наука виявляє зацікавлення до питань, що створюють соціальне напруження. Куяльник, озеро Сасик, навантаження на Григорівський лиман. Це теми обговорення, але ще й райони ризиків і перспектив. Хаотична забудова, відсутність коштів на збереження унікальних ресурсів – це лише деякі складові великої проблеми. У результаті наукових дискусій на наболілі теми можна буде видати рекомендації стосовно подальшої роботи з лиманами. Втішно, що пошуком розв’язання адміністративно-екологічних проблем займається доктор фізико-математичних наук і депутат облради Сергій Степаненко. Головна мета присутніх тут вчених – збереження здоров’я населення, чистоти навколишнього середовища і підвищення якості життя.
– У проблемі лиманів можна виділити дві лінії – соціальну та екологічну, – вважає заступник голови облради і керівник робочої групи за розв’язанням гідроекологічних проблем Тилігульського лиману Петро Хлицов. – Мені б хотілося, щоб багато присутніх на конференції спрямували свої наукові дослідження на розв’язання не загальних, суто теоретичних, а конкретних проблем водойм.
– Я вважаю за необхідне, – розповідає ректор Одеського державного екологічного університету Сергій Степаненко, – створення незабаром Державної комплексної програми збереження та розвитку природного потенціалу лиманів Північного Причорномор’я. Сподіваюся, що розробки українських вчених ляжуть в основу такого проекту. Лише за наявності та виконання всіх заходів програми можна буде повною мірою зберегти наше природне багатство.
Справді, сьогодні в арсеналі вчених найрізноплановіші дослідження: гідрологічні, біологічні та гідрохімічні. ОДЕКУ використовує власні напрацювання та нові – європейські. Зокрема, застосовувалися методи обговорення проблем із громадськістю. Фахівці з ОНУ ім. І.І. Мечникова активно вивчають Дністровський лиман, Інститут морської біології провадить моніторинг багатьох лиманів і збирає власні дані. Координація дій між відомствами дозволить одержати якісно нові результати. Тому фахівці і сподіваються на ухвалення державної програми з раціонального використання та відновлення лиманів, управління їх ресурсами і спостереження за їх екологічним станом.
Сьогоднішнім керівникам вкрай важлива точка зору вчених для ухвалення середньострокових рішень. За основу беруться облік використання та збереження місцевих ресурсів і фінансів. У подальшому збережений ресурсний потенціал може бути використаний вже у новій якості для забезпечення вирішення народногосподарських завдань розвитку регіону.
