Із фронту – у крісло сільського голови

Коли жителі Новоборисівки дізналися про те, що їхній мужній земляк, учасник АТО Богдан Комарницький таки вирішив балотуватися на посаду сільського голови, багато хто з них наче ожив.

У змаганні п’ятьох кандидатів Богдана Івановича підтримали майже 69% виборців. Від найближчого конкурента його відділяло близько 400 голосів. 

Таку впевнену перемогу Б. Комарницький сприйняв спокійно. Він усвідомлює, який величезний кредит довіри надали йому люди. Тож хвилюється, аби зуміти виправдати її. Богдана Івановича турбує те, що він зовсім не знає специфіки роботи органу місцевого самоврядування. У цій ситуації він сподівається на підтримку своїх рідних, колег, друзів, а також однодумців – керівництва та членів районного осередку партії Анатолія Гриценка «Громадянська позиція», від якої балотувався на вибори до сільської ради.

– Всі мої однодумці – досить успішні люди, – ділиться враженнями Б. Комар­ницький. – Я сподіваюся, що вони допо­можуть мені в роботі, щось підкажуть, порадять і нададуть конкретну підтримку. У своєму житті підприємець Ігор Завада, сільгоспвиробник Віктор Яловчук, фермер Олег Зайченко досягли значних успіхів. Тож мені є чого у них повчитися, і я це зроблю з великим задоволенням. Знаєте, після того, що я пережив у зоні АТО, мені зовсім не страшно братися за нову справу.

Справді, у свої 32 роки Богдан Іванович прийняв важливе рішення і торік весною, практично із самого початку військових дій на сході України, добровольцем пішов на війну. Його не зупинили ні сльози єдиного шестирічного синочка Владика, ні стривожений погляд і заплакані очі батьків – матері Катерини Миколаївни та батька Івана Михайловича. Один рік і три місяці його рідні люди були позбавлені сну, до рота не ліз навіть шматок хліба – кожен думав лише про те, як Богдан там, далеко від рідного дому… Молилися, аби його оминула ворожа куля, аби не захворів і живим та здоровим повернувся до рідного дому. Він мужньо боровся із труднощами, казав матері і синочку, що все у нього добре. Лише б вони не хвилювалися і не плакали, лише б не краялися їх серця! Пройшов випробування під Іловайськом та в багатьох інших гарячих точках у складі розвідувального батальйону 28-ї окремої механізованої бригади. Навчився жити у польових умовах. Ветлікар за освітою, Б. Комарницький ніколи не цурався найважчої чоловічої роботи. Тож люди вірять, що і на посаді сільського голови він впорається зі справами. І нарешті громада заживе цікавим, яскравим та повноцінним життям.

Выпуск: 

Схожі статті